Вісті з фронтів. 09.11.2023
“Стрибок” за Дніпро. Частина 1
До активних дій ЗСУ на лівому березі Дніпра можна відноситись як завгодно. Рахувати це “піарною авантюрою на крові”, безцільним витрачанням ресурсів або серйозно розглядати можливість “прориву до Криму” з цього напрямку.
Але поки реальні події свідчать про те, що російське командування на Кримсько-Таврійському напрямку отримало явно не запланований ним раніше, значний “головний біль”.
Це вже факт, як би його не оцінювати та не трактувати. Наскільки я розумію, там все йде чітко “за планом”, однак, явно не російським.
– Принаймні 2 тактичних плацдарма ЗСУ у районі автомобільного та залізничного антонівських мостів вже перетворилися на 1, але трохи завбільшки ніж 2 попередніх. Причому, судячи зі всього, ЗСУ достатньо “плотно” його утримують.
– В районі с. Кринки передові підрозділи 26-го мотострілецького полку (мсп) противника, очевидно, ще утримують частину лісу південніше села та північно-східну частину самого села, але ситуація там для росіян явно розвивається якось “не в ту сторону”. Причому не допомагають навіть “шторм-зетівці”, пригнані з боку с. Корсунка. В свою чергу, декілька підрозділів 144-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) росіян спробували на цій ділянці “прощупать украинский плацдарм”, як то кажуть, в лобову, так би мовити, нахрапом, але вийшло невдало для них.
– Окрім цього, принаймні у 2-х місцях передові підрозділи ЗСУ на відтинку між м. Олешки та м. Нова Каховка зуміли перерізати прибережну дорогу, яка йде з Нової Каховки на Олешки. Що вже само по собі є, м’яко кажучи, трохи дивним. Але буде ще більш дивним, якщо українські підрозділи вийдуть до наступної дороги Е-58. А така можливість в них є, в такому разі ситуація зміниться взагалі кардинальним чином.
– По рубежу Підстепне – Піщанівка також відбуваються якісь “суета и беспорядок”. В районі о. Чайка противник (ймовірно, підрозділи 177-го окремого полку морської піхоти\оп МП та 171-го окремого десантно-штурмового батальйону\одшб зі складу 7-ї десантно-штурмової дивізії\дшд) намагаються утримати першу позицію головного рубежу оборони вздовж прибережної дороги. Цілком можливо, що там же задіяні й окремі підрозділи 205-ї омсбр противника. Але, не зважаючи на це, навіть судячи з відкритих джерел, ситуація там для противника також загострюється, особливо північніше с. Підстепне.
Коротше кажучи, з дніпровських плавнів у противника якось не вийшло ефективної смуги забезпечення.
Як же реагує на всі ці події “Теплінський и компания”? Звісно, у притаманному для росіян стилі:
– Стягуванням на “АпАсный участок” додаткових сил й засобів.
– Організацією та проведенням численних серій атак у режимі 24\7.
Причому введення у бій з’єднань, частин і підрозділів відбувається так само, як і завжди – “по мере сосредоточения и развёртывания”.
Мова йде, в першу чергу, про два основних з’єднання, які, очевидно, противник має намір задіяти для “ліквідації дніпровської кризи” – 70-у мотострілецьку дивізію (мсд) зі складу 18-ї загальновійськової армії, а також 7-у десантно-штурмову дивізію (дшд) зі складу повітряно-десантних військ.
Хто забув, нагадаю, я вже писав, що зі складу 7-ї дшд на цьому напрямку ще донедавна перебувало по суті лише три батальйони (171-й одшб, 104-й окремий танковий батальйон\отб і 162-й окремий розвідувальний батальйон\орб). Основні сили дивізії (3 її десантно-штурмових полки\дшп) були свого часу перекинуті “під Вербове”, аби прийняти участь у флангових контратаках проти наступаючого українського угрупування.
Ну й ось тепер, зважаючи на той факт, що з “фланговими контратаками” на Токмацькому напрямку все одно нічого путнього не вийшло, а українські морпіхі влаштували у дніпровських плавнях російським мотострільцям і мобікам фатальний контр-страйк, месьє Теплінський явно зажадав від своїх “старших начальників” повернути йому це з’єднання повітряно-десантних військ “взад”. Нагадаю, штатна посада цього генерала – командуючий повітряно-десантними військами зс ри-фи.
Однак, справа в тому, що витягнути зараз з-під Вербового на Токмацькому напрямку основні сили 7-ї дшд російське командування не може “чисто физически”. 108-й та 247-ї десантно-штурмові полки (дшп) дивізії втягнуті у бої по “самое не балуйся”. А 56-й дшп, який й так вже рази 2 переформовували “майже заново”, може відправити “до Теплінського” прямо зараз не більше 2-х своїх батальйонів. Хоча, ймовірно, “чуток погодя” ця феодосійська шарага відправиться на Дніпро у повному складі (якщо вже не відправилась).
Щодо 70-ї мсд, то 2 її мотострілецьких полки ВЖЕ задіяні, – 26-й мсп поки невдало пробує відкинути наших морпіхів від Кринок назад у плавні, а 28-й мсп, ймовірно, введений у другий ешелон тактичної групи, яка діє по рубежу Піщанка – Підстепне, північніше с. Раденськ, десь південно-західніше с. Челбурда. Ще “десь вештаються” принаймні один мсп та ще один танковий полк (тп) цієї дивізії.
Про танковий полк проходила місяць назад інформація, що він продовжує “доформовуватись” у північному Криму, а мотострілецький нібито зосереджувався в районі м. Скадовськ.
Як би там не було, але противник найближчим часом буде вимушений “займатися проблемою українських плацдармів” на Дніпрі впритул. Адже, якщо пустити це питання на “самотёк”, ЗСУ таки зможуть отримати на правому березі річки відрізок узбережжя, куди НЕ буде діставати основна масса російської артилерії. Не мені вам пояснювати, що це буде означати.
Звісно, його ще потрібно буде надійно прикрити з повітря. Ну, на цей рахунок у мене також є певні, далеко не безпідставні (судячи з тієї інформації, яка надходить з військ) сподівання.
Й на завершення щодо оцінок дій ЗСУ з боку противника.
Декілька більш-менш адекватних (і тому не дуже відомих “у себя на родине”) російських пабликів досить одностайно дійшли висновку, що ЗСУ ЗАЗДАЛЕГІДЬ спланували, організували й відпрацювали свої дії через р. Дніпро.
Я не буду зараз їх вказувати, щоб не рекламувати ворога, але вкажу, що свої висновки вони аргументували достатньо адекватно:
– Росіян неприємно вразила швидкість та оперативність дій підрозділів ЗСУ, особливо в царині нарощування їхніх зусиль. “Сначала там обнаруживается 2-3 хохляцких ДРГ, потом – до взвода, а через пару суток, когда закрепились, они начинают переправлять туда миномёты, и там уже появляется рота… ну и т.д.”.
– Також, вони дійшли висновку, що українське командування знайшло якійсь, поки невідомий їм спосіб забезпечувати поповнення своїх передових підрозділів і організовувати їхнє матеріально-технічне забезпечення, причому в достатній кількості та з відповідною оперативністю (інакше передовим підрозділам ЗСУ не вдавалось би протягом більш-менш тривалого часу вести інтенсивні бойові дії на плацдармах, а вони, окрім цього, примудряються їх ще й розширювати).
– Очевидно також, що ширина по фронту та основні ділянки й напрямки активних дій ЗСУ “через Дніпро” обрані зовсім не випадково. Вони чітко прив’язані до характеру місцевості, складу та оперативного шикування російських військ, враховано навіть рівень води, найбільш вдалі та зручні місця для висадки та прихованого просування у поймі. Росіяни доходять висновку, що мають справу з ретельно спланованою та підготовленою, особливо у царині розвідки, операцією з захоплення та утримання плацдармів на лівому березі Дніпра. Хоча, звісно, вважають, що у них при “наведении порядка” та “концентрации усилий” є значні шанси їх ліквідувати.
Завтра, якщо нічого екстраординарного не трапиться, поговоримо про склад і структуру УВ противника “Днепр” та спробуємо зробити певні висновки “про перспективи” цього напрямку.
