Петро Порошенко підбив підсумки візиту до Брюсселя (фото)
Важливий, своєчасний та насичений численними змістовними зустрічами візит до Брюсселя.
На засіданні Політичної асамблеї Європейської народної партії заслухали та затвердили кандидатури 13 майбутніх членів Європейської Комісії, які внесла наша політична родина. Всі вони — віддані прихильники України, які щиро підтримують нашу державу як на шляху до перемоги, так і до членства в Євросоюзі. Мав нагоду і окремо поспілкуватися з багатьма кандидатами та відчути їхню відданість справі допомоги Україні. Позитивно сприйняли мою ініціативу щодо першого закордонного візиту нового складу Єврокомісії саме до України.
Після загальноєвропейських виборів набирає обертів і новий Європейський Парламент, який продовжує міцно стояти на позиціях всебічної та ефективної підтримки України.
Минулого червня під час візиту до Брюсселя звернувся до дружніх європарламентаріїв із ініціативою щодо політичної важливості схвалення саме резолюції щодо України як першої резолюції нового скликання Європарламенту. Результат перевершив очікування, і зараз ЄП вже встиг за дві пленарні сесії схвалити дві «українські» резолюції. Переконаний, що далі буде тільки більше. Тим більше що головою ключового механізму міжпарламентської співпраці між Україною та ЄП — Парламентського комітету асоціації — призначено легендарного фінського генерала і політика Пекку Товері, з яким швидко знайшли спільну мову і якому не треба розповідати про агресивного сусіда.
Приємно вражений мобілізацією друзів України в стінах нового Європейського Парламенту. Вже близько сотні євродепутатів активно залучені до «українського досьє» та прагнуть допомогти нашій державі у ці складні часи. Мав честь зустрітися з більшістю з них у стінах Європарламенту як віч-на-віч, так і у традиційному форматі оновленої Групи друзів України в Європарламенті. Говорили однією мовою про спільну перемогу та спільне майбутнє. Прикметно, що значно активізувалися депутати від північноєвропейських країн, оскільки добре розуміють усю небезпеку агресивного путінського режиму.
Наші партнери дуже занепокоєні погіршенням ситуації на фронті та перспективами енергозабезпечення України у зимовий період. Їх не треба переконувати, що мета путіна — це не окремі території України, а вся держава, та як наслідок — знищення української незалежності та ідентичності, нищівний удар по демократичному світопорядку та приниження Заходу.
Відчув щире бажання та рішучу готовність допомогти Україні вистояти та перемогти. Є загальне усвідомлення того, що незалежно від результатів американських виборів європейські країни готові брати більшу відповідальність та, відповідно, і дедалі більшу частку витрат на зміцнення безпеки на нашому континенті.
Детально обговорили потреби Збройних Сил України, першочергові безпекові виклики та способи їх подолання, обсяги та можливості європейської оборонної промисловості, налагодження спільного виробництва військової продукції. Наполегливо закликав до переведення відповідної промисловості на військові рейки та підтримки українського ВПК, зокрема розширення учасників данської ініціативи щодо фінансування закупівель продукції української оборонної промисловості.
Пріоритетною темою на зустрічах була фінансова допомога нашій державі для зміцнення макроекономічної стійкості. Домовилися, що Європарламент сприятиме швидкому схваленню до кінця року ініціативи Єврокомісії щодо виділення Україні 35 млрд євро допомоги за рахунок заморожених російських активів, адже, за оцінками ЄС, орієнтовна потреба у зовнішньому фінансуванні України у 2025 році становить близько 40 млрд євро. Аналогічне запевнення отримав і з боку Європейської Комісії. Єдиною передумовою для такого оптимістичного сценарію є належне та вчасне виконання українською владою визначених критеріїв і зобов’язань.
Незважаючи на те, що перспективи вступу України до Європейського Союзу зберігають консенсусну підтримку і в Європарламенті, і серед кандидатів на посади членів Європейської Комісії, у Брюсселі дедалі більше звертають увагу на питання реалістичності очікувань української влади щодо швидкості переговорного процесу, яка залежить не від гучних політичних обіцянок, а від ступеня відповідності критеріям як на законодавчому, так і на імплементаційному рівнях. У цьому плані першочергове значення матимуть питання функціонування демократичних інститутів, багатопартійного плюралізму, незалежності правосуддя, свободи ЗМІ, державних закупівель і боротьби з корупцією.
Попереду багато завдань та викликів, але я переконаний, що з таким рівнем єдності та солідарності, підтримки та інтересу до України у європейських інституціях нам усе вдасться. Водночас об’єднаними маємо залишатися і ми, в Україні, на засадах національної єдності. Тоді ми точно переможемо, і Україна стане членом об’єднаної європейської родини!
