Нотатки на полях життя. 04.03.2024

Микола Гаврилко

От дивіться, є дві Кореї по лінії зіткнення. Є фактично два Китаї. Були дві Німеччини. Де війна закінчилась перемир’ям або розділом країни, там і були ці розділені по живому народи. Точніше, один, розтятий надвоє, народ.

* * *

Але корейці лишились корейцями, китайці – китайцями, німці – німцями. У нас так не буде. Ні по нинішній ЛБЗ, ні по Дніпру, ні по Збручу. Там, куди прийдуть біснуваті, не буде ні Малоросії, ні лояльної їм України. От що вони зараз відріжуть, те і стане шматком фашистської імперії.

* * *

Все українське там буде депортоване, розстріляне, виморене, випалене. Ті п’ять мільйонів наших громадян, які зараз опинилися під біснуватими, не будуть тамошніми українцями. Вони або стануть лояльними росіянами, виховуючи дітей відповідно. Або створюватимуть свої анклавчики і діаспорки десь у Сибіру або на Далекому Сході, поступово перетравлюючись у шлунку монстра на однорідну масу без пам’яті та коріння.

* * *

Варіант двох Корей, Китаїв, Німеччин нам недоступний. Буде, як у фільмах жахів про некроморфів: монстр приєднує шматок живої істоти до себе і робить його частиною свого жахливого тіла. Росія сучасна вся зроблена з таких шматків, чому ми маємо стати виключенням? У разі, певна річ, якщо програємо війну і лишимо наших людей під біснуватими.

 

На заставці: Дмитро Медведєв, виступаючи на марафоні «Знання. Перші», показав нібито «нову» мапу Східної Європи, на якій частини нинішньої України перебувають у складі інших держав.

Автор