Вісті з фронтів. 31.01.2024
1. На Куп’янському напрямку, очевидно, командування противника продовжує реалізацію свого задуму щодо виходу на лівий берег р. Оскіл.
Після просування передових підрозділів 47-ї танкової дивізії (тд), зокрема її 272-го мотострілецького полку (мсп), ЗА дорогу Р-07 на ділянці між с. Табаївка та с. Крохмальне противник найближчим часом, цілком можливо, продовжить свої активні дії у напрямку на с. Піщане південніше с. Табаївка.
Але, як на мене, найбільш ймовірним все ж таки видається трохи інший “порядок дій” підрозділів противника на цій ділянці. Скоріше за все, найближчим часом противник замість активних наступальних дій у бік Піщаного, діючи вздовж дороги Р-07, спробує зайти у фланг і тил нашим підрозділам, які обороняються по рубежу Кислівка – Котлярівка.
Цілком можливо, що для цього противник спробує “наростити свої зусилля” за рахунок підрозділів 27-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) або 153-го танкового полку (тп), в першу чергу, з числа підрозділів підпорядкованих командуванню 27-ї омсбр полків та батальйонів територіальних військ (ТрВ), наприклад, 1432-го або 1431-го мсп ТрВ, свого часу переданих зі складу 11-го армійського корпусу (АК).
Окрім цього варіанту цілком можлива й спроба зайти у тил нашим підрозділам, які обороняються південніше “ділянки прориву” противника, в районі с. Берестове, безпосередньо у смузі наступу 27-ї омсбр. Але, на мій погляд, це більш складне завдання для військ противника, ніж дії у північному напрямку. До того ж, очевидно, що для того, аби “звернути” оборону ЗСУ перед 27-ю омсбр, підрозділам 47-ї танкової дивізії противника таки доведеться “витісняти” українські підрозділи з району Піщаного.
На мій суб’єктивний погляд, на даний момент безпосередньої загрози прориву противника до р. Оскіл десь на відтинку між Глушківкою та Кругляківкою немає, вона виникне трохи пізніше.
Противник просто не може на даний момент і прямо зараз просуватися у західному напрямку з рубежу Табаївка – Крохмальне, не забезпечивши свої фланги (тобто попередньо “не розібравшись” із нашими підрозділами, які діють у районі Степова Новоселівка – Іванівка – Кислівка – Котлярівка, а також не розширивши ділянку прориву до Піщаного та Берестового).
Лише після “вирішення цих проблем”, очевидно, командування противника зможе організувати атакуючі та штурмові дії безпосередньо у західному напрямку.
Що стосується ділянки північніше та західніше с. Синьківка, то ситуація там не менш складна та напружена, ніж південніше Котлярівки. Очевидно, передові підрозділи 25-ї омсбр противника зуміли закріпитися на узліссі північніше Синьківки, звідки постійно намагаються прорватися прямо у село або просунутись ЗА нього, обходячи його з заходу.
В свою чергу, лівофлангові підрозділи 138-ї омсбр противника, ймовірно, намагаються просунутись у південно-східному напрямку між р. Оскіл і залізницею, яка веде з півночі, з боку Дворічної на Куп’янськ, таким чином допомагаючи 25-й омсбр противника з її правого флангу.
Окрім того, періодично командування противника “підключає” до цих атак ділянку, яка знаходиться південніше с. Вільшана, наскільки я розумію, намагаючись таким чином розтягнути оборону ЗСУ на цьому напрямку, в першу чергу, стосовно тактичних резервів.
2. Найбільш “гарячою” ділянкою ЛБЗ залишається Донецький напрямок (Авдіївський район оборони), на нього приходиться до 2/3 від усієї добової кількості бойових зіткнень наших військ з противником.
Противник практично атакує по всьому періметру цього району оборони за виключенням тилового району, по якому проходять комунікації матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) наших частин та підрозділів, що обороняються у м. Авдіївка, але по яких він постійно намагається наносити вогневе ураження й таким чином максимально ускладнити МТЗ наших військ.
Тому перераховувати всі ділянки та напрямки, де атакує\штурмує противник в районі Авдіївки, я не бачу сенсу, виокремлю лише найбільш небезпечні:
– 114-а омсбр противника зі складу його 1-го АК продовжує свої наполегливі атаки по дирекціях Веселе – садівниче товариство “Івушка”, а також з боку Кам’янки та Крутої Балки у бік Піщаного кар’єру. Очевидно, у мізках російського командування продовжує вітати дух його задуму щодо прориву у бік “Бревна” та Авдіївської автобази. Але поки чогось суттєвого по цих напрямках йому добитися не вдається.
– Північніше цієї ділянки підрозділи 15-ї та 30-ї омсбр противника зі складу його 2-ї загальновійськової армії продовжують те, що дехто називає “кровавий тяни-толкай”, у бік Новобахмутівки та Бердичів, однак без особливих успіхів для себе.
Загалом, сенс крайніх дій противника на північному фасі Авдіївського району оборони переконливо доводить – йому дуже не хочеться штурмувати Авдіївський коксохім в лоб. Тому пробує активно його “якось обійти”.
– У південно-східній частині Авдіївського району оборони після свого каналізаційного прориву командування противника, очевидно, намагається “максимально полно” його використати. В цьому сенсі, очевидно, його вже “не влаштовує” відхід наших підрозділів із позиції “Зеніт”, яка до сих пір є справжньою “занозою” для нього, а діючи вздовж вулиць Соборної, Спортивної та Чернишевського, воно прагне прямо прорватися на “9-й квартал”. Тим більше що такого роду спроби воно постійно здійснювало з боку с. Опитне.
На даний час, очевидно, підрозділи 1-ї та 55-ї омсбр противника, посилені підрозділами 1487-го мсп ТрВ та 87-го стрілецького полку мобілізаційного резерву (сп МР), намагаються атакувати по всіх можливих ділянках у південній частині м. Авдіївка від Опитного у бік 9-го кварталу через “Царське полювання” вздовж вищезазначених вулиць, також у бік 9-го кварталу й через “промку” та “Виноградники” у північно-західному напрямку.
Окрім цього всього, противник продовжує активні наступальні дії по двох дирекціях південніше Авдіївського району оборони – Піски (Водяне) – Первомайське – Мар’їнка – Георгіївка.
Але про це та ситуацію у районі Новомихайлівки – у наступному огляді.
