Багатошарова логіка маніпуляцій Кремля з Білоруссю
Олексій Копитько / Інформаційний спротив
Учора Інститут Роберта Лансінга з посиланням на інсайд у «європейській розвідці» оприлюднив інформацію, що росія може готувати теракти у Білорусі, в яких звинуватить бійців Калиновського полку. Мета – усунути акценти теракту в «Крокусі», закріпити «український слід», а головне – змусити лукашенка рушити війська в Україну.
Інсайд – справа така. Але є сума фактів, які створюють фон, що кидається в очі.
По-перше, лукашенко з важко зрозумілим натхненням дезавуював брехню путіна, що «терористи з Крокуса рухалися в Україну». Наполягаючи, що у Білорусі терористам місця немає.
По-друге, російські медіа почали наголошувати, що рф закуповує паливо на білоруських НПЗ, зокрема у Мозирі. Фактично, спеціально малюючи на Мозирському НПЗ ціль і легалізуючи його як мету атаки. Причому не для дронів, а для «диверсантів/партизан». Я цей сюжет докладно розбирав.
По-третє, лукашенко раптово здійснив виїзд до Сувалкського коридору та пограв у агресора. Явна провокація. А лукашенко точно не ідіот, щоби не розуміти, як це буде сприйнято. Спеціально зроблено.
Вчора мінський вождь відвідав Гродно, де багато наговорив. Спочатку він заявив мешканцям міста, що Гродно – білоруське місто, та його нікому не віддадуть. Потім із натиском відзначив, що Білорусь хоче миру, але готується до війни.
Загалом із росії лукашенку наполегливо сигналять, що вороги в Україні. А Григорович виконує традиційний номер «ой не чує баба» і наполягає, що супостати на Заході. І треба боронити союзну державу. Він кістьми ляже, але натовські полчища до росії не підпустить! Ось така він людина!
Логіка маніпуляцій Кремля з Білоруссю багатошарова.
По-перше, розсмикувати українські війська. На Донбасі росіяни тиснуть, але поступово видихаються. Кампанія посиленого рекрутингу лише розпочалася. Їм потрібно кілька місяців для накопичення сил. Штовхнути Білорусь у війну – це складно, але загострити ситуацію, привести армію в рух, щоб Україна була змушена збільшити присутність військ на північному кордоні (1000 км на хвилину), реально. А ще кордон з рф від Чернігова до Луганської області. Де можуть імітувати підготовку до наступу на Київ-Суми-Харків.
По-друге, почати активно використовувати повітряний простір Білорусі для атак України «як відповідь». Це прикладне рішення Москва може видавлювати з петляючого Григоровича.
Якщо проаналізувати, коли були сплески дезінформації про «готовність лукашенка напасти на Україну буквально завтра», помітна кореляція: у ці моменти або росії був потрібний перепочинок, або намагалася перешкодити концентрації українських військ.
Факт у тому, що лукашенку лізти у війну триста років не треба з максимально прозорих причин. Наразі він тихенько монетизує свій проксі-статус в обидві сторони, і санкції не особливо заважають. Наймізерніше – продає «казахський» ліс у ЄС. Влізе у війну – миттєво втратить масу бонусів і ризикує втратити владу.
Білоруська армія має не просто нульові, а негативні шанси у разі контакту з українськими частинами. Білоруські прикордонники взагалі ховаються побачивши наших.
Серед білорусів війна – максимально непопулярна витівка. Номінально там можна мобілізувати сотні тисяч людей. Але невідомо, кому від цього буде найгірше. Хіба що Кремль переодягне у білоруську форму мешканців Поволжя та Уралу, бо Кавказ чіпати не можна, а буряти закінчуються.
Перший крок у бік України – автоматично мінус Мозирський НПЗ та ще низка підприємств. Просто в перші ж пару годин. ФСБшні “партизани” можуть підірвати на заводі щось некритичне з метою імітації та підбурювання. У разі реальної війни українська армія нічого імітувати не буде – анігілює його дуже швидко.
Вибір Лукашенка складний, але є. росіяни можуть його залякувати всякими неприємностями. Українці у разі спроби агресії з боку Мінська залякувати не будуть. Рятуватися доведеться мінімум у Китаї. Хоча не факт, що встигне та приймуть.
