Як стати пілотом БПЛА
Я – інструктор із БПЛА. Я готую цілком конкретних спеціалістів – зовнішніх пілотів БПЛА і операторів БПЛА. І мене вже дістали питаннями штибу «я такий і такий, маю такі і такі навички, в армії ще не служу. як мені потрапити до вас на навчання?». Правильна відповідь – ніяк. А якщо хочете детально, читайте далі.
Для початку, а як пілотом БПЛА став я сам? Як не дивно, саме отак, я потрапив у пілоти прямо з цивільних. Але.
У далекому 2014 році військкомат визнав мене до служби в армії непридатним через здоров’я, тому я через знайомих знайшов дорогу до козацького добробату (Добровольчої козацької роти «БУК» ім. Т. Шевченка), там – на курси операторів БПЛА «Раптор» виробництва фірми «ДеВіРо», зараз вони випускають «Лелеку-100». Потім так само через знайомих я потрапив у волонтерський фонд «АрміяСОС», освоїв БПЛА «Валькірія», зі своїм добробатом політав нею на фронті, набив руку, став інструктором на «АрміїСОС» – навчав водити «Валькірії».
Тому, коли в лютому 22-го сталося вторгнення, я став водити «Валькірію» спершу як доброволець (цивільна особа – добровільний помічник ЗСУ), а там офіцери 72-ї бригади запропонували мені приєднатися до них. Я призвався і став водити БПЛА. Різні.
Але. Пілотом або оператором я тоді не був. Борт водив, а посаду не обіймав. Зовнішнім пілотом я став уже у навчальній частині, коли пройшов відповідні курси і офіційно здобув відповідну ВОС (військово-облікову спеціальність). Ситуація типова для ЗСУ, у мене буває, навчаються хлопці, які ці самі апарати давно водять на фронті – їм ВОС потрібна. За моїми оцінками, відповідних ВОСей не мають до 80% всіх хлопців і дівчат, які на передку водять БПЛА. Відкрию страшну таємницю, для ЗСУ курси з БПЛА від волонтерів і виробників – ніщо і звати ніяк. ВОС вони не надають, і щось важать лише за наявності у вас ВОС, отриманої раніше. А надають ВОС спеціалізовані навчальні підрозділи ЗСУ на кшталт того, де служу я.
Очевидно, мій шлях – виняток. Зрештою, починав я його ще в 14-му, і тривав він роками. А як стати пілотом БПЛА зараз?
Для початку. Ніхто не направить вас навчатися на БПЛА прямо з ТЦК. З ТЦК вас спершу направлять у звичайну навчальну частину, де ви пройдете базову військову підготовку (БЗВП) та отримаєте ВОС-100 (стрілець). Без БЗВП жодна спеціалізована навчальна частина на навчання вас не візьме, навіть якщо вас відправлять.
Шляхів водити БПЛА існує два.
Перший. Ви знаходите курси волонтерів або виробників. Які і де – не скажу. Самі хочете – самі знайдіть. Ні то ні. Хай це буде першим вашим квестом.
Навчившись водити БПЛА, ви призиваєтеся до ЗСУ і там кругом говорите, що ви умієте водити БПЛА. Цілком вірогідно, що вас поставлять управляти БПЛА, в штатних бригадах зараз існують відповідні підрозділи. Але. У цьому разі офіційно ви будете стрільцем, водієм-електриком, радістом тощо. Простіше кажучи, якщо новий ваш командир вирішить, що безпілотник йому ні до чого, вас відправлять на нуль стрільцем. Для ЗСУ ви не пілот і не оператор – ВОСі ви не маєте.
Шлях другий. Ви призиваєтеся. Проходите БЗВП. Потрапляєте в бойову бригаду. І там проситеся, аби вас перевели в підрозділ БПЛА. А в підрозділі БПЛА просите, аби вас направили на курси пілотів і операторів. Не скажу куди – ваші командири все знають. Далі ви потрапляєте в навчальну частину на кшталт нашої, проходите курси, робите так, аби інструктор типу мене вас не відчислив, і аби ви склали іспити. І вуаля. Ви стаєте офіційним зовнішнім пілотом або оператором БПЛА.
Що вона вам дає? Практично ні фіга. Забезпечувати вас технікою частина не зобов’язана, будете змушені чекати. Поки чекаєте, вас запросто можуть відправити штурмувати посадки – і з кінцями. А те, як пілоту добувати для роботи апарати, – тема окремого допису.
Якщо після прочитаного ви зрозумієте, що воно вам нафіг не треба, ви цілковито праві. Не треба. Є професії набагато менш геморні.
Якщо ж труднощі вас не зупиняють, прочитайте цей допис ще раз. І ласкаво прошу до нашої божевільні.
Ілюстративне фото з відкритих джерел
