Ціна ненавченості
Знову чую про непоодинокі випадки, коли нове необстріляне поповнення відходить з позицій без спротиву, навіть маючи перевагу. Два-три росіянина, вцілілі під час переміщення (від ураження дронів та арти), заходять на позицію, де було 5-6 піхотинців із недавнього поповнення, які відійшли без бою.
Все просто. Люди не навчені. Люди не впевнені в собі та в зброї. Люди не знають, що можуть впевнено знищувати ворога на відстані й в траншеї. Бо їх цього не вчили. Бо в них немає навичок. Немає впевненості.
Це те, що ми даємо за півтора-два тижні навчання. Якщо у людини є базові навички поводження зі зброєю. На вправі “картка вогню” 90% навчаємих влучають у цілі на відстані 200-300 метрів. Впевнено. За 4-5 занять по діях в окопі вони розуміють не тільки, як проводити штурмові дії, але й як захищати окопи. Як розподіляти сектори вогню.
Такі випадки вже були. Коли масове ненавчане поповнення заходить в бригади.
І звинувачують в усьому їх, ротного, комбата, комбрига. Кого завгодно, але не тих, хто НЕ НАДАВ людям відповідну підготовку.
У кожної такої проблеми є прізвище в якомусь навчальному центрі або батальйоні.
