Західний «коридор солідарності» з Україною буде працювати
Цього не змінить ні план Росії відкрити «західний» фронт проти України, ні блокування українсько-польського кордону невеликою групкою протестувальників, ні їхні надумані вимоги, ні злочинна бездіяльність нинішньої влади Республіки Польща.
Засідання Європейської ради з питань транспорту 4 грудня підтвердило рішучість Європейської комісії та більшості наших союзників із ЄС допомагати Україні. Профільна єврокомісар Адіна Велян заявила про неприйнятність запровадження ліцензій для українських перевізників на території Євросоюзу. Ці дозволи було скасовано в червні 2022 р., відповідно до угоди між Україною та ЄС, яка діє до червня 2024 року.
Польський уряд Матеуша Моравецького виступив із вимогою відновити ліцензії, його підтримала влада Словаччини та Угорщини. Пані Велян прокоментувала це так:
«Діюча угода про перевезення автодорогами з Україною – це частина «шляхів солідарності» з цією країною. Ми не можемо повернутися до ліцензій. Я можу собі уявити, скільки таких ліцензій надали б Польща, Словаччина та Угорщина, коли вони сьогодні не погоджуються на присутність українців на своєму ринку?».
Польський уряд не може стояти осторонь
Це важливі оцінки пані єврокомісара, яка є громадянкою Румунії. Скасування ліцензій на перевезення до ЄС із України – це частина «коридору життя» для нашої держави та вияв солідарності з боку наших партнерів. На зразок транспортів до Великобританії під час Другої світової війни, «повітряного моста» до Західного Берліна в 1948-49 роках. Бо саме такий «коридор солідарності» брали за приклад європейці, підписуючи угоду з Україною.
Наголошую на цій справі, бо в наших медіа тиражується інформація про «транспортний безвіз», начебто йдеться про частину економічної угоди. Насправді мова йде винятково про допомогу воюючій країні. Ми самі не маємо права допомагати антиукраїнським силам, які намагаються представити свої незаконні дії на користь Росії як «просто бізнес».
Єврокомісар підтвердила намагання трьох названих країн відмовитися від солідарності з Україною. Вони хочуть перебрати на себе контроль над потоком перевезень до та з України. За якими критеріями? Невідомо. Натомість зрозуміло, що вирішальний вплив на обсяг цих перевезень та їх номенклатуру отримає галаслива групка перевізників і проросійська партія «Конфедерація».
Пані Велян особливо обурив «аргумент» представника Польщі, що блокування кордону – це відповідальність місцевої польської влади, Єврокомісії та, зрештою, України:
«Вважаю неприйнятним, щоб уряд умивав руки (…). Ми як центральна влада не маємо до цього відношення – у нас зв’язані руки. Я не вважаю, що це прийнятне пояснення».
Вона додала:
«Пінг-понг між Україною та Єврокомісією – несправедливий. А тим часом на кордоні страждають люди, а зовнішні кордони Євросоюзу стають заручниками. Тож ідея повернення дозволів є неприйнятною, оскільки саме з цією метою ми відмовилися від дозволів».
Чотири «протестуючі» словаки. Професійна відповідь МЗС України
У підсумку єврокомісар Велян констатувала, що в Польщі відбулися вибори, країна «у процесі формування нової більшості, і я з нетерпінням чекаю на співпрацю з наступним урядом, щоб якомога швидше вирішити проблему». Її оптимізм випливає не лише з того, що наступний польський прем’єр-міністр Дональд Туск і більшість членів коаліції, яка його підтримує, – це прихильники продовження допомоги Україні.
На згаданому засіданні Євроради проти скасування «коридору солідарності» різко виступили представники Литви, Латвії, Німеччини, Нідерландів, Швеції, Данії. Представник Естонії висловив невдоволення, що проблема блокування українсько-польського кордону взагалі стала предметом обговорення:
«Адже, – резюмував він. – йдеться про блокування дорожнього транспорту ЄС і нашого союзника, який у стані війни».
Чіткіше сказати не можна: якщо ти справді союзник України та Європи, тоді не блокуєш кордон ЄС із воюючою Україною, бо це в інтересах тільки Росії.
Посли Литви, Латвії та Естонії у Варшаві вдалися до демаршу перед владою Польщі через блокаду українсько-польського кордону. Глава естонського МЗС, швидше за все, обговорить страйк перевізників на зустрічі зі своїм польським колегою.
Два тижні тому я направив депутатське звернення до наших міністерств закордонних справ та інфраструктури з проханням надати інформацію про характер блокування українсько-польського та українсько-словацького кордонів, організаторів, оцінку їхніх вимог і способи завершення блокади. МЗС відповіло професійно та вчасно.
У «протестах» 16 і 21 листопада на словацько-українському пункті пропуску «Вишнє Нємецьке – Ужгород» взяли участь 4 (!) особи, а в «акції» 1-4 грудня задіяно аж 2 (!) вантажних автомобілі. І тому після засідання Євроради з питань транспорту словацькі перевізники згорнули своє «блокування». І навіть проросійський уряд прем’єра Роберта Фіцо мусив припинити вакханалію на своїй території, бо «протест» виглядав знущанням над Україною та самоповагою словаків.
Блокада «коридору солідарності» в інтересах Росії
МЗС оцінило, що на трьох пунктах пропуску в Польщі кількість польських протестувальників загалом становить орієнтовно 50 осіб. Однак цієї групи достатньо, щоб черга на пункті перетину «Гребенне-Рава-Руська» простягалася на 70 (!) кілометрів.
Польські організатори блокування кордону не думають припиняти свого свавілля, вимагаючи запровадження Польщею односторонніх ліцензій для українських перевізників. Прозвучало грізно, хоча насправді войовничий запал явно йде на спад.
Кшиштоф Босак, один із лідерів «Конфедерації» і віце-маршалок Сейму, розкритикував Адіну Велян за її позицію щодо безправ’я на кордоні та жорстку оцінку дій польської влади. Водночас він із сумом констатував, що проти Польщі виступили балтійські країни, яким також загрожує Росія. І підсумував:
«Ситуація погана. В ЄС немає ні розуміння ситуації в Польщі, що пов’язана з впливом України на ринок ЄС, ні навіть серйозного зацікавлення цією ситуацією».
Так вам і треба, бо біле є біле, а чорне – чорне.
Блокада кордону – питання безпеки
У російсько-українській війні з дій або бездіяльності кожної країни стає зрозуміло, по яку вона сторону: можна підтримувати або Україну або Росію, третього не дано.
Протяжність кордону Польщі з РФ становить 230 км, з Білоруссю – 420 км. Калінградську область відділяє від Білорусі вузький, у 80 км, Сувальський перешийок. Путін і Лукашенко вже тренували свої війська для його подолання. Місяць тому Росія представила план знищення Польщі з 5 основних пунктів. Кожен, хто ігнорує ці факти, виставляючи ворогом воюючу Україну, той діє в інтересах Росії, а не Польщі та ЄС. Він прямо підтримує російську армію, послабляючи Збройні Сили України.
Кожен день блокування «коридору солідарності» ЄС з Україною – це величезні втрати для нашої економіки, а також недоотримання озброєння, запчастин і пального нашою армією. Це додаткові смерті наших солдат і ще виснажливіші бої на передовій.
Нам вже не досить просто наголошувати, що блокада кордону – це питання національної безпеки і виживання України в цілому. Нам потрібна проактивна позиція і конкретні дії на невідкладне розв’язання проблеми.
