Санкції на часі. 15.01.2025
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій станом на 15.01.2025.
1. Економіка росії у стагнації: можливості забезпечувати населення товарами різко скоротилися.
– Російський уряд продовжує рапортувати про зростання ВВП, однак цей «успіх» базується майже виключно на військово-промисловому комплексі. Тим часом цивільна економіка фактично зупинилася.
– Промисловість на межі стагнації. Останні дані за листопад 2024 року свідчать про приріст промислового виробництва лише на 3,7% порівняно з минулим роком. Реальне зростання, з урахуванням сезонних факторів, становить лише 0,5%. Якщо ж виключити сектори машинобудування, пов’язані з військовими замовленнями, більша частина промисловості стагнує ще з середини 2023 року.
– Війна як основний драйвер економіки. Зростання виробництва забезпечується виключно військовими замовленнями. Наприклад, за 11 місяців 2024 року:
– виробництво готових металевих виробів зросло на 28%;
– комп’ютерів та оптичних виробів — на 33%;
– транспортних засобів — на 32%.
– Такі показники вказують на те, що економіка росії орієнтована лише на війну, залишаючи цивільний сектор без належної підтримки.
– Санкції та внутрішні проблеми. Санкції, обмежений доступ до сучасних технологій і капіталу, а також внутрішні економічні негаразди створюють значний тиск на економіку.
– У багатьох секторах спостерігається скорочення виробництва, яке неможливо компенсувати навіть за рахунок державних витрат на оборону.
– Поглиблення кризи. Фактична «стабільність» російської економіки тримається виключно на витратах бюджету на війну.
– Добробут громадян залишається на периферії, а це загрожує подальшим поглибленням економічної кризи, яка вже зачепила більшість цивільних секторів.
– росія дедалі більше залежить від військових замовлень, що призводить до деградації цивільної економіки.
– Такий дисбаланс ставить під загрозу не лише економічну стабільність країни, а й якість життя її громадян.
2. Інфляція в росії різко зростає через війну та економічні санкції.
– Річне зростання цін у росії наприкінці 2024 року досягнуло 9,8%, прискорившись у грудні до 8,9% порівняно з попереднім місяцем, попри історично високі процентні ставки. Це буде п’ятий рік поспіль, коли Центральний банк росії не досягне своєї цільової ставки в 4%.
– Падіння курсу рубля більш ніж на 10% на фоні нових санкцій США та різке зростання споживчого попиту стали основними факторами, що навіть при високих відсоткових ставках не змогли зупинити прискорення інфляції наприкінці минулого року.
– Російська економіка працює на межі можливостей, щоб задовольнити потреби військової машини кремля та зростаючий споживчий попит, обумовлений масштабними державними витратами та підвищенням зарплат в умовах дефіциту робочої сили.
– Санкції, накладені після лютого 2022 року, обмежили імпорт, що сприяло зростанню цін на все — від продуктів харчування та пального до путівок і автомобілів.
– Згідно з останнім прогнозом Центробанку рф, річна інфляція продовжить зростати на початку 2025 року та досягне піку в квітні.
– У грудні банк також оголосив, що повернення інфляції до цільового рівня буде можливо лише не раніше 2026 року.
– Зростання інфляції та падіння курсу рубля ще більше погіршать економічну ситуацію в росії, сприяючи збільшенню соціальної напруженості та погіршенню життєвого рівня населення.
– У поєднанні з міжнародними санкціями та високими державними витратами для підтримки військових дій, це створює загрозу для стабільності економіки країни в середньостроковій перспективі.
– Висока інфляція не тільки знижує купівельну спроможність громадян, але й підриває довіру до економічних інститутів росії.
3. Російські плани відродження авіабудівної галузі зазнали фіаско.
– Уряд рф скоротив плани виробництва цивільних літаків більше ніж у 1,5 рази, що зафіксовано в оновленому плані досягнення національних цілей розвитку.
– Якщо раніше заявлялося, що до 2030 року понад 80% авіапарку російських перевізників будуть складати вітчизняні літаки, тепер ця мета знижена до скромних 50%.
– Початок масштабного виробництва, який мав стартувати ще минулого року, відтерміновано на 2027–2028 роки, а вихід на повну потужність перенесено аж на 2030 рік.
– На даний момент лише 19% літаків у російських авіакомпаній є російськими, і ця частка залишиться незмінною до кінця року.
– У реальності за три роки війни і санкцій з заводів вийшло лише п’ять літаків: три Ту-214 та два Іл-96-300. Тим часом заплановане виробництво десятків Sukhoi Superjet, Ту-214, регіональних лайнерів МС-21 і турбогвинтових Іл-114-300 залишається на папері.
– росія не здатна забезпечити необхідний рівень імпортозаміщення, оскільки авіапром залежить від західних технологій, які стали недосяжними через санкції.
– У підсумку, замість інновацій та розвитку рф вкотре демонструє провал, знищуючи перспективи цивільної авіації й залишаючи авіакомпанії залежними від застарілого флоту та імпорту.
– Цей крах авіабудівної програми є ще одним свідченням того, що російська економіка не може протистояти сучасним викликам і деградує через політичні та економічні помилки.
4. Виплавка сталі в росії у 2024 році знизилася на 7%.
– Російські підприємства чорної металургії у 2024 році виробили 70,7 млн т сталі. Зниження у річному вираженні становило 7%.
– За весь минулий рік галузь не показувала позитивної динаміки у річному вираженні в жодному місяці.
– Сектор чорної металургії у росії зазвичай орієнтований на експорт, і обсяги виробництва значно перевищують внутрішній попит. Один із ключових зовнішніх ринків – Євросоюз – у 2022 році заборонив імпорт із росії сталевого прокату, арматури, зварних і безшовних труб.
– Динаміку попиту на продукцію чорної металургії посилювало падіння внутрішнього споживання.
– За оцінками «Сєвєрсталі», цей показник за 2024 рік знизився майже на 6% до 43,7 млн т через високу ключову ставку ЦБ і перенесення ряду інфраструктурних проєктів на пізніші терміни.
5. Санкції США завдали серйозного удару по російському нафтовому експорту, суттєво обмеживши його обсяги.
– За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), обмеження, запроваджені проти танкерного флоту, який перевозив понад 1,6 мільйона барелів нафти щодня, зачепили приблизно 22% російського морського експорту нафти.
– Попередні санкції вже знизили активність таких суден на 90%, і тепер подальші обмеження можуть ще більше скоротити можливості росії експортувати нафту через морські шляхи.
– Хоча МЕА ще не змінило свій прогноз щодо видобутку нафти у росії, потенційні наслідки цих санкцій для її економіки очевидні.
– На фоні цього в грудні 2024 року росія перевищила квоти ОПЕК+, видобуваючи 9,28 мільйона барелів на день, що свідчить про намагання зберегти частку на ринку попри зростаючий тиск санкцій.
– Втім зі збільшенням міжнародного тиску і обмеженнями логістичних маршрутів, майбутнє російської нафтової галузі залишається під великим питанням.
6. Останні санкції США проти російської нафтової галузі ставлять під загрозу присутність в рф найбільшої у світі нафтової сервісної компанії Schlumberger.
– Нові обмеження забороняють американським компаніям надавати послуги, пов’язані з видобутком сирої нафти, що може змусити Schlumberger покинути російський ринок.
– Американські законодавці вже висловили невдоволення тим, що компанія продовжує співпрацю з російськими нафтодобувними підприємствами, стверджуючи, що така діяльність сприяє підтримці військової машини кремля.
– SLB за три роки, що минули після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, не лише не згорнула діяльність, а й зайнялася її розширенням.
– Її головні конкуренти, американські Baker Hughes та Halliburton, продали бізнес місцевому менеджменту та покинули росію. Пішов і швейцарський постачальник енергетичного обладнання ABB.
– Для Schlumberger ситуація є критичною, адже компанія має прийняти рішення щодо свого майбутнього в росії у контексті санкцій, які почнуть діяти з 27 лютого. Нові заходи фактично змушують компанію покинути росію, щоб уникнути порушення встановлених обмежень із боку уряду США.
7. ЄС може завдати потужного удару по російській економіці, заборонивши імпорт алюмінію.
– Європейська комісія готує 16-й пакет санкцій проти росії, у якому пропонує поступову заборону на імпорт російського первинного алюмінію.
– За даними дипломатів, цей пакет санкцій мають затвердити до лютого 2025 року, приурочивши його до третьої річниці великої війни.
– росія, яка раніше була одним із найбільших постачальників алюмінію до ЄС, вже зазнає втрат через значне скорочення імпорту.
– У 2024 році на частку росії припадало лише 6% від загального обсягу імпорту алюмінію до ЄС, тоді як два роки тому цей показник сягав 19%.
– Рішення ЄС продовжити обмеження може повністю виключити російський алюміній із європейського ринку.
– На тлі того, що США та Велика Британія вже заборонили імпорт російських металів, цей крок стане ще одним важливим кроком до ізоляції російської економіки.
– Санкції проти алюмінієвої галузі росії – це серйозний удар по її економіці, яка й без того потерпає від обмежень на технології, енергоресурси та фінанси.
– Втрата доступу до ключових ринків і посилення конкуренції на світовій арені лише підкреслюють глибокі економічні проблеми, з якими стикається рф.
8. Китай модернізує залізницю в Туреччині за $60 млрд, щоб обійти росію при транспортуванні товарів до ЄС.
– Значення росії як транзитного коридору для товарообігу між Китаєм та Європою може значно зменшитися після модернізації залізничної інфраструктури Туреччини.
– Туреччина вже виграла від ізоляції росії в авіаперевезеннях, і тепер Китай разом з європейськими країнами мають намір значно збільшити наземні поставки через цю країну.
– Китай зацікавлений у розвитку турецької залізничної мережі, оскільки європейські вантажовідправники все частіше шукають способи обійти росію через триваючу війну в Україні. Загальні інвестиції можуть досягти близько $60 млрд.
– Цей розвиток суттєво позначиться на позиціях росії як важливого транзитного партнера для Китаю та Європи.
– Оскільки Китай та європейські країни орієнтуються на Туреччину, росія втрачає значну частину транзитних вантажопотоків, що може ще більше погіршити її економічну ситуацію та роль в міжнародних транспортних маршрутах.
9. У Чехії заявили про готовність відмовитися від російської нафти.
– Чехія готова відмовитися від імпорту російської сирої нафти через трубопровід «Дружба» та замінити її постачаннями через Трансальпійський нафтопровід (TAL), який був модернізований спеціально для цього, заявив прем’єр-міністр країни Петро Фіала.
– «Це вирішальний момент для Чеської Республіки, оскільки росія більше не може шантажувати нас постачаннями енергоресурсів», — сказав Фіала. Нафтопровід TAL з’єднує портове місто Трієст на північному сході Італії, куди прибувають нафтоналивні танкери, з Німеччиною, через яку нафта по трубопроводу Mero Pipeline надходить до Чехії.
– Після модернізації пропускна здатність TAL для Чехії була подвоєна до 8 млн тонн нафти на рік. Сертифікація ще не завершена, але республіка вже може розраховувати на постачання через нафтопровід у разі перебоїв у поставках через «Дружбу», зазначив Фіала.
10. Адміністрація Байдена активізує зусилля для блокування російських активів і підтримки України.
– За кілька днів до передачі повноважень у Вашингтоні адміністрація Джо Байдена робить рішучі спроби заморозити і використати російські активи вартістю близько $300 мільярдів.
– Ці гроші, що належать Центральному банку росії, були заморожені три роки тому після повномасштабного вторгнення в Україну. Тепер США розглядають їх як важливий інструмент тиску для мирних переговорів на користь України.
– Вашингтон активно переконує європейських партнерів підтримати ідею переведення цих коштів на спеціальний депозитний рахунок, доступ до якого буде надано лише за умов мирної угоди.
– Однак багато європейських країн висловлюють побоювання щодо правомірності такої конфіскації.
– У той час як адміністрація Байдена досягла певного прогресу, запропонувавши використовувати відсотки від заморожених активів для фінансування України (що може забезпечити до $5 мільярдів щорічного прибутку), команда нового президента Дональда Трампа, яка готується до вступу на посаду, загалом підтримує цей підхід.
– Водночас європейські партнери залишаються скептичними щодо більш радикальних заходів, зокрема прямої конфіскації.
– Російська економіка вже відчуває вплив замороження активів, і додаткові санкції, запроваджені США, посилюють тиск.
– Нещодавно оголошений транш зброї на суму $500 мільйонів став черговим кроком у посиленні українських позицій. Байден, попри заплановану передачу влади, прагне залишити спадок сильного тиску на росію, зокрема шляхом використання заморожених активів для реконструкції України.
– Європейські партнери, хоч і обережно ставляться до цієї ініціативи, поступово погоджуються з необхідністю більш жорстких економічних заходів проти агресора.
– Ці дії демонструють, що навіть в умовах політичних змін у США підтримка України залишатиметься ключовим пріоритетом для Вашингтона.
