Нова порція погроз із Москви

Олексій Копитько

Новина дня – загроза рф підірвати «Київську ГЕС та греблю Канівського водосховища». Це показник, у якій непростій ситуації Москва зараз і чому змушена так поспішати.

Спікер російського МЗС Захарова за традицією подала наїзд у вигляді імітації “підступних планів Києва” нібито для покладання провини на росію. Це очевидна нісенітниця, в яку ніхто не повірить. Києву точно немає необхідності щось «покладати» на рф, тим більше такою ціною. Кремль сам все на себе «поклав» – підірвав Каховську ГЕС, обстріляв найбільшу дитячу лікарню та вчинив ще безліч злочинів, після яких немає потреби доводити людоїдську сутність путінського режиму.

Навіщо цей сигнал? росія останніми днями просто розсипалася в погрозах. Крім традиційного ядерного шантажу, Москва загрожує застосуванням хімічної зброї, лякає інцидентом внаслідок «обстрілу ЗАЕС», а тепер ще дамби.

Цільова аудиторія залякування – наші партнери. Вони змушені оцінювати гуманітарні наслідки путінських загроз. Залякування на тлі провисання активності заходу через вибори в США (просто немає суб’єкта прийняття сильних рішень) – це спроба уповільнити допомогу та сформувати переговорну позицію. Натиснути на розгляд путінського ультиматуму по Україні.

У ядерні погрози ніхто особливо не повірив, тому нагнітають за допомогою катаклізмів, які можна порівняти за збитками.

Схоже, путін почув щось неприємне від Сі та Моді, коли змушений форсувати. Відмова Трампа розглядати його хотілки також пригнічила бункерного діда. Саміт НАТО хоч і не дав жодних проривів, але підтвердив, що на цьому рівні підтримка Україні буде і наступного року. Це мало для нас, але боляче для рф.

Як я зазначив раніше, до середини вересня путін не може оголосити мобілізацію. А без неї не вдається чимось вразити. Доведено Харковом. Залишається тільки лякати і завдавати ударів по цивільних.

Фахівці кажуть, що без прямого доступу (як у Каховці) з дамбами росія нічого вдіяти не зможе чисто технічно. Можливо, спробує розміняти відмову від цих погроз на збереження заборони бити західною зброєю вглиб рф.

Нагадую, що незабаром закінчиться футбольний Чемпіонат Європи, потім Олімпіада та мертвий сезон у США/Європі. путін дуже хотів би до Олімпіади підштовхнути до прийняття ультиматуму, щоб восени його продати.

А ось і ні…


Олександр Коваленко

Заява марії захарової про руйнування Київської ГЕС та Канівського водосховища – це непросто про шантаж. Зрозуміло, перша версія, яка спадає на думку, – окупанти готуються до масштабного удару по цих об’єктах і заздалегідь намагаються зняти з себе провину за скоєний злочин такими заявами. Але ми живемо не в середні віки, щоб такий примітивний план спрацював, і при здійсненні подібних ударів, ніхто не подумав би на росію.

Чи намагаються вони залякати нас? Так. Але навіщо та чому?

В росії чудово розуміють своє патове становище і саме тому через всі можливі їй ресурси, від голів рівня “лідерів думок” до продажних політиків рівня “Орбан”, нав’язують в інформаційному просторі наратив про мирні переговори та “припинення вогню”. У свою чергу росія впливає на посилення цієї думки виключно ультимативними методами.

У травні, за місяць до початку саміту світу у Швейцарії, росія починає наступ у Харківській області, намагаючись усіх залякати тим, що має достатньо сил, щоб продовжувати окупацію нових територій України та відкриття нових фронтів, а тому зупиніть це, поки у вас ще є така можливість, але виключно за умов Москви.

У липні, напередодні ювілейного саміту НАТО, росія завдає терористичного ракетного удару по Україні й обирає для себе пріоритетом знищення цивільних цілей. Удар по дитячій лікарні Охматдит у Києві – це ніщо інше, як пряма загроза – домовляйтеся, чи ми продовжуватимемо вбивати ваших дітей. Але цей шантаж отримав жорстке засудження з боку міжнародної спільноти, і лише голови, розумовий розвиток яких не вищий за рівень равлика, за відповідне фінансове заохочення ретранслювали наратив про необхідність миритися.

Тепер же нас намагаються залякати масштабними катастрофами на ГЕС, які зробити росії не під силу, але через свою впевнену риторику терорист намагається схилити нас до свого умиротворення, але, як і завжди, на його ж умовах.

Все це відбувається тому, що росія у патової ситуації. Я вже неодноразово наголошував, що 2024 рік – критичний для російського ВПК. Склади та центри зберігання з російською технікою практично повністю спустошені. Компенсувати втрати техніки щомісяця в тому обсязі, в якому є потреба, буде незабаром нічим. Надмірний людський ресурс не дає якісного ефекту. Ефективність наступальних дій за максимальної інтенсифікації низька.

Якщо зіставити події у зоні бойових дій та ступінь активізації російських загроз із натяком на мирні переговори та припинення вогню, то вони безпосередньо пов’язані одне з одним.

Як і було раніше сказано, щур, загнаний у кут буде шалено атакувати і намагатися вкусити якомога болючіше. В даному випадку в ролі щура виступила марія захарова. Але спроба марна, – кубло будемо добивати.


Сито Сократа

Немирное принуждение: зачем Кремлю дамбовый шантаж?

Российская военщина стала автором страшного военного преступления, разрушив в ходе целенаправленного ракетного удара крупнейшую в Украине детскую больницу «Охматдет». Случившаяся трагедия в очередной раз потрясла мир и продемонстрировала склонность путинского режима к жесточайшим актам устрашения. Акты подобного рода не вписываются в логику здравомыслия, позволяют в очередной раз вскрыть античеловечные методы путинцев в достижении ими своих адских целей.

В Кремле до сих пор не отказались от задачи полного уничтожения суверенной Украины и почему-то связывают с этим выживаемость режима. Хотя в действительности такая привязка видится самоубийственной. Особенно, учитывая рост среди самих россиян подозрений в адекватности Путина, который все меньше и меньше вызывает к себе хоть малейшее уважение. Даже уже появились слухи о подготовке министром обороны РФ Белоусовым планов по устранению вождя. Якобы новый глава МО РФ налаживает негласные контакты с Западом, и идет интенсивный обмен мнениями, каким образом можно завершить путинскую войну.

Наиболее слабая сторона Путина – квалификация его как военного преступника, клиента Гаагского трибунала. На международном уровне российский узурпатор не воспринимается. Ему давно заказана дорога на виселицу, потому он вокруг себя формирует круговую поруку из подчиненных, которые останутся с ним до конца, будучи повязанными кровью, в том числе кровью украинских детей. Здесь стоит напомнить, что события 8 июля как раз были страшным обрядом инициации Белоусова, вероятно, без его ведома, а через агентуру влияния Шойгу в Минобороны и Генштабе. Нет никакого оправдания ударам ВКС по больницам, жилым кварталам, бизнес-центрам. Просто настоящий геноцид, вопиющее нарушение основ Устава ООН. Чего не сделаешь, дабы и Белоусова вписать в число террористов, сделать полностью своим.

Наконец обнулились все имитации Кремля на тему мирных решений, посреднической миссии Орбана. Даже в Пекине царит серьезное разочарование своим неуклюжим вассалом, который мечется в поисках не только перелома в своей агрессивной войне, но и подыскивает новых покровителей вроде Индии, враждебной Китаю. Такие финты не прощают, и, вероятно, китайцы больно ответят россиянам, нельзя исключать, что в Африке, где они путаются под ногами у китайских колонизаторов и нарушают глобальные планы красного императора Си.

Новым эпизодом усиления давления на Украину со стороны Кремля выступают заявления пресс-секретаря МИД РФ Захаровой о якобы подготовке украинской стороной провокаций с подрывом дамб Киевской ГЭС и Каневского водохранилища. Зачем и для чего, совершенно неясно. В большой православный праздник лавровская прихвостень выкинула в массы абсурдную провокацию, направленную на информационный террор украинцев, усиление в их рядах настроений страха и безысходности.

Но будем трезвыми: такие резкие заявления путинские террористы делают не просто так. Тут очередной пример многокомпонентной операции. Влажная мечта Кремля состоит в капитуляции Украины, пусть даже ценой колоссальной людской трагедии, вроде затопления части Киева водой из Киевского моря. Соответственно, после «Охматдета» на прицеле ВКС объекты критической инфраструктуры повышенной опасности вроде дамб. Нельзя исключать попыток нанесения врагом ракетных ударов по упомянутым дамбам и последующий перевод стрелок на украинскую сторону.

В тоже время эксперты подчеркивают стойкость конструкций дамб, устойчивых даже к применению тактического ядерного оружия. При этом уровень воды в резервуарах водохранилищ не так велик, чтобы принести РФ желаемый смертоносный результат. Пока все выглядит как закладка под некую будущую опасную акцию с целью склонить Киев пойти на поводу российских ультиматумов.

После саммита НАТО Москва осознала свои слабости, в частности дефицит мощностей для производства оружия своими силами, ненадежность азиатских партнеров и эфемерность успешных развязок на фронте. Потому по максимуму повышает ставки, склоняясь даже к организации техногенных катастроф.

Автори
,