Вісті з фронтів. 27.10.2023
Сьогодні детально про Авдіївський район оборони…
1. Спочатку трохи про очевидні зміни в “методології”.
Як я й припускав вчора, після досягнення певних результатів на його північному фасі противник активізувався і на його південному фасі й має успіх по напрямку с. Водяне – с. Тоненьке.
Наскільки я розумію, російське командування на цьому напрямку (а це командування 8-ї загальновійськової армії\ЗВА та командування угрупування військ \УВ “Юг”), очевидно, трохи переглянуло свою “методологію” організації та ведення бойових дій. Відтепер воно це робить, так би мовити, “циклічно”, поперемінно активуючи то північну, то південну ударні тактичні угрупування, відмовившись від тотальної суцільної навали, як це було на початковому етапі цієї “операції”.
Це може відбуватися за декількома причинами:
– Нестача достатнього обсягу ресурсів (в першу чергу, предметів матеріально-технічного забезпечення\МТЗ), поповнення в особовому складі та ОВТ на ВСЕ угрупування ЗРАЗУ, тому його доводиться перерозподіляти поперемінно між його складовим частинами. Концентруючи ці речі, в першу чергу, там, де найближчим часом планується саме атакувати. Що, в свою чергу, веде саме до такої “циклічності” в організації та веденні бойових дій.
– Прагнення дезорганізувати відповідну реакцію з боку українського командування. Адже воно, заздалегідь не знаючи, на якій саме ділянці найближчим часом противник активізується, вимушене розподіляти свої зусилля та резерви більш-менш рівномірно по ВСІЙ зоні наступу противника, що об’єктивно веде до їх розпорошення, а відповідно до запізнення його реакції.
– Або загальний рівень боєздатності залучених до “операції” частин і з’єднань противника поки не дозволяє організувати йому довготривалий “один потужний й рішучий наступ”. Противник спробував це зробити на початку (очевидно, сподіваючись на ефект оперативної раптовості), об’єктивно поніс відчутні втрати, що й відбилося на цьому рівні його частин та з’єднань. Тому зараз йому потрібні час та можливість для того, аби здійснити відновлення або перегрупування сил і засобів (щоб поміняти небоєздатні на боєздатні). Навіть якщо мова йде виключно про тактичний рівень (полки – батальйони). При цьому ніхто “приказ не отменял”, і необхідність забезпечити безперервність у наступальних діях також.
Іншими словами, командування військ противника організовує та проводить наступальні дії в районі м. Авдіївка там, де може, й там, де вважає, що зможе досягнути успіху у найбільш короткий термін та й з застосуванням мінімальних зусиль. Саме з цих міркувань треба виходити при оцінці дій командування противника.
Загалом, у цьому контексті варто констатувати, що на відміну від досить поширеного тезісу про те, що воно “нічому й ніяк не вчиться”, це не зовсім так. Росіяни протягом останнього півроку цілком навчилися співвідносити обсяг і розміри своїх “побажань” зі своїми реальними спроможностями. Зверхність і недооцінка ЗСУ у їхньому оперативному плануванні й, що саме тривожне, в поточних діях і реакції їх командування, очевидно, поступово відходять у минуле. У цьому сенсі, швидка й оперативна зміна підходів та принципів в організації та веденні бойових дій з боку російського командування на Авдіївському напрямку – досить наявна ілюстрація.
Після того, як “переломити” українську оборону швидко, одним потужним ударом не вийшло, противник дуже оперативно почав міняти методику на чітко вивірені та забезпечені (в міру реальних можливостей росіян) атаки та штурмові дії на окремих ділянках та напрямках.
2. Тепер конкретно про оцінку ситуації.
На південному фасі на даний момент активно діють підрозділи 1-го армійського корпусу (АК) 8-ї ЗВА. Саме вони складають основну частину, умовно кажучи, “південної тактичної групи”:
– 1-а окрема мотострілецька бригада (омсбр);
– 9-а окрема бригада “морської піхоти”(обр МП), в реальності це скоріше мотострілецьке з’єднання, бо від “морської піхоти” там лише назва;
– 1439-й мотострілецький полк територіальних військ (мсп ТрВ);
– 117-й мотострілецький полк мобілізаційного резерву (мсп МР);
– ну й 2 “именных батальона” – 13-й окремий штурмовий батальйон (ошб) “Сомали” та 80-й окремий розвідувальний батальйон (орб) “Спарта”.
Це ті, хто зараз пробує прорватися до с. Тоненьке та с. Сєверне з району с. Водяне (має певний успіх у бік с. Тоненьке), а також декілька діб тому пробував наступати по напрямку Водяне – Нетайлове в обхід с. Первомайське з півночі.
Окремо варто сказати про тактичну групу військ противника, яка, очевидно, має завдання по напрямку на “Царську охоту”, південна частина м. Авдіївка. Тут оперує конгломерат сил і засобів зі складу 1-го АК, 6-ї мотострілецької дивізії (мсд) 3-го АК (так, він “сплив” під Авдіївкою) та 20-ї мсд. Дуже показово, що на цей напрямок російське командування, очевидно, перемістило й 21-у омсбр зі складу 2-ї ЗВА (ймовірно, вона й складе оперативний резерв російського командування на Авдіївському напрямку). Якщо її не враховувати, то це:
– 57-й мсп 6-ї мсд;
– 10-й танковий полк (тп) 6-ї мсд;
– 33-й мсп 20-ї мсд;
– 87-й мсп МР 1-го АК;
– 1004-й мсп ТрВ.
Протягом декількох минулих діб їм вдалося, діючи з боку с. Спартак та “Агро-Нафти”, просунутись у напрямку “Царської охоти” ЗА Донецьку кільцеву дорогу, взявши під контроль принаймні 2 шляхопроводу на ній. Подальше просування, ймовірно, ускладнене не тільки впертою обороною передових підрозділів ЗСУ, а й фактом утримання ними своїх позицій на лівому фланзі цієї групи (район колишнього ппд Донецького зенітного ракетного полку \зрп).
В резерві на цьому напрямку противник, очевидно, окрім 21-ї омсбр, має принаймні 2 мсп ТрВ та 1 полк 20-ї мсд (ймовірно, 255-й мсп).
На північному фасі склад сил і засобів трохи “скромніший”:
– 114-а омсбр (так, це колишня “5-а омсбр Оплот” імені “почившого в бозе” Захараста”), саме вона прорвалася до “Терікону” та залізниці у напрямку на с. Степове;
– 110-а омсбр – має смугу трохи південніше 114-ї омсбр;
– 1140-й мсп ТрВ;
– 1454-й мсп ТрВ;
– 109-й мсп МР;
– 277-й окремий стрілецький батальйон (осб) МР, саме він діяв разом із 144-ю омсбр по напрямку на “Терікон” і Авдіївський коксохім.
Це угрупування, діючи з району с. Красногорівка по напрямку на с. Степове, а також по напрямку на Авдіївський коксохімічний комбінат, мало протягом минулих діб певний успіх у наступі – вийшло передовими підрозділами до залізниці прямо у Степового та зуміло взяти під контроль позицію “Терікон”.
3. Ну й на завершення одне з важливих питань, яке напряму стосується саме Авдіївського напрямку. Я маю на увазі можливості російського командування щодо СУТТЄВОГО нарощування своїх зусиль на ньому.
Епопея зі з’єднаннями 2-ї гв.ЗВА противника з Лиманського напрямку продовжується. Наскільки я розумію, противник активно маскує їх переміщення цілим валом дезінформації. Якщо спробувати визначити їх місцезнаходження виключно з відкритих джерал, то з’ясується, що вони одночасно знаходяться зразу у декількох місцях. Це, звісно, не може відповідати дійсності.
Із 21-ю омсбр все нібито ясно, вона була чітко зафіксована саме під Авдіївкою (різняться лише “думки”, де саме вона там ошивається – або в тилах 114-ї омсбр, або набагато південніше в районі м. Ясинувата).
Інша справа – 30-а та 15-а омсбр цієї армії. Перша не може одночасно бути й на Куп’янському напрямку, й за с. Пески, очевидно, що вона в якомусь одному місці. Причому, що характерно, за “закритими” джерелами такий же самий “різнобій”. Тому будемо уточнювати.
Друга – так само. Є інформація, що вона “ще залишається” на Лиманському напрямку, але одночасно її вже досить активно “фіксують” північніше Авдіївки.
Тому тим із вас, шановні читачі, які цікавляться ситуацією та подіями на фронті, рекомендую у цьому сенсі бути дуже обережними з тими джерелами, що “детально висвітлюють” події на фронті. Адже очевидно, що інформація ця поширюється або трохи з запізненням (цілком зрозуміло чому саме), або навмисне перекручується, причому обома сторонами.
2-га гвардійська загальновійськова армія таки під Авдіївкою. Вчора командування противника ввело її з’єднання у бій (підрозділи 15-і та 21-ї окремих мотострілецьких бригад\омсбр).
Про це та інше у завтрашньому ранковому огляді.
Фото: 110-та окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Марка Безручка
