Вісті з фронтів. 29.01.2024
Сьогодні буде трохи про Харківський напрямок.
Мається на увазі ситуація з тією частиною угрупування військ (УВ) противника, що відноситься до так званого “угрупування прикриття кордону” й має назву УВ “Белгород” (організаційно воно входить до складу УВ “Запад”).
Це має певний сенс через те, що у складі цього УВ відбулися протягом крайнього місяця визначені зміни, обумовленні перегрупуванням частини сил і засобів УВ противника “Запад” головним чином зі складу 11-го армійського корпусу (АК), включаючи ряд підрозділів його 18-ї мотострілецької дивізії (мсд), саме на цей напрямок.
Отже, спочатку визначимо деякі кількісні та до певної міри якісні параметри цього УВ “Белгород”, розгорнутого противником саме на Харківському напрямку, а потім спробуємо зробити висновки.
УВ “Белгород”, його командний пункт (КП) розгорнутий в районі смт Борисівка. До його складу входять:
– мотострілецьких полків територіальних військ (мсп ТрВ) – 1,
– мотострілецьких\танкових батальйонів (мсб\тб) – 12,
– стрілецьких батальйонів (сб) – 8,
– артилерійських дивізіонів (адн) – 7, із яких гаубичних самохідно-артилерійських (гсадн) – 1, гаубичних артилерійських (гадн) – 1, окремих гаубичних артилерійських (огадн) – 1, окремих протитанкових артилерійських (оптадн) – 4,
– артилерійських батарей – 31 (?!), з яких гаубичних самохідно-артилерійських (гсабатр) – 6, гаубичних артилерійських (габатр) – 10, реактивних артилерійських (реабатр) – 4, протитанкових артилерійських (птабатр) – 9, мінометних (мінбатр) – 1, окремих батарей протитанкових ракетних комплексів (ПТРК) – 1,
– окремих зенітних ракетних батарей (зрбатр) – 1,
– окремих (зведених) тактичних загонів рівня рота-батальйон – 5, з них – штурмових – 2, спеціального призначення (СпП) – 3.
Загалом це:
– особового складу (о\с) – 12 558 в\сл (по суті, за чисельністю це є повнокровна мотострілецька дивізія повного складу),
– танків – 112,
– бойових броньованих машин (ББМ), включно з бронеавтомобілями – 197,
– артилерійських систем (АС) калібром від 100-мм, включно з мінометами – 361,
– реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) – 31.
Частини та підрозділи противника, розгорнуті у складі УВ “Белгород”, переважно перебувають у складі наступних з’єднань та об’єднань російського війська:
– 11-го армійського корпусу (АК),
– 47-ї танкової дивізії (тд),
– 263-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр), це новосформоване з’єднання.
Безпосередню підтримку частинам і підрозділам УВ “Белгород” з повітря здійснюють:
– 14-й винищувальний авіаційний полк (вап) з авіабази (АБ) Курськ (аеродром сумісного використання) – до 18-20 одиниць боєготових Су-30СМ,
– 18-й штурмовий авіаційний полк (шап) з АБ Білгород (аеродром сумісного використання) – до 14-15 боєготових Су-25СМ + до 4 Су-25УБМ (ймовірно, переміщені або на АБ Курськ, або АБ Балтимор),
– 332-й вертолітний полк армійської авіації (АА) з АБ Курськ (аеродром сумісного використання) + 2 польових аеродроми передового базування – до 8-10 Ми-28Н, до 10 Ми-35М, 4-5 одиниць Ми-8МТВ.
Окрім цього, в інтересах УВ “Белгород” може залучатися з АБ Балтимор (м. Воронеж) певна частина сил і засобів 15-ї бригади АА (вертольоти типу Ка-52, Ми-28Н, Ми-35М та Ми-8) та 47-го бомбардувального авіаційного полку (бап) (бомбардувальники типу Су-34).
Таким чином можемо констатувати декілька особливостей щодо УВ “Белгород” і його оперативних спроможностей.
– Наявність достатньо значної артилерійської складової, але при цьому більшу частину якої складає саме протитанкова артилерія, говорить про прагнення в першу чергу сковувати наші війська на цьому напрямку шляхом постійних артобстрілів і за потреби оборонятися, а не ломитися “у глибокий наступ”.
– Наявність у складі УВ “Белгород” значної складової військ СпП (зразу до 3-х зведених загонів) та й ще на додачу двох штурмових загонів говорить про перманентну готовність командування противника вести на цьому напрямку активні, так звані “асиметричні дії” (в першу чергу, розвідувально-диверсійного характеру), причому у достатньо значному обсязі, але навряд чи саме для дій по “захопленню та утриманню визначених об’єктів і рубежів” у глибині оборони ЗСУ на цьому напрямку, скоріше, для диверсій та сковування їх сил саме у прикордонні.
– Основні свої зусилля на цьому напрямку командування противника, очевидно, концентрує на 3-х основних дирекціях – Шебекіно – Білгород, Октябрський – Білгород, Грайворон – Томарівка, у меншій мірі по напрямках Красная Яруга – Ракитне та Волоконівка – Новий Оскол (на цьому напрямку вже більше рулить 6-а загальновійськова армія\ЗВА противника зі складу УВ “Запад”). Це ще раз підтверджує намір противника, в першу чергу, прикрити власні “АпасТнЫе” напрямки, ніж кудись наступати у “сопредельном” прикордонні.
– Загальне збільшення чисельності УВ “Белгород” у порівнянні з початком січня склало на даний момент приблизно 1000 в\сл. За великим рахунком, це неможливо вважати “суттєвим нарощуванням” наступальних можливостей данного угрупування військ противника.
– За формальними ознаками (кількістю умовно-розрахункових формувань рівня “батальйон”, яка складає 23 “одиниці”, враховуючи розгорнутий мсп ТрВ, ) УВ “Белгород” повинно являти собою щось на кшталт армійського корпусу (до 7 умовно-розрахункових полків). Але в реальності за кількістю особового складу дотягує лише на одну дивізію та й ще не зовсім “збалансовану”.
– Більше того, кількість ББМ у цій умовній “белгородской дивизии” явно “неприлично мала”, що говорить про певні проблеми з реальними бойовими спроможностями російських формувань зі складу УВ “Белгород” (очевидно, в першу чергу у сенсі мобільності). Наявність у складі угрупування зразу 8-ми таких формувань у ранзі “стрілецький батальйон” явно у цьому сенсі є далеко невипадковою.
Підсумуємо…
“Теоретично” якійсь значний за обсягом, розмахом і глибиною наступ противника на Харків із північного та північно-західного напрямку можливий. Але на даний момент, з практичної точки зору, виглядає малоймовірним.
Звісно, командування противника може організувати якісь активні (в сенсі наступальні) дії, але явно обмеженого рівня (десь до 2-3-х батальйонів максимум). Наприклад, спробувати знову захопити пару прикордонних сіл. Але, як на мене, навіть така обмежена “АпИрацИя” навряд чи становитиме для українського командування несподіванку, причому ще на етапі розгортання визначених для неї підрозділів противника. Тому навіть вона “на зараз” позбавлена будь-якого адекватного сенсу. Окрім, мабуть, якогось пропагандистсько-психологічного “устремления”.
