Нова Європейська Комісія. Що чекати Україні?
Наразі мова йде про перелік кандидатур на посади членів нової Європейської Комісії, внесений сьогодні (17.09.2024 р. – Ред.) Президенткою Урсулою фон дер Ляєн після консультацій з державами-членами Євросоюзу.
Тепер м’яч на боці Європейського Парламенту, який має заслухати та схвалити запропоновані кандидатури як з точки зору особистих якостей, так і їх відповідності запропонованому досьє.
Нагадаємо, що у попередні рази Європарламент блокував 2-3 внесені кандидатури, яким очільники Комісії та уряди держав-членів мали шукати заміни. Тому, чи отримають всі фігуранти цього списку кандидатів «зелене світло» євродепутатів, покажуть результати слухань.
Для нас очевидним є те, що Урсула фон дер Ляєн робить ставку на ефективний технократичний європейський уряд. У списку дуже обмаль гучних політичних імен, які могли б працювати більше на власний політичний імідж, ніж на результат. Тому вочевидь є ставка на командну роботу та досягнення поставлених цілей.
Важливо, щоб вже з перших днів спрацював дует Урсули фон дер Ляєн та її «правої руки», колишньої прем’єр-міністерки Естонії, а тепер Віце-президента-Високого представника ЄС із закордонних справ та безпекової політики Каї Каллас. Політична вага Ляєн та потужна енергія Каллас мають працювати в унісон та синергії одна до одної, уникаючи можливої політичної конкуренції.
Є всі підстави стверджувати, що позиція нового складу Європейської Комісії щодо України залишатиметься сприятливою та конструктивною.
По-перше, Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн розглядає підтримку України та успіх нашої держави на треку відсічі російської агресії та вступу до ЄС як глибоко особисте політичне завдання та ключовий елемент власного політичного та історичного спадку. Тому і роботу Єврокомісії Президентка спрямовуватиме на просування «українського досьє».
По-друге, очікуємо, що всі кандидати пройдуть ретельну перевірку на проукраїнську позицію під час слухань у стінах Європарламенту.
По-третє, кандидати на ключові важливі для України посади з точки зору політико-безпекової підтримки обрані з традиційно союзницьких для нашої держави країн із урахуванням їхньої потенційної доданої вартості. Це і Андріус Кубіліус від Литви, який є автором і промоутером стратегії ЄС щодо перемоги України та виділення гарантованих 0.25 відсотків ВВП на військову допомогу нашій державі. Це і Валдіс Домбровскіс від Латвії, який вже багато років є своєрідним янголом-охоронцем української макрофінансової допомоги з боку ЄС. І власне Кая Каллас з Естонії, щирий друг України та ворог путінського режиму.
З точки зору політики розширення та переговорів про вступ заслуговують на увагу два моменти.
Перший – символічним є виведення «середземноморського досьє» з портфеля комісара з питань розширення. Чи можна вважати це рішення завершенням епохи так званої «європейської політики сусідства», а з нею і Східного партнерства та Союзу для Середземномор’я, стане зрозумілим вже скоро, але це точно вивільнить час для профільного комісара для зосередження на прискоренні процесу вступних переговорів і для України, і для Молдови, і для країн Західних Балкан, представниця яких власне і може обійняти цю посаду – Марта Кос із Словенії.
Другий – переговори про вступ та їх динаміка залежатимуть не лише від комісара з питань розширення. Вступні переговори – це наближення до всього комплексу політик ЄС, а відтак позиція кожного члена Єврокомісії має значення. Тому в пріоритеті має зберігатись активна робота та діалог з усім складом Єврокомісії.
Українській владі слід повчитися в ЄС у питанні щодо засад формування владної команди. В ЄС бачимо відкритість, системність, детальні обговорення та аргументи на користь підходів та стратегії. Українським урядовцям слід було б вибудовувати контакти з профільними комісарами. Це стосується і міністра закордонних справ України, який свій перший закордонний візит мав би здійснити до Брюсселя.
