Антиконституційні забаганки Стефанчука
Поки 1+1 коштом платників податків транслює насмішки над переселенцями друзів товариша Стефанчука з кварталу, сам Стефанчук вирішив узаконити своє свавілля з відрядженнями депутатів і парламентськими делегаціями до міжнародних асамблей.
Маємо його нове розпорядження про відрядження депутатів і положення про постійні делегації ВР, де голова Парламенту бере на себе повноваження повелителя, забуваючи, що він керівник колегіального органу.
Отже, тепер повелитель дозволятиме відрядження, наприклад, за наявності “клопотання державних органів, установ і організацій, зокрема за пропозицією органів сил безпеки та сил оборони”. Не важко здогадатися, кому таке клопотання буде отримати неможливо.
До заяви про відрядження треба подати цілий список документів, серед яких нема хіба аналізів. Список цей невичерпний, тобто повелитель може крутити ним на свій розсуд.
Для здійснення повноважень міжпарламентської співпраці виїхати можна лише на запрошення КЕРІВНИКА іноземного парламенту, яке замало показати Стефанчуку, його іноземці мають додатково надіслати на визначену електронну адресу в апараті Ради. Тобто ми такі прошені, що інший депутат, голова комітету, голова парламентської делегації чи віцеспікер не можуть запросити депутата Верховної Ради – треба саме запрошення від СПІКЕРА іноземного парламенту, якому більше нічим зайнятися, крім виконувати забаганки Стефанчука.
На тлі активізації росіян і їхніх агентів за кордоном нам заборонено брати участь у міжнародних форумах, дискусіях або інших заходах. Навіщо нам підтримка і донесення своєї позиції, правда?
Для виїзду з метою участі у парламентській делегації треба отримати погодження її голови, а це всуціль слуги, і зрозуміло, як вони будуть діяти. До того ж участь у делегації зненацька обмежується одним роком. Тобто вже зараз Стефанчук може вирішити, що хтось із опозиційних депутатів уже вичерпав свій рік.
А якщо депутат здійснив дію чи бездіяльність, яка дискредитує ВРУ (хто і як це вирішуватиме, неясно), то товариш Стефанчук може самостійно виключити депутата з делегації…
Але найбільш кричущий пункт про те, що відрядження можуть не підписати, якщо депутат не отримав від МЗС офіційних роз’яснень і тез для своїх коментарів. А що, як МЗС навмисно затягуватиме з такими роз’ясненнями? Тим паче, що між МЗС і керівництвом ВР є негласна домовленість не завжди надавати такі роз’яснення депутатам.
А що, якщо моя позиція як людини, делегованої в Раду виборцями, наприклад, щодо стану демократії в країні, розходиться з позицією МЗС, яке втратило суб’єктність і повністю лягло під ОП?
А що, якщо іноземні партнери чи журналісти спитають у мене щось, чого немає в тих тезах? Можна озвучувати лише заготовки Єрмака?
Ці документи – черговий доказ злочинного перешкоджання депутатській діяльності та доказ протидії захисту національних інтересів України, за які доведеться нести відповідальність.
Вважаю, що вони порушують Конституцію і Закон про статус народного депутата.
Фото: Радіо Свобода
Copyright © 2021 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода