Про мотивацію
✓ На Харківщині триває спроба росіян розширити захоплену смугу для відволікання українських резервів зі сходу і півдня.
✓ Українська розвідка прогнозує спробу вторгнення на Сумщині.
✓ У телеграм-каналах з посиланням на білоруських залізничників повідомляють про підготовку Білорусі до прийняття російських військ, очевидно, для дестабілізації на кордоні.
✓ Резерви, отримані і навчені росією, агресор готовий увести в бій.
✓ Знищення генеруючих електростанцій призвели до відключень світла навіть зараз, за цілком комфортних природних умов. Це, зокрема, ускладнює виробництво.
✓ Медіа продовжують ширитись повідомлення про неготовність системи ТЦК СП до вимог нового закону, який набуває чинності вже 18 травня. Питання і з пропускною спроможністю, і нездатністю уряду підготувати електронну платформу, і неготовності ЦНАПів у низці регіонів для оновлення даних військовозобов’язаними. До цього додається досі викривлене бронювання, коли під мобілізацію потрапляють працівники оборонних підприємств, натомість шоу-мени та віртуальні казино без проблем отримують бронь.
✓ Ставлення до українських виробників так і не змінилося з «общипування гусей» до солідарної роботи і сприяння в зусиллях допомогти армії. А власне в цьому, а не створенні якихось «трудових армій» чи «збільшення повинностей», має полягати «переведення економіки на воєнні рейки».
✓ Зрештою, розпіарена, “на 98% готова” система фортифікацій залишає бажати кращого…
Така от інформаційна картина.
Її вже не перебити солодкими казочками “марафону” чи хвилями ненависті до опозиції в анонімних провладних телеграм-каналах. Бо джерел інформації багато, і замовчувати проблеми не виходить.
А це впливає на найголовніший чинник у війні на цьому етапі – МОТИВАЦІЮ.
Адже потрібна мобілізація, бо зброя і боєприпаси не допоможуть, якщо не буде вояків.
Потрібне зведення фортифікацій, зокрема і у близькості до ворога, бо саме вони зберігають життя і, до речі, підвищують стійкість і мотивацію військ.
Потрібна організація економіки і зокрема виробництва, аби Україна могла максимально забезпечити фронт і виживання загалом.
Із цими задачами з-під палиці не впораєшся.
Тому будь-які мрії влади про “диктатуру”, “керовану демократію” чи інші покручі російського штибу треба забути.
Зрештою, “ефективність” управлінських навичок влади така, що і диктатура не працюватиме. Хіба що в частині “крадівництва”. Але це протилежне до потреб перемоги.
Тому зараз, відкинувши будь-які політичні ревнощі, треба зосередитись на:
- Будівництві фортифікаційних споруд – по всій лінії боєзіткнення і кордону. Для контролю створити парламентську ТСК.
- Справедливій і ефективній мобілізації. Вона має передбачати, зокрема:
– Встановлення граничного терміну служби;
– Забезпечення мобілізованих усім необхідним (з контролем такого забезпечення з боку парламенту і волонтерів);
– Гарантії служби за спеціальністю чи відношенням;
– Тривале навчання з доступом до навчальних центрів парламентарів, родичів мобілізованих, громадськості;
– Широку інформаційну рекрутингову кампанію з наголосом на спростуванні міфів. - Суттєвого спрощення ділової активності, особливо в інтересах Сил оборони. Ухвалення законів, які забороняють зупинку підприємств, замороження/арешт рахунків тощо.
… Влада поки не демонструє бажання робити ці прості кроки. Їм краще полювати на відьом, шукати ворогів і відволікати увагу на негідний об’єкт.
Але дедалі більше негодним об’єктом стає вона сама.
Поки не пізно – професійний уряд національної єдності може стати порятунком не лише для країни, але й для влади.
Але влада ще не на всі граблі наступила. І також потребує мотивації…
Ілюстрація: Work.ua
