«Розблокувати Україну»: чого насправді хоче Орбан, і що зможе з цим зробити Євросоюз
Цей тиждень у Брюсселі буде вирішальним.
- Вже 11 грудня міністри закордонних справ ЄС зустрінуться, щоб обговорити подальшу підтримку України та, можливо, схвалити нові санкції проти Росії.
- Наступного дня міністри закордонних справ країн-членів ЄС зустрінуться, щоб, узгодити кілька історичних рішень, які стосуються розширення ЄС.
Але цілком можливо, що нічого не буде вирішено до щорічного передріздвяного саміту 14-15 грудня. Вже зараз чиновники попереджають, що з 14 на 15 грудня працюватимуть всю ніч, і що питань, які потрібно обговорити, так багато, що зустріч може затягнутися на вихідні 16 грудня.
Найскладніше питання стосується того, коли Україна, Молдова і, можливо, Боснія і Герцеговина зможуть розпочати переговори про вступ до ЄС. Але є й інші питання, які необхідно вирішити до зимових свят. Як от новий пакет санкцій проти Росії, і питання фінансової підтримки та постачання зброї Україна протягом наступних трьох років.
І в центрі питання ухвалення більшості цих рішень стоїть Угорщина.
«Розморозити Будапешт»
Як завжди, коли йдеться про ЄС, багато вузлів можна розв’язати за допомогою грошей. Так буде, можливо, і цього року.
Європейська комісія може погодитися на виділення Угорщині від 10 до 13 мільярдів євро, що раніше блокувалося Брюсселем через занепокоєння щодо верховенства права в країні.
Проте, деякі угорські судові реформи, проведені протягом останніх тижнів, можуть бути достатніми для того, щоб ЄС виділив Угорщині цю суму. Хоча вона буде розподілена на семирічний період.
Також майже 9 мільярдів євро залишаються замороженими і, ймовірно, не будуть виділені Будапешту, оскільки влада Угорщини має провести відповідати «ідеологічні» реформи у таких сферах, як академічна свобода, права ЛГБТК і міграція. А це те, на що нинішня угорська влада, ймовірно, не піде.
Але головним питанням залишається, чи достатньо самих лише грошей для того, щоб прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан переглянув свою позицію.
Так було завжди в попередні роки, коли Орбан вирішував питання, пов’язані з російськими санкціями чи просуванням Києва до ЄС, лише після того, як отримав кошти для Угорщини.
Деякі дипломати ЄС вважають, що цього разу так не буде.
По-перше, угорська економіка знову зростає після кількох років спаду. Але вони також вказують на те, що угорський опір зараз є більш ідеологічним і особистим.
Дехто посилається на його сильну особисту неприязнь до президента України Володимира Зеленського, який неодноразово публічно критикував його, і вважає, що він хоче помститися, створивши якомога більше проблем для Києва.
Але є також ідеологічний аргумент. Орбан відчуває, що обставини в ЄС, а також у США та Великій Британії постійно змінюються, коли йдеться про підтримку України.
«Розблокувати Україну»
Фермери в країнах ЄС, які межують з Україною, вже більше року скаржаться на те, що надлишок української агропродукції підриває їхні прибутки, і тепер далекобійники не тільки в Польщі, частково або повністю блокують українські кордони, стверджуючи, що це несправедливо, що українські перевізники конкурують за рахунок нижчих цін при перевезенні товарів всередині ЄС.
Цієї осені також відбулися парламентські вибори в Нідерландах і Словаччині, переможці яких виступають за припинення поставок зброї в Україну, і подібні настрої зростають в СШІ серед деяких республіканців у Конгресі.
Хоча Угорщина є єдиною країною-членом ЄС, яка відкрито ставить під сумнів готовність ЄС прийняти Україну в майбутньому, треба розуміти, що є й інші члени клубу, як на сході, так і на заході, які не поспішають приймати Київ занадто швидко.
Вони бояться реакції Росії і, що важливіше, вони бояться великих сум грошей, які доведеться перенаправити з бюджету ЄС, щоб прийняти такого великого, але відносно бідного нового члена.
Чи відчуває угорський прем’єр, що є й інші країни, які не дуже зацікавлені в розширенні ЄС, і тепер підштовхує їх до того, щоб вони показали своє справжнє обличчя?
Крім того, є ознаки того, що Орбан хоче запобігти другому терміну Урсули фон дер Ляєн на посаді президентки Європейської комісії і він очорнив її на антибрюссельських білбордах в Угорщині, призначених для червневих виборів до Європарламенту.
Хоча він не може накласти вето на кандидатуру президента Єврокомісії, коли 27 лідерів країн ЄС ухвалять рішення влітку кваліфікованою більшістю голосів,
він (Орбан) вже зараз позиціонує себе як фактичного лідера «євроскептичного» руху, який зростає всередині блоку.
Як буде виглядати рішення про розширення ЄС?
Згідно з проєктом висновків щодо розширення ЄС, з яким ознайомилося Радіо Свобода, рекомендації Єврокомісії щодо Боснії і Герцеговини, Грузії, Молдови та України залишаються. Але остаточне рішення ще не ухвалили.
Для Грузії це означає, що статус кандидата буде надано.
- Зазначено, що «Рада рекомендує Європейській Раді ухвалити рішення про початок переговорів про вступ в ЄС з Молдовою та Україною».
- Дещо інша ситуація для Боснії і Герцеговини, де в проєкті зазначається, що «Рада рекомендує Європейській Раді прийняти рішення про початок переговорів про вступ в ЄС з Боснією і Герцеговиною, як тільки буде досягнутий необхідний рівень відповідності критеріям членства»
Тепер на мить не будемо брати до уваги Молдову та Грузію.
Пам’ятайте, що потрібна одностайність, і, наскільки я розумію, всі згодні з тим, що Тбілісі отримає статус кандидата, а Молдова буде на крок попереду, розпочавши переговори про вступ до ЄС. Але вони можуть стати жертвами і «супутніми збитками». І це все повертається до України.
Більшість хоче, щоб Україна також розпочала переговори про вступ. Окрім Угорщини. Але інші, такі як балтійська трійка Естонія, Латвія і Литва, заперечують, що якщо Україна зазнає невдачі, то всі зазнають невдач.
А що з Будапештом?
У листі Орбана від 4 грудня, з яким ознайомилося Радіо Свобода, адресованому президенту Європейської Ради Шарлю Мішелю, угорський прем’єр зазначає, що «нещодавня пропозиція Комісії щодо процесу вступу України знаменує собою кінець політики розширення Європейського Союзу як об’єктивного інструменту. Тепер Європейську Раду закликають схвалити цю пропозицію, не маючи попередньо можливості обговорити її». І далі Орбан робить висновок: «Я з усією повагою закликаю вас не пропонувати Європейській Раді ухвалювати рішення з цих питань у грудні, оскільки очевидна відсутність консенсусу неминуче призведе до невдачі. Європейська Рада повинна уникнути цього контрпродуктивного сценарію заради єдності, нашої найважливішої зброї».
Яке місце в цьому всьому займає Боснія?
Угорщина може бути зацікавлена у власній користі, замість того, щоб просто накласти вето на наступний крок України до вступу в ЄС.
Окрім Угорщини, Хорватія та Словенія, але найактивніше Австрія наполягає на тому, щоб Сараєво також розпочало переговори. Їхнім головним аргументом є те, що вони називають «збалансованим підходом». Якщо ви йдете назустріч східним країнам, ви повинні йти назустріч тим, хто сподівається на вступ до ЄС на Західних Балканах.
13 грудня, якраз напередодні чергового саміту ЄС, у Брюсселі відбудеться саміт ЄС-Західні Балкани. За відсутності позитивних зрушень з іншими країнами регіону з різних причин, Боснія і Герцеговина є єдиною країною, яка може «щось» отримати. І Брюссель дуже намагається продемонструвати, що не ігнорує ці країни. Але додаткове фінансування у розмірі 6 мільярдів євро для Західних Балкан, запропоноване в листопаді Європейською комісією, все ще далеке від того, щоб бути узгодженим усіма країнами-членами ЄС.
Тож проєкт висновків для Боснії відрізняється від України та Молдови. Це відображає той факт, що Боснія фактично досягла лише обмеженого прогресу, наприклад, виконала лише 2 з 14 умов, поставлених Брюсселем. Київ і Кишинів досягли значно більшого, і їхні прихильники хочуть, щоб ця різниця була відображена. Але чи прийнятно це для Австрії і, що більш важливо, для Угорщини?
Вони хочуть більш чіткого зв’язку між Боснією, з одного боку, та Україною (і Молдовою), з іншого. Але саме цього зв’язку побоюються прихильники України. Візьміть приклад Північної Македонії та Албанії. Наразі Скоп’є не може рухатися вперед через те, що не може отримати необхідну більшість у дві третини голосів у парламенті, щоб змінити свою конституцію і визнати болгар народом-засновником своєї держави – те, чого вимагає Болгарія для того, щоб Північна Македонія могла рухатися вперед. Це змусило чекати і Албанію.
Боснія цілком може сповільнити шлях України в ЄС.
І деякі дипломати ЄС вважають, що це саме те, чого хоче Будапешт.
Ситуація ускладнюється тим, що останніми днями Нідерланди активно заявляють про те, що Боснія взагалі не заслуговує на початок переговорів про вступ в ЄС, і висловлюють готовність накласти вето на будь-які кроки, які намагатимуться домогтися такого вступу.
Європейська Комісія у своєму звіті про розширення ЄС місяць зазначила, що до березня вона надасть найновішу інформацію по Боснії, Молдові та Україні щодо невирішених питань, які їм ще потрібно вирішити. Хоча цього ще немає в проєктах, які бачило Радіо Свобода, не варто виключати, що певні посилання на цю остаточну оцінку Комісії впливатимуть на загальну ситуацію, або навіть дозволять державам-членам, якщо вони не зможуть домовитися в грудні, просто відкласти все в глибокий ящик.
І кошти на зброю для України під питанням?
12-й пакет санкцій ЄС, ймовірно, буде затверджений найближчими днями, в основному тому, що він досить слабкий і не зачіпає російську енергетику.
Угорщина має застереження щодо нового пакету санкцій, але в Брюсселі очікують, що, незважаючи на це, він буде схвалений. Але слід очікувати, що цей раунд санкцій буде останнім на довгий час.
Наразі в ЄС вичерпалися ідеї та енергія для подальших дій, і стає дедалі важче досягти одностайності, щоб рухатися вперед.
Що, однак, не буде однозначним, це спільне фінансування ЄС озброєння України.
Досі це робилося через Європейський фонд миру (European Peace Facility) та позабюджетні фонди, які блок використовував для передачі військової техніки Україні на суму 4,6 мільярда євро.
Але 8-й транш у розмірі 500 мільйонів євро залишається заблокованим Будапештом з літа.
Спочатку Угорщина заявила, що потрібно, щоб Київ виключив угорський банк OTP з чорного списку Національного агентства з питань запобігання корупції, який називає його «міжнародним спонсором війни», оскільки він продовжує вести бізнес у Росії. Україна це зробила, але тепер Будапешт хоче, щоб Україна гарантувала, що ОТП ніколи не буде знову включений до списку.
Очікується, що цей глухий кут не буде вирішений найближчим часом.
Також є питання поповнення Європейського фонду миру на 20 мільярдів євро протягом наступних трьох років. Це теж навряд чи буде схвалено, але з зовсім іншої причини.
Конституційний суд Німеччини нещодавно постановив, що використання країною спеціальних фондів для фінансування різних субсидій порушує її конституційне «боргове гальмо».
Це матиме вплив і на бюджет ЄС. Зараз ЄС перебуває в середині свого семирічного бюджетного циклу (2021-2027 роки), і хоча багато країн блоку хотіли б збільшити бюджет для фінансування чого завгодно: від «зеленого переходу» до української влади, це буде складніше, коли найбільша «дійна корова» ЄС матиме юридичні обмеження і скоротить свій внутрішній бюджет.
Таким чином, постачання озброєнь в Україну, ймовірно, і надалі фінансуватиметься на двосторонній основі.
А як щодо інших коштів для України?
Європейська комісія на початку цього року запропонувала 50 мільярдів євро для України на період 2024-2027 років. Не дивно, що Угорщина виступає проти цього, а з огляду на обмеження з боку Німеччини, можливо, доведеться проявити певну креативність.
Замість того, щоб брати гроші з бюджету ЄС і обходити вето Будапешта, 27 країн ЄС надаватимуть Україні кредити на щомісячній або щоквартальній основі під гарантії своїх національних бюджетів.
Отже, ми маємо справу зі зростаючим роздратуванням Угорщини. А в ЄС не існує механізму вигнання країни-члена з союзу, країна має вийти добровільно, як Британія після референдуму 2016 року
Але є спосіб призупинити право голосу в Раді – так звана «процедура статті 7».
Європейська комісія та Європейський парламент запустили ці процедури проти Польщі та Угорщини відповідно, але держави-члени ніколи не реалізовували, оскільки
Будапешт і Варшава завжди прикривали один одного.
Зі зміною влади в Польщі процедура проти Варшави може бути припинена, а Будапешт може бути загнаний у кут. Питання полягає в тому, чи готова Словаччина і її нова влада на чолі з Робертом Фіцо піти проти свого старого союзника Угорщини? У найближчі місяці на Братиславу може чинитися тиск, але не затримуйте подих.
Орбан все одно продовжуватиме використовувати своє право вето в Брюсселі та за його межами.
Рікард Юзвяк – редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи
«Copyright © 2021 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»
