Дивно, але досі багато залежить від нас
Олексій Копитько / Інформаційний спротив
Липень.
1. Без обвалів. Ситуація на фронті по-різному важка
Ворог повзе у напрямку траси Покровськ – Костянтинівка. Це найпроблемніша точка. Є негатив у районі Торецька.
Повсюдно збільшується застосування КАБів.
На півночі Харківської області останні зміни на дипстейті – 18 червня, рух росіян у сірій зоні на схід.
Відомості про настрої росвояк з цієї ділянки, дані з російських шпиталів і від російських волонтерів вказують, що ворог зіткнувся з проблемами, на які явно не очікував. Вони шоковані. У статистиці російських втрат «Харківський напрямок» виходить на одне з перших місць.
Де-факто росіяни створили точку, куди змушені постійно відтягувати з інших ділянок фронту штурмові частини та ховати їх там. Продавити далі – немає сил, виходити – нарватися на безліч неприємних питань.
У нас невеликі тактичні покращення у напрямку Кремінної.
Часів Яр відбивається.
Фахівці відзначають (дивіться огляди Костянтина Машовця), що ворог вже трохи запізнюється з формуванням умов для основної операції на літо-осінь.
За даними групи ІС, за 3 тижні червня у РФ публічно поховали 2,4 тис. солдатів, за місяць буде 3+ тис.
Якщо вірити оцінкам, що РФ збирає близько 25-30 тис. найманців на місяць, то вони самі визнають, що кожен восьмий-десятий новобранець гине. Насправді – гине не менше ніж КОЖНИЙ П’ЯТИЙ (скоріше, більше).
Разом, з урахуванням поранених консервативна оцінка тих, що вибувають – близько 25 тис. на місяць. Плюс хворі, дезертири, нестатутні відносини та ін. Тобто все поповнення йде в брухт. Чиста м’ясорубка.
Очевидно, росіяни робили ставку на продавлювання нашої оборони під час розміну людьми. За фактом виявилося, що відновлення допомоги та дрони таку схему ламають. Чогось більшого без нарощування мобілізації вони досягти не зможуть.
Збільшення разових виплат найманцям до $18 тис. вказує, що охочих воювати за гроші дедалі менше.
У липні основну масу російських строковиків спробують перевести на контракт і кинути на фронт. Якщо це не вийде, то до кінця року зберігатиметься поточний малюнок – тиск і сточування.
2. У політичному плані кілька важливих пунктів
По-перше, путін “мигнув” і викотив свої “мирні” вимоги, які всі відкинули. Навіть Трамп. Явна штанга. Зіпсувати саміт світу не вдалося.
Також росвождь здійснив візит до КНДР, що зняло останні питання, в якій лізі він збирається грати. І спамив погрозами на тему ядерної зброї. Що раніше зазвичай збігалося з неуспіхами РФ на фронті.
Тепер росіяни або мають показати щось, що вражає на полі бою, або «уточнювати» свою позицію в бік ослаблення.
По-друге, домінуючою тезою стало «припинення» війни. Навіть наші дипломати використовують це слово. Не коментуватиму чому. Цілком ймовірно, це найкраще відповідає кон’юнктурі та дозволяє розвивати якісь заготовки. Але наочний тренд – запит на припинення бойових дій, а потім розгляд.
По-третє, на дебатах Трамп-Байден наочно позначено перспективу, що до листопада радикальних кроків не передбачається.
А ось з листопада вже можливі якісь новації, зокрема, переговори про початок реальних переговорів (наголошую, можливі, але не обов’язково будуть).
Треба чітко інтерпретувати цей момент. Величезна спокуса думати, що «у листопаді все закінчиться». Вже чув таке у розмовах. Підхід «терпіти до листопада» – згубний.
Ключова дилема – як ми входимо у зимовий період? На тлі активних бойових дій? На тлі підморозки фронту та гіпотетичних переговорів?
Суть роботи найближчими місяцями – вийти до листопада у максимально сильну позицію. Вона визначатиметься:
1) здатністю успішно оборонятися всю зиму;
2) здатністю пройти зиму без гуманітарної кризи (енергетика, паливо, продовольство, медицина тощо).
Якщо ми не продемонструємо готовність щодо цих двох позицій, у переговорах «світова спільнота» тиснутиме на нас (щоб ми здавались). Якщо підготуємося, то на путіна (щоб він не ліз далі та знижував планку вимог). Бо ще одна виснажлива зима та накопичення проблем для всіх.
Спроба розрулити щось до листопада не виключена (є зацікавлені суб’єкти), але простір для неї швидко звужується. Швидше, можливі імітації як активність, що формує порядок денний.
Повторюся, треба готуватися терпіти та чинити опір мінімум до весни 2025 року. Тоді буде можливість рухатися у бік покращення.
Керівництво ЄС виглядає прийнятно (місцями – добре), переговори про вступ дадуть багато протверезних новин. Але це рух уперед.
3. Що далі?
Відчуття такі ж. Ситуація на фронті, в економіці, соціальній сфері – найважча. Але можливості оборонятися не втрачені, потреби погоджуватися на будь-які умови теж немає.
Завершено основну сесію НМТ (Національний мультитест), – явка 92%, 265,3 тис. дітей. Тепер вступ до вишів. Це важливий оргмомент, що формує майбутнє країни.
Здолати нашу армію росіянам не вдається. Влітку вони продовжуватимуть витрачати величезні зусилля на підрив волі до опору в тилу, на зрив підтримки військових, на внутрішній роздрай та гальмування зовнішньої допомоги.
З одного боку, зростає інтенсивність варварських ударів по цивільним. З іншого боку, вже видно, як вони вкладаються в підігрів очікувань швидкого фінішу. «Щоб усе ЦЕ якнайшвидше закінчилося». Щоб людей накривало емоціями та вибивало з ритму.
Якийсь час тому я припустив, що можливі атаки на ВРУ, щоб зірвати продовження військового стану. Сьогодні СБУ повідомило про затримання групи, яка мала намір влаштувати гойдалку навколо Ради зі спробою захоплення будівлі. Не знаю жодних деталей, просто відзначатиму всі факти зазіхань на Парламент…
Футбол уже показав, як може перемикатися увага мас. Плюс вибори. Попереду ще є олімпіада. До початку «мертвого сезону» у політиці – 3 тижні. Зламати літній режим може загострення на Близькому Сході. І/або Далекому. Що ще більше відверне увагу.
Весь цей час росіяни інформаційно тиснуть.
Ментально пережити цей період допоможе побудована рутина.
Декілька відрізків марафону ми пройшли на морально-вольових. Настав час діяти максимально прагматично, щоб можна було за необхідності додати.
Гарні слова приймати лише з гарними справами (особливо це стосуватиметься саміту НАТО, до якого партнери зуміли знизити очікування). Пам’ятаєте, скільки хорошого говорив Столтенберг? А Макрон? Ці сторінки перегорнуті – нові обставини.
Загалом, без особливих просвітів, багато щільної роботи, що вимотує, але досі багато залежить від нас. Що саме собою дивно.
Фото: Генштаб ЗСУ
