Зупинити бульдозер
На відміну від блискавичної війни німців, радянські війська рухалися без особливих вигадок, але розмірено, як бульдозер, прогризали оборону, не рахуючись із втратами в людях і техніці, так або приблизно так описував радянську військову стратегію Орест Субтельний.
Це спостереження виглядає вельми актуальним зараз. Полчища росіян прагнуть відхопити якнайбільше територій, поки не впала їхня власна економіка.
Бо «бульдозерний» підхід, як вони планують, має ще й психологічний ефект і підсилює страх перед багатомільйонною озброєною до зубів російською армією.
Невпинне її просування має, за кремлівським задумом, посіяти в Україні і на Заході зневіру і підштовхнути Захід до «пожертвування» Україною в імʼя «миру».
А для росії десяток мільйонів словʼян (після всіх розстрілів і чисток на захоплених територіях) – це приз, вартий понесених втрат.
Що протиставити бульдозеру?
Все, що уповільнить його рух, зібʼє переможний настрій у росіян і зневіру в Україні і на Заході.
Причому діяти, як раніше, не вийде.
Можна змусити «слуг» у Раді голосувати, але не можна заставити працювати закони, які по суті не вирішують проблему.
Бо закон про зміни умов мобілізації у нинішньому вигляді без механізму звільнення, без зрозумілих бонусів/виплат, без гарантій навчання і служби за спеціальністю не працює так, як сподівалися автори і натхненники з Банкової.
Можна робити політичні заклики керівництва держави до партнерів, але так не можна домогтись розширення допомоги. Бо «5-6-менеджерщина» ОП не демонструє доказів, що зрозуміла хоч що-небудь. А відтак годі чекати ефективності.
Можна знов і знов задирати податки, але від цього генерований економікою ресурс падатиме, а не зростатиме.
Можна зʼявитися на показово-демонстраційному опорному пункті, але він не замінить двох тисяч кілометрів фортифікацій.
Можна хвалитись – заслужено – успіхами наших «пташників», але вони не замінять постановку безпілотників на потік.
Можна провокувати в суспільстві штучні конфлікти, призначати ворогів і організовувати хвилю ненависті, але це не відверне людей від розуміння, що за стан речей час питати з влади.
Ефективні зміни потребуватимуть зміни підходів.
Повторюючи ті самі помилки, годі сподіватися нового результату.
А російський бульдозер повзе…
