Демократія потребує постійного захисту і підтримки
В Україні нерідко можна почути думку, що автократія нам не загрожує. Мовляв, в українців є ген свободи, Майданом доведено.
Я не така категорична, навпаки, вважаю, що демократія потребує постійного захисту і підтримки. На жаль, найволелюбніші нації можуть демонструвати відкат у свободах. Грузія – сумний тому приклад.
Ще кілька років тому уявити собі, що грузинський парламент мавпуватиме російські закони, було неможливо.
Тим не менш, парламент Грузії вже в другом читанні ухвалив законопроєкт „Про прозорість іноземного впливу” або закон про „іноагентів”, який спровокував масові протести й може вартувати Грузії членства в ЄС.
Проєкт підтримали 83 депутати, переважно з провладної „Грузинської мрії”, проти були 23 парламентарі. Фінальне третє читання заплановане на 17 травня.
Президентка країни Саломе Зурабішвілі пообіцяла накласти на закон вето, але в партії влади є достатньо голосів, щоб його подолати.
Багатотисячні протести проти законопроєкту, розгляд якого ініціювала „Грузинська мрія”, тривають уже кілька тижнів. А депутати Європарламенту закликали призупинити переговорний процес щодо членства Грузії в ЄС.
Під час останніх демонстрацій, які зібрали десятки тисяч людей, поліція використала перцевий спрей, сльозогінний газ, водомети, багатьох протестувальників затримано.
Проросійський олігарх Бідзіна Іванішвілі, який стоїть за партією влади «Грузинська мрія», публічно обіцяє політичні репресії після парламентських виборів, які пройдуть у жовтні 2024 року, й напередодні зачищає медіаполе.
Іванішвілі називає Захід «партією глобальної війни», яка у 2008 році «зіштовхнула Росію і Грузію, а зараз те саме зробила з Україною». При цьому партія влади хоч і втратила позиції, але поки що тримає першість у соціологічних опитуваннях. А в самій Грузії повно росіян, які виїхали з країни після початку «сво».
Щодо скандального законопроекту про «іноагентів», то це точна калька російського закону, ухваленого ще у 2012 році. Ним у Росії заборонили незалежні медіа, правозахисників та опозиційні партії.
Те саме може повторитися і в Грузії. Законопроєкт пропонує визначати «іноагентами» некомерційні юридичні особи та медіа, які щонайменше на 20% фінансуються з-за кордону. Такі медіа та організації зобовʼязані самі звернутися до Національного агентства публічного реєстру і попросити зареєструвати їх як «іноагентів». Щороку вони мають подавати декларацію. Якщо «іноагенти» не будуть виконувати вимоги закону, їх чекає штраф 25 000 ларі. Мінʼюст Грузії отримає права моніторити організації та медіа, щоб виявляти «іноагентів». Підставою може стати звичайний письмовий донос.
Важко усвідомити, як Грузія, 20% території якої і досі окуповані РФ, за десятиріччя пройшла шлях до країни, яка калькує російське законодавство, з безправною опозицією і опонентами влади в тюрмі.
Для України це гіркий приклад помилок, які не варто повторювати.
Фото на заставці: Mtavari Channel
