Парламентські замальовки
Цього тижня, через відрядження керівництва партії й фракції, брав участь у роботі Погоджувальних рад і трохи розширив своє розуміння залаштунків Ради-ІХ.
Можливо, найзнаковіша подія, – точніше, навіть низка подій, – як парламент випетлював із «помилки» «слуг» і президентського офісу щодо скасування конфіскації майна корупціонерів, які пішли на угоду зі слідством.
Вийшов прямо-таки політичний детектив.
У попередніх серіях:
1. Парламент, під тиском міжнародних партнерів і суспільства ззовні, нас, опозиції, та інших притомних депутатів зсередини перетворив можливість відкупитись від корупції на механізм конфіскації награбованого навіть для тих, хто йде на угоду зі слідством (наприклад, здаючи керівника).
2. Не встиг закон бути ухваленим і підписаним, Зеленський подає інший закон про позбавлення зрадників держнагород. Там нові норми не враховані.
3. Відібрання нагород у зрадників не підтримати важко. Голосує весь зал. Профільний комітет під керівництвом «слуги» Іонушаса… «забуває» внести нові норми до статті Кодексу, і виходить, що новим законом конфіскація скасовується.
4. Здіймається крик. «Європейська Солідарність» відразу подає проєкт №12243, яким передбачено повернення «забутої» норми. На поверненні наголошують також європейські колеги, інакше під питанням черговий пакет допомоги.
5. Але на проєкти «Європейської Солідарності» у «слуг» алергія і табу. Тому необхідну для отримання допомоги норму про конфіскацію засовують… у проєкт №10242, який передбачає відповідальність за несанкціонований доступ до реєстрів і поширення відповідно отриманої інформації.
6. Пікантність у тому, що лідерство в обстоюванні цього проєкту беруть… уламки опзж, точніше «регіоналів», які є дуже зручними партнерами «слуг» у де-факто правлячій коаліції. Фактично проєкт загрожує кримінальною відповідальністю журналістам-рощслідувачам.
Влада в захваті і активно це просуває. Але зчиняється скандал.
7. «Європейська Солідарність» пропонує не ганьбитись і відкинути №10242, натомість повернути конфіскацію через спеціальний проєкт, який ми подали.
«Слуги» самовпевнено відмовляються, виносять з/п №10242 до зали і… провалюються. Бо чим нижчі рейтинги й туманніші перспективи лідерів, тим обережніші «слуги».
8. «Слуги» змушені вертатись до ідеї поновлення конфіскації через окремий закон. Але, оскільки проєкт «ЄС» підтримати забороняє офіс, реєструють свій. Треба віддати належне, відкривши для реєстрації всьому залу. Але у будь-якому разі цей рух позбавлений сенсу: проєкт вже існує. Але його не підтримують виключно тому, що він наш, а це зіпсує настрій Зеленському і його офіс-менеджерам.
9. «Альтернативний» (з переставленими словами) проект №12243-1 підтримується парламентом, делегація може їхати просити гроші. Але при цьому і проєкт про переслідування розслідувачів… готується до повторного другого читання. Серед іншого, за наполяганням уламків опзж.
10. Наступного дня, 5 грудня, до зали виносяться лише проєкти, які гарантовано набирають більшість голосів різних фракцій (хоча і тут протягли сумнівне, наприклад, некоректно сформульовані пропозиції про відповідальність за міжнародні злочини, які можуть ускладнити цю відповідальність, – тому ми за це не голосували).
Які висновки?
Після понад пʼяти років при владі «слуги» «нічого не зрозуміли і нічому не навчились» (с). Вони далі покладаються на чисельну перевагу, хоча, коли депутати починають думати про власні перспективи, ця логіка дає збої.
Вони досі покладаються на «військовополонених» – уламки опзж, які кликали в Україну «русскій мір», а зараз просто чекають «Стамбулу-2», щоб русскій брат примусив повернути в Україну русскій язик, московського попа і російську пропаганду. І на тому мріють «воспрять».
Вони так і не зрозуміли, що їхня персональна доля залежатиме від адекватності дій у ці вирішальні місяці війни за наше виживання як нації й держави.
Що робити?
Говорив про це з парламентської трибуни.
1. Згадати про справжнє значення єдності, – як було в лютому-березні 2022. Коли парламент діяв у логіці консенсусу. Довго сперечаючись у робочих групах, але блискавично підтримуючи погоджені рішення на благо країни.
2. Сформувати коаліцію та Уряд (не міністерство!) національної єдності, незалежні від офісних менеджерів, які гарантовано спрямовують Україну з розгону в стіну і не можуть впоратись із військовими, економічними і міжнародними викликами.
3. Уламки опзж відправити на звалище історії, як це пропонується, зокрема, у законопроєкті №8089, поданому «Європейською Солідарністю» ще 29 вересня 2022, коли Верховний Суд завершив заборону нащадків партії регіонів.
Тоді цей парламент виконає свою історичну місію, а депутати зможуть дивитися в очі нащадкам.
Парламентський тиждень наближається до завершення. Завтра буде про успішні реформи юстиції й гіперуспішну євроінтеграцію доповідати віцепремʼєрка Стефанішіна.
Отже, здобутки сесійного тижня? Замість Міністерства реінтеграціі тимчасово окупованих територій (Мінтот) створили міністерство єднання (Мінєд).
З доповіді новопризначеного міністра Чернишова, який явно пішов на пониження з грошового Нафтогазу, так і лишилося не зрозумілим, ні хто кого і з ким єднатиме, ні чому реінтеграція окупованих територій вже не на часі й скасована.
Друге досягнення: героїчно проголосували спецконфіскацію корупціонерам, що підписали угоду зі слідством, яку перед тим якось «випадково вилучили» лівим законом. А потім спробували повернути, але в пакеті з посадкою журналістів на 8 років за оприлюднення даних реєстрів.
Коли вже це не проканало, то зробили швиденько і схвалили окремий закон, переписавши з проєкту Європейської солідарності. Ну, справді? Не ставити ж закон авторства ЄС? Це ж катастрофа.
Але кримінальне покарання за реєстри не відкинули геть, перенесли на повторне друге, кажуть, термін зменшать з 8 до 2 років і цим всіх зроблять щасливими…
Якщо вам здається, що це якась гра «в наперстки», то вам не здається. Це вона і є. Як обдурити партнерів, журналістів, суспільство загалом, але зробити приємне корупціонерам і чиновникам, які ох як не люблять оприлюднення з тих баз даних.
За всіма цими «рухами тіла» загубилися і міністр оборони Рустем Умєров, який так і не прийшов у Раду розказати про браковані міни, і міністр енергетики, який так і не пояснив, чому в умовах катастрофічного браку електроенергії країна у листопаді на 10% скоротила імпорт цієї електроенергії.
Сидіть, хлопці, в окопах із мінами, які не зриваються. Сидіть, українці, вдома в хатах без світла. Зате з Мінєд. Це основний меседж. І, на жаль, результат…
