Українські дрони почали знищувати унікальні РЛС у росії
Олександр Коваленко / Обозреватель
Вдень 24 травня були опубліковані перші фото та відео пошкодженої загоризонтної станції радіолокації “Воронеж-ДМ” у Краснодарському краї РФ. Буквально через кілька днів стало відомо про аналогічну атаку на РЛС “Воронеж-М” вже в Оренбурзькій області. Очевидно, що українські дрони стали “акцентувати” на цих об’єктах, але чому саме на них і які з цього можна зробити висновки?
Докладніше про це – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи “Інформаційний спротив”.
З початку 2024 року ми вже звикли до регулярних повідомлень про атаки українських дронів на російські нафтопереробні заводи (НПЗ). Результатом цих ударів стало зниження експорту нафтопродуктів із РФ та зростання цін на пальне для внутрішнього споживання. Суть цих дій була чудово зрозумілою і особливих роз’яснень серед експертного середовища не вимагала.
Починаючи з квітня 2024 року Сили оборони України регулярно завдають ударів по території тимчасово окупованого півострова Крим, планомірно знищуючи системи ППО, радіотехнічні вузли та аеродроми. І тут теж пояснення таких дій зайві.
Але ось що таке загоризонтні радіолокаційні станції і чому за них “взялися” українські дрони – все ж таки заслуговує на роз’яснення.
РЛС “Воронеж”
Сьогодні про такі РЛС можна дізнатися хіба що скупу інформацію з розряду – підглянемо ТТХ у Wikipedia. Завдяки цій чудовій, відкритій для всіх енциклопедії можна дізнатися, що загоризонтні станції радіолокації великої дальності “Воронеж” входять у систему попередження про ракетний напад (СПРН) для виявлення факту пуску міжконтинентальних балістичних ядерних ракет. Ці РЛС є невід’ємною частиною комплексу ядерної безпеки Росії, а всього таких станцій на території країни-агресора – 10!
Дальність охоплення цих РЛС становить 6000 км по горизонту та 8000 км у висоту – з одночасним контролем до 500 об’єктів. Такі характеристики дозволяли, наприклад, РЛС “Воронеж-ДМ”, що розміщувалася в Краснодарському краї, здійснювати огляд неба над тимчасово окупованим Кримом, частиною Середземномор’я та Балкан.
Але важливо навіть не це, а зовсім інший, украй негативний для нас функціонал цієї станції. Справа в тому, що сімейство РЛС “Воронеж” – це не тільки спостереження, а й навідник для найсучаснішої та найпотужнішої системи радіоелектронної боротьби Росії – “Тобол”.
Саме завдяки цій РЕБ країна-агресор здатна глушити GPS-сигнал та мобільний зв’язок над Польщею та країнами Балтії. Саме ця РЕБ має можливість порушувати роботу StarLink. Саме РЕБ “Тобол” посилює вплив на територію України, порушуючи точність західних засобів ураження, про що останнім часом так часто говорять західні ЗМІ та офіційні особи.
Але “Тобол” потребує наведення, і цю функцію навідника якраз виконує сімейство РЛС “Воронеж”.
Тобто РЛС “Воронеж”, що не працюють, – це працюючі StarLink і GPS, а дорогий і унікальний комплекс РЕБ “Тобол” – сліпий.
Але до цієї кремової інформації є ще одна важлива вишенька на саму верхівку.
Невловимі дрони
Дальність польоту дрона, який дістався Оренбурзької області, перевищила 1500 км. Це, безумовно, видатне досягнення, адже ще рік тому дальність польоту наших БПЛА за тисячу кілометрів була мрією. Зараз же очевидно, що це не межа, і в найближчому майбутньому ми чутимемо про подолання нашими безпілотниками відстані 2 000 кілометрів!
Але важливо не лише це, а й відповідь на запитання: а де російська ППО?
І справді, подолати понад півтори тисячі кілометрів відстані по території країни, вся експертно-пропагандистська машина якої твердила про кращу в світі ешелоновану протиповітряну оборону, об’єкту явно не малогабаритного розміру – це навіть не досягнення Матіаса Руста. Але головне не лише пролетіти таку відстань, не будучи збитою російською ППО, а й вразити настільки важливий, унікальний стратегічний об’єкт!
Загалом це не дивно. Ще до повномасштабного вторгнення в Україну російська ППО мала безліч білих плям, але тільки на папері та в роликах пропагандистського ТБ була такою, що “не має аналогів у світі”. З 2022 р. Росія почала стрімко втрачати засоби ППО, що знищуються десятками щомісяця у зоні бойових дій.
За даними Генерального штабу ЗСУ, на третій рік війни втрати протиповітряної оборони російських окупаційних військ перевищили 800 одиниць! Переважно це засоби малого та середнього радіуса дії. А їх необхідно у самій зоні БД чимось компенсувати. І чим, якщо процес виробництва засобів ППО повільний і невеликий? Тільки забираючи з бойового чергування у регіонах РФ.
Таким чином, російський повітряний простір, що мав до війни не найкраще покриття засобами ППО, зараз і зовсім перетворився на прохідний двір.
Висновки
Завдання ударів по РЛС “Воронеж” має не демонстративний, ситуативний характер, а ні багато ні мало – стратегічне значення. Причому цей удар цілком і повністю розкриває колосальну проблему, що виникла в Росії з засобами ППО, яких критично не вистачає для захисту не те що НПЗ, а навіть такого унікального об’єкта як РЛС “Воронеж-ДМ”.
І все йде до того, що якби в нинішніх умовах ця радіолокаційна станція побачила б загрозу міжконтинентальної балістичної ракети, то збити її Росії навряд чи було чим. І цей факт минулого тижня побачили багато як антагоністів Росії на геополітичній арені, так і її ефемерні “союзники”.
На заставці: ГУР атакувало РЛС “Воронеж-М” на рекордній відстані – 1800 км.
