Харків можна захистити ефективною ППО, але спочатку потрібно «прикрити» Patriot
Олександр Коваленко / Обозреватель
Останніми днями багато говорять про те, що Харкову, який страждає від системних терористичних атак російських окупантів, критично потрібні ЗРК Patriot, і тільки вони можуть врятувати місто. Але насправді це не так, і лише “Петріотами” його не врятувати від ударів – на додачу можна позбутися і самих комплексів. Чому так? Розберімося.
ЗРК Patriot – той, та не той
Про складність забезпечення протиповітряної оборони Харкова йшлося неодноразово, і однією з причин унікальності цієї локації є її близькість до кордону з Росією. Ця обставина значно скорочує час підльоту всіх ворожих засобів ураження до міста й знижує ефективність протидії навіть найсучасніших засобів ППО. І той же ЗРК Patriot у харківських умовах не “один у полі воїн”, а здобич.
Багато хто, коли говорить про цей комплекс, помилково вважає, що він вирішує всі проблеми з повітряними загрозами. Те, що Patriot є високоефективною системою ППО, – правда, і доведено на практиці, що він набагато кращий за російські С-400. Зокрема, ЗРК Patriot збиває всю, абсолютно всю номенклатуру російських ракет – починаючи від дозвукових крилатих типу Х-101/555 і КРМБ “Калібр” і закінчуючи Х-47М2 “Кинджал” та 3М22 “Циркон”. У той же час ЗРС С-400 “Тріумф” насилу перехоплюють Storm Shadow/Scalp EG і жодного разу не перехопили ATACMS.
Але Patriot не застосовується проти малогабаритних об’єктів. Пояснюю.
Над Харковом та Харківською областю прямо зараз, коли ви читаєте цей текст, кружляють десятки російських розвідувальних дронів типу “Орлан-10”, ZALA та інших. Вони збирають інформацію, коригують вогонь по місту й околицях, у реальному часі дозволяють реагувати РОВ на загрози з боку Сил оборони України. І ці дрони не збиваються в режимі 24/7 нон-стоп тому, що в нас обмежені можливості щодо їхнього перехоплення у питаннях відповідних комплексів ППО.
Упевнений, у багатьох виникла думка: так от ЗРК Patriot їх і збиватиме! Ні, не буде. І тут навіть не питання в ціні зенітних керованих ракет (ЗКР) до Patriot і ціни БПЛА “Орлан-10”, а в тому, що “Петріот” їх просто не побачить. Тобто російський розвідувальний БПЛА в нинішніх умовах зможе навести на ціль (на ЗРК Patriot) російський 9М723 ОТРК “Іскандер” або, що ймовірніше, десяток баражуючих боєприпасів “Ланцет” – і тоді “Доброго ранку, Пекіне, настав Новий рік!”
Ми понад рік добивалися від наших партнерів нових батарей ЗРК Patriot, готували нових спеціалістів для того, щоб протягом лічених тижнів, днів чи взагалі годин усе це перетворити на попіл ще до бойового розгортання?
З усього вищевикладеного постає питання: то що ж, судячи з такої логіки, Харків віддати на поталу окупантам? Ні, зрозуміло, але перш ніж розміщувати там комплекс, подібний до ЗРК Patriot, необхідно забезпечити його тотальний захист, адже нам не будуть видавати щотижня по батареї. А це означає, що, говорячи про необхідність ЗРК Patriot для України та безпосередньо для Харкова, потрібно говорити й про інші системи.
Захист для ЗРК Patriot і не лише
Отже, послідовність дій РОВ має бути цілком зрозуміла: “Орлан-10″помічає “Петріот”, наводить ОТРК “Іскандер”/ББ “Ланцет” – і за лічені хвилини комплекс знищується.
При цьому варто розуміти, що, наприклад, для знищення Су-34, які скидають КАБи на Харків, ЗРК Patriot має розміщуватися максимум у південно-західних локаціях за містом, тоді як зона скидання КАБ у Су-34 – північно-східні локації Бєлгорода. При цьому від кордону РФ до південного заходу Харкова близько 50 км, що вже давно не відстань для ББ “Ланцет”, не кажучи про інші засоби ураження типу Shahed-136 (час підльоту 20 хвилин).
Тобто в зоні від кордону з РФ до північно-східних кордонів Харкова необхідно створити безпольотну зону для російських розвідувальних БПЛА та загалом для будь-яких малогабаритних об’єктів.
Що може допомогти в цьому питанні? Комплекси малого радіуса дії: наприклад, ЗРК Crotal, Stormer, “Оса”, “Стріла-10” та інші, зокрема ЗСУ Gepard. Але все ж таки ракетні засоби, ЗРК ефективніші за дальністю і своєчасністю знищення. Але є нюанс. Вищезгадані західні зразки ми отримуємо в недостатній кількості й повільно, а радянські варіанти відчувають дефіцит радянських ракет і поступово переходять (за допомогою модернізації) на західні.
Вирішенням цієї проблеми може бути запит на комплекси малого радіуса дії, які було порівняно недавно виведено з користування країнами Заходу, але вони є в достатній кількості на складах і базах зберігання.
Декілька цікавих прикладів.
Зенітний ракетний комплекс Roland – це спільна розробка Німеччини та Франції, яку розпочали ще в далеких 1960-х, а 1977-го цей ЗРК став надходити на озброєння. Комплекс за довгі роки експлуатації неодноразово модернізувався і станом на сьогодні продовжує стояти на озброєнні багатьох країн.
Декілька тактико-технічних характеристик версії ЗРК Roland-3. Швидкість польоту ракети – 620 м/с, дальність польоту до 8,5 км, максимальна ефективна висота знищення цілі – 6000 м. Маса бойової частини – 9,1 кг. Час реакції для першої цілі становить 6-8 секунд, а наступних цілей – 2-6 секунд.
Ці ЗРК мають багатий досвід застосування у війнах та конфліктах, вони підтвердили у своїй категорії ефективність перехоплення як мало-, так і великогабаритних цілей.
У Німеччині ЗРК Roland було знято з озброєння у 2005 році, й останні з них вирушили на списання у 2006-му зі складу 15-ї зенітно-ракетної групи в Ляйпхаймі, а в 301-му протитанковому ракетному дивізіоні – у 2007 році.
На момент зняття з озброєння в Німеччині було понад 180 ЗРК Roland різних модифікацій.
Ці комплекси, в кількості 8-12 одиниць, цілком змогли б створити навколо Харкова серйозний захисний бар’єр, який не тільки прикривав би від малогабаритних засобів ураження ЗРК Patriot, але й саме місто. Крім того, що найважливіше, повністю нівелювалася б загроза проведення розвідки російськими БПЛА.
Або ось такий варіант – зенітний ракетний комплекс ближнього радіуса MIM-72A/M48.
Цю систему було прийнято на озброєння в 1969 році, але до 1997-го її повністю вивели зі складу армії США. Американці на озброєнні мали 600 ПУ Chaparral із боєкомплектом понад 5300 ракет. Причому ракетами до цієї системи були досить поширені, а також досі застосовувані AIM-9.
ЗРК Chaparral мав можливість уражати цілі на відстані до 8 кілометрів і за висотою до 3 км. Швидкість ракети 1,5 Маха, що дає можливість перехоплювати широку номенклатуру дозвукових цілей – від дронів-камікадзе до крилатих ракет.
У всіх цих комплексів важливою перевагою є те, що вони списані. Здається, на перший погляд, ну яка тут перевага? А така, що не потрібно чекати їхнього виробництва з нуля чи домовлятися про передачу іншими країнами замість чогось. Та й чи домовляться? Процес набагато коротший: аудит, проведення обслуговування та ремонту, відправка. Що швидше доїде до України: 12 ЗРК Crotal чи ЗРК Roland/Chaparral?
І повторюся, системи малого радіуса дії зможуть не лише забезпечити захист ЗРК Patriot, а й самому Харкову. Тому, говорячи про захист міста (і не тільки його), потрібно насамперед казати про забезпечення його ешелонованої ППО малого та середнього радіуса дії з урахуванням екстремальності локації – найвищої щільності.
Однак навіть у такому ідеальному випадку буде нюанс, який додасть чимало дьогтю.
Нюанс
Цього тижня президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю The New York Times зазначив, що Росія має у своєму розпорядженні 10 тисяч ракет до С-300. Як відомо, ці ракети окупанти застосовують не лише для боротьби з повітряними цілями, а й для регулярних терористичних ударів по українських містах, зокрема по Харкову.
Ракети до С-300 для росіян – це як розхідник, що є у великій кількості, який можна застосовувати 24/7. Так, ці ракети, виходячи з ТТХ, можуть збивати ЗРК Patriot, але ракети до ЗРК Patriot не є розхідником, і їх не 10 тисяч.
Їх обмежена кількість, і якщо почати ними регулярно збивати С-300, то в якийсь момент не буде ракет, щоб збити 9М723 або Х-47М2 “Кинджал”, або Х-22/32 і т.д.
Тобто якщо “Петріот” з’явиться в районі Харкова, на нього не стільки можуть почати полювання, скільки ударами С-300 виснажать, обнуливши боєкомплект, а потім уже, беззбройний, доб’ють балістичною компонентою.
Висновки
Висновки у цій ситуації дуже непрості. Якщо сказати, що ЗРК Patriot для Харкова – це не таке просте питання, тебе відразу ж звинуватять у тому, що ти більше думаєш про залізо, ніж про людей. Але, об’єктивно, в нинішній ситуації ЗРК Patriot, який ми вибиваємо вже як рік, для якого готуються унікальні екіпажі та обслуговуючий персонал, зможе послужити для міста в максимально обмежені терміни.
У тому й дилема, що ЗРК Patriot може допомогти Харкову, але хто допоможе самому комплексу?
Очевидно, що починати варто не від більшого до меншого (від загального до окремого, якщо хочете), а навпаки: від меншого до більшого. Забезпечити Харків надійним, максимально щільним захистом малого радіуса дії. Розмістити ЗРК та ЗСУ цього типу настільки щільно, щоб жоден комар не прошмигнув у жодну щілину.
І тільки після того, як буде досягнуто перших високоефективних результатів у забезпеченні міста захистом цієї компоненти, тягнути до Харкова великий і громіздкий ЗРК Patriot. Хоча навіть і після цього така доцільність викликатиме певні сумніви, якщо тільки вся система не буде високомобільною концепцією.
Матеріал підготовлено в межах спільного проєкту OBOZ.UA та групи “Інформаційний спротив”.
На заставці: Наслідки ракетної атаки на Харків, 23 травня 2024. Фото: Харківська ОВА
