руськиймір на захисті Павла Дурова
Неймовірна лавина лайна хлинула із z-пабліків на захист Пашеньки їхнього Дурова після арешту того у Франції. Виявляється, секретні чати були основним засобом комунікацій у мокшанській армії. Через Телегу наводили іскандери, корегували арту, обмінювалися повідомленнями війського характеру, а Дурова називають не інакше «начальником зв’язку вс рф».
З цього неочікуваного шквалу пропалених пердаків я роблю висновок, що навіть недооцінював вплив кремля на Телеграм.
Тепер моя конспірологія полягає у тому, що фактично кремляді замість розробляти власний месенджер з власною криптографією, вирішили не йти довгим складним шляхом, а зробити як завжди – забрати у того, у кого це вже є готове. Дуров на той час вже мав готовий продукт із саморобним криптографічним алгоритмом, а також паспорт громадянина московії. Тому його просто, як там кажуть, «нагнули». Думаю, історія розвивалася приблизно так: спочатку у Дурова просто віджали вконтакті, дали трохи грошей, щоб не плакав, і дали спокійно виїхати з ГУЛАГу, без новічка у трусах. Але Паша, палаючи образою на грабіжників-чекістів, вирішив дійсно створити месенджер, незалежний від тоталітарних режимів. І досяг певних успіхів, створивши власний криптографічний набір протоколів MTProto, який відрізнявся від криптоалгоритмів американського походження на основі примітивів AES-SHA.
Чи насправді MTProto надійній, сказати складно, бо Дуров його нікому не показує. Але вірогідно, що схильний до компромісів із владою Павло, мабуть, таки показав його чекістам у 2018-му, після чого Телеграм розблокували на росії у 2020. Можливо, чекістам протокол сподобався настільки, що вони вирішили створити на його основі власну систему незалежного захищеного месенджингу. Але вже у більш завуальованій формі: начебто це приватна компанія, зареєстрована в ОАЕ, засновник якої начебто «втік за кордон». Хоча насправді власника щільно тримають за тестикули грошима, тиском на родичів за порєбріком, погрозами фізичного знищення (з наочними прикладами), щоб не забував, хто кому хазяїн. Але під час чергового «виклику на килим» у Баку могли трохи перегнути палку, пацієнт перелякався і вирішив шукати спасіння на Заході.
Тому уся президентська рать кремля була кинута на порятунок інвестицій.
За цієї теорії логічно виглядають синхронний вий різних Ілонів Масків про «утиски свободи слова», – просто надійшла команда від куратора, бо ситуація для кремлівців дійсно критична. А як відомо, музику замовляє той, хто платить. І за покупку Твіттера також.
Що ж до свободи слова, то ми дійсно наразі є глядачами історичних подій, коли настав час чергового перегляду кордонів дозволеного у цивілізованому світі. Наразі чомусь ні в кого не виникає сумнівів щодо неприпустимості брудної лайки на радіо-ефірах, хоча для когось це «свобода слова». Не можна показувати понівечені тіла людей на телеканалах. Не можна знімати та викладати техніку та переміщення ЗСУ, якщо ти не російський шпигун. Хоча все це об’єктивна інформація. Тобто умовні кордони «безпека- свобода слова» вже давно існують, але вони постійно є предметом суспільного обговорення та змінення.
Різницю між цензурою та свободою слова ми начебто усі розуміємо, але коли мова заходить про точний кордон між ними, отут починається невизначеність та ідеологічні срачі. На цій невизначеності й грає Дуров та його кремлівські куратори, за підтримки корисних ідіотів та агентури по всій планеті.
Наразі умовний суспільний договір цивілізації полягає у тому, що свобода слова не поширюється на тероризм, дитяче порно, наркотрафік чи подібні однозначно погані речі. Тому більшість соцмереж і месенджерів намагаються обмежувати подібний контент. Усі, крім Телеграму.
Але уряди деяких країн мають погану звичку зловживати цим, прикриваючи відверту політичну цензуру гаслом «боротьби зі злочинністю».
Саме ці проблеми використовують адепти руськаваміра, свідомо маніпулюючи демократичними категоріями прав та свобод громадянина. Ігноруючи факт відсутності за порєбріком цих самих громадянських свобод, які були знищені більше 20 років тому, і тамтешнє нове покоління виросло, навіть не знаючи, що таке справжня свобода.
Наостанок позловтішаюся. Покличте, будь ласка, отих захисників Телеграму, які кричали «Телеграм – це міжнародний бізнес-проєкт, росія до нього не має стосунку, Паша – борець за свободу та громадянин Світу». Сподіваюся, тепер, після масованого публічного виступу проросійських сил за звільнення Дурова, ця теза зникне з аргументації фанбоїв Телеграму.
Але це не точно.
