Санкції на часі. 12.12.2024
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій станом на 12.12.2024.
1. російський рубль знову падає на всіх ринках після новин про нові санкції США.
– У середу долар на ринку форекс зріс майже на 7 рублів і досягав на піку 108,72 рубля – максимального значення з 2 грудня. Курс євро злетів на 5,5 рубля, до 114 рублів. А юань на Московській біржі додав більше 2% і пробив позначку 14 рублів вперше з кінця минулого тижня: угоди з розрахунком «завтра» укладалися по 14,06 рубля за юань.
– Новий обвал рубля пов’язаний із потенційними санкціями США – адміністрація Джо Байдена розглядає можливість посилення обмежень на російський нафтовий експорт до іранського рівня.
– Заходи, яких колись побоювалися в Білому домі, тепер стали більш ймовірними, оскільки дефіциту нафти в світі немає, навпаки, вона в надлишку.
2. Доходи росії від експорту нафти та нафтопродуктів у листопаді 2024 року знизилися на $1,13 мільярда до жовтня до $14,56 мільярда на тлі зниження цін та обсягів, повідомило Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) у щомісячному звіті.
– Виручка рф за експортні відвантаження нафти в листопаді була на $800 мільйонів меншою, ніж у жовтні, за відвантаження нафтопродуктів – на $300 мільйонів менше, підрахувало МЕА.
– Експорт нафти та нафтопродуктів з рф знизився у листопаді до жовтня на 120.000 барелів на добу до приблизно 7,33 мільйона барелів на добу за рахунок падіння відвантажень нафти на 100.000 барелів на добу до 4,88 мільйона барелів на добу.
– Експорт нафтопродуктів упав несуттєво – на 20.000 барелів на добу до 2,45 мільйона барелів на добу.
– Обсяги експорту нафти та нафтопродуктів із рф у листопаді знизилися у напрямі Туреччини, Індії, Близького Сходу на 100.000-900.000 барелів на добу, але зросли на неідентифікованих напрямках на 1,1 мільйона барелів на добу.
– За оцінкою МЕА, росія видобувала у листопаді 9,25 мільйона барелів нафти на добу проти 9,26 мільйона барелів на добу у жовтні.
3. Китай почав скорочувати закупівлі російського вугілля.
– За підсумками десяти місяців 2024 року частка російського вугілля у загальних закупівлях Китаю становила 18% проти 23% за аналогічний період 2022 року.
– Незважаючи на це, росія посідає друге місце серед основних постачальників вугілля до Китаю. Частка найбільшого експортера твердого палива на китайський ринок — Індонезії — за цей період скоротилася з 58% до 44%.
– При цьому частки Монголії та Австралії в постачанні зросли з 10% і 1% до 15%. За даними S&P Global, за підсумками січня-листопада Китай збільшив імпорт вугілля на 14,8% рік до року, до 490 млн тонн.
– На КНР припадає 48% всього російського вугільного експорту. У 2023 році росія збільшила постачання в країну на 42% рік до року, до 100 млн. тонн, але цього року експорт скорочується.
– За підсумками першого півріччя постачання знизилися на 8% рік до року, до 45,5 млн. тонн.
– Частка російського вугілля на китайському ринку знижується головним чином через скорочення поставок енергетичного вугілля на тлі низьких цін та обмежень щодо вивезення.
– Зростання поставок російського вугілля до Китаю також стримується імпортним митом, яке КНР у 2014 році ввела на антрацит, коксівне та енергетичне вугілля, у розмірі 3–6%.
– При цьому мита не поширюються на Індонезію та Австралію через угоди про вільну торгівлю.
4. Австрійська OMV розірвала довгостроковий контракт із «Газпромом» через припинення поставок.
– Австрійська енергетична компанія OMV оголосила про розірвання довгострокового контракту на постачання природного газу з російським «Газпромом» через численні порушення зобов’язань з боку російської сторони. Це рішення набуло чинності негайно, йдеться у заяві OMV.
– Контракт, укладений до 2040 року, формально припинив дію після того, як «Газпром» минулого місяця зупинив постачання газу до OMV.
– OMV, яка раніше була одним із небагатьох європейських клієнтів «Газпрому», виграла арбітражний процес проти російської компанії за іншим контрактом і заявила, що відшкодує свої збитки на суму 230 мільйонів євро, не сплачуючи рахунки за основною угодою.
– Рішення OMV знаменує подальше скорочення присутності «Газпрому» на європейському енергетичному ринку, який різко зменшився після вторгнення росії в Україну в 2022 році.
5. Російські військові продовжують отримувати тисячі снайперських гвинтівок і мільйони боєприпасів західного виробництва, незважаючи на ембарго Євросоюзу на постачання зброї, яке діє з 2014 року.
– Як з’ясували журналісти The Insider, постачання здійснюються через сусідні з рф країни.
– Дослідження показало, що в останні роки компанії з ЄС, США та Туреччини значно збільшили обсяги експорту зброї до Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизстану та Узбекистану.
– Щорічно до цих країн постачають десятки тисяч одиниць зброї, частина якої, ймовірно, опиняється в росії.
– Статистичні дані підтверджують аномалії: експорт до цих країн зріс у 2,5 раза за три роки — з 19 556 одиниць у 2020 році до 53 211 у 2023.
– Наприклад, поставки гвинтівок і рушниць з Італії до Вірменії зросли з 68 одиниць у 2019 році до 1862 у 2023-му.
– Такий обхід санкцій викликає серйозні побоювання, адже дозволяє росії отримувати сучасне озброєння, яке може бути використане у військових конфліктах, зокрема в Україні.
6. «Роснефть» та індійська Reliance підписали найбільшу угоду в історії енергетичних поставок між Індією та росією.
– Російська державна нафтова компанія «Роснефть» погодилася постачати майже 500 000 барелів нафти на день індійській приватній нафтопереробній компанії Reliance в рамках найбільшої енергетичної угоди між двома країнами.
– Угода розрахована на 10 років і становить 0,5% від загального обсягу світових постачань. За нинішніми цінами, її вартість становить приблизно 13 мільярдів доларів на рік.
– Це ще більше зміцнить енергетичні відносини між Індією та росією.
– На частку російської нафти припадає понад третина індійського імпорту енергоресурсів. Санкції призвели до того, що російська нафта стала дешевшою за конкурентів як мінімум на 3-4 долари за барель.
– Збільшення імпорту російської нафти до Індії відбувається за рахунок конкуренції з близькосхідними постачальниками. Угода між Reliance та «Роснефтью» стане ще одним викликом для таких конкурентів, як Саудівська Аравія.
– Згідно з умовами угоди, «Роснефть» постачатиме 20-21 партію нафти типу «Афрамакс» (від 80 000 до 100 000 метричних тонн) різних сортів російської нафти, а також три партії мазуту об’ємом близько 100 000 тонн кожна щомісяця.
– Поставки будуть йти на найбільший у світі нафтопереробний комплекс Reliance в Джамнагарі, розташований у західному штаті Гуджарат.
7. ЄС вводить нові санкції проти російського “тіньового флоту” та китайських виробників дронів.
– Європейський Союз узгодив 15-й пакет санкцій проти росії, спрямований на її “тіньовий танкерний флот” та китайські компанії, що виробляють безпілотники для Москви.
– Як заявила Угорщина, яка головує в ЄС, заходи спрямовані на судна з третіх країн, що підтримують військові дії росії в Україні, а також включають нових фізичних і юридичних осіб до санкційного списку.
– Пакет передбачає продовження на шість місяців винятку із санкцій, що дозволяє Чеській Республіці імпортувати російські нафтопродукти через Словаччину.
– Новий пакет санкцій торкнеться близько 30 організацій, понад 50 фізичних осіб та 45 танкерів.
– Офіційне затвердження заходів очікується на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у понеділок. Наразі санкційний список ЄС, який забороняє поїздки та заморожує активи, включає 2200 фізичних та юридичних осіб.
8. Новий голова енергетичного відомства ЄС Дэн Йоргенсен оголосив повний розрив енергетичних зв’язків із росією своїм пріоритетом.
– Він зазначив, що зростання імпорту російського ЗПГ і залежність п’яти країн ЄС від російського ядерного палива є ключовими викликами. Йоргенсен обіцяє представити конкретний план дій до середини березня, зосереджуючись на газі, нафті та ядерній енергетиці.
– Хоча ЄС досягнув значного зменшення залежності від російських енергоресурсів, останніми місяцями зусилля сповільнилися, що загрожує довгостроковій енергетичній стратегії блоку.
– За даними Kpler, у 2024 році ЄС навіть імпортуватиме приблизно на 10 відсотків більше СПГ з росії, ніж у 2023 році.
– Зусилля щодо усунення зв’язків, що залишаються, будуть нелегкими.
9. ЄС бачить «незначний» вплив припинення транзиту газу через Україну.
– За три тижні закінчиться строк дії транзитної угоди, яка припинить постачання російського палива через Україну, що використовується для виробництва електроенергії та опалення.
– Проте припинення дії угоди між Україною та росією вже було враховано на європейських газових ринках.
– Регіон зможе знайти альтернативні постачання, повідомляється в аналізі виконавчої влади ЄС.
– «З огляду на те, що у світі щорічно виробляється понад 500 мільярдів кубометрів ЗПГ, заміна близько 14 мільярдів кубометрів російського газу, що йде транзитом через Україну, має надати незначний вплив на ціни на природний газ у ЄС», — повідомляється в документі комісії.
– ЄС вже давно стверджує, що країни-члени, які продовжують імпортувати російський газ українським маршрутом — насамперед Австрія та Словаччина — можуть обійтися без цих постачань.
– Комісія заявила, що не вступатиме в переговори щодо збереження цього маршруту. Проте покупці газу зі Словаччини та Угорщини продовжують переговори про збереження постачання газу після закінчення терміну дії транзитної угоди.
– Комісія повідомила, що обмежений вплив на газові ринки рішення ПАТ «Газпром» про припинення постачання австрійської компанії OMV AG свідчить про ефективність передбачення у пом’якшенні наслідків скорочення постачання з росії.
– Також, комісія зазначила, що з серпня 2022 року держави-члени змогли скоротити попит на газ на 18% порівняно із середнім показником за попередні п’ять років.
– США також мають намір запровадити нові потужності з виробництва ЗПГ протягом наступних двох років, і ці поставки можуть допомогти ЄС впоратися з будь-якими перебоями.
– «Найбільш реалістичним сценарієм є припинення дії транзитної угоди та припинення постачання російського газу через Україну», — повідомляється в оцінці.
– ЄС «Добре підготовлений», — резюмується в документі.
10. У Китаї розглядають можливість девальвації юаня у 2025 році.
– Це пов’язано з підвищенням торговельного мита з боку США, анонсоване Дональдом Трампом під час свого другого президентського терміну.
– Такий крок відображає визнання Китаєм необхідності більш масштабних економічних стимулів для протистояння загрозі підвищення мит з боку США.
– Трамп заявив про плани ввести 10% загальне імпортне мито і 60% мито на китайський імпорт у США.
– У листопаді обсяг торгів юанем у росії перевищив 8 трлн руб., оновивши попередній максимум, встановлений у серпні цього року.
– При цьому торги юанем слідом за «токсичними» валютами плавно переходять на позабіржовий ринок, обсяг торгів на якому склав рекордні 5,4 трлн руб., що на 8% вище за показник жовтня і майже вдвічі вище за торішнє значення.
– Довідково: на 1 грудня Фонд народного добробуту росії тримав 219,5 млрд юанів.
