Вісті з фронтів. 21.10.2023

Сьогодні субота, тому традиційно – лише огляд, без оцінок та висновків…

1. На Кримсько-Таврійському напрямку, очевидно, командування угрупування військ (УВ) противника “Днепр” почало реагувати на події по напрямку на с. Піщанівка та с. Пойма.

Північніше с. Раденськ принаймні один підрозділ рівня батальйону 24-го мотострілецького полку (мсп) зі складу 70-ї мотострілецької дивізії (мсд) 18-ї загальновійськової армії (ЗВА) почав розгортання на укріпленних позиціях по обох боках залізниці та дороги Е-97.

Східніше с. Підстепне фіксувалось переміщення мотострілецького підрозділу противника (не менше мотострілецької роти\мср), ймовірно, зі складу зведеної тактичної групи 7-ї військової бази (ВБ).

Також в районі озера Вчорашнє, ймовірно, зосереджуються підрозділи 127-ї окремої розвідувальної бригади (орбр) 22-го армійського корпусу (АК) 18-ї ЗВА. Приблизно до батальйону.

За всіма ознаками командування противника прагне не допустити просування передових підрозділів ЗСУ східніше протоки Верхня Конка та р. Конка у бік с. Піщанка та вздовж залізничної колії у бік с. Пойма.

Противник вже кілька діб здійснює масовані артилерійські нальоти по українському плацдарму на цьому напрямку та пробує застосовувати оперативно-тактичну та армійську авіацію.

2. На Токмацькому напрямку противник в районі висот з відмітками 160 та 170, західніше с. Вербове, знову контратакував передові позиції ЗСУ, мав частковий успіх – просунувся на 200 метрів на північ в одній з лісопосадок. Ймовірно, діяли підрозділи 210-го мсп противника за підтримки 1152-го мсп ТрВ.

В свою чергу, північніше с. Вербове підрозділи 247-го десантно-штурмового полку (дшп) 7-ї десантно-штурмової дивізії (дшд) противника були вимушені знову відійти у бік с. Новофедорівка також на кілька сот метрів.

Продовжуються поперемінні атаки та штурмові дії обох сторін північніше с. Копані. Тут діє 291-й та 71-й мсп противника, які явно мають “безальтернативний” наказ – не допустити виходу передових підрозділів ЗСУ до північної околиці с. Копані.

Нарешті українським військам вдалося трохи відтіснити противника від західної околиці с. Роботине, яку противник постійну атакував, намагаючись “розрядити ситуація” для себе по напрямку на с. Новопрокопівка. Очевидно, що “бойові кондиції” 104-й дшп противника зі складу його 76-ї дшд зараз знаходяться не на тому рівні, щоб цьому завадити.

В районі с.Новопокровка 108-й дшп противника продовжував свої спроби пробитися у бік с. Мала Токмачка, але південно-західніше села відбулись події, які цьому зовсім не сприяли. Передові підрозділи ЗСУ явно обходять село з півдня, діючи по напрямку на с. Новофедорівка вздовж дороги Т-08-03, ставлячи таким чином підрозділи 108-го дшп у “трохи незручне положення”.

3. На північному фасі Авдіївського району оборони ЗСУ противник здійснив чергову спробу перегрупованими та поповненими підрозділами 114-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) за підтримки 277-го окремого стрілецького батальйону (осб) “розвинути свій успіх” зразу у трьох напрямках – у бік с. Степове, по напрямку на с. Новокалинове та у бік позиції “Терікон” (висота з відміткою 230), діючи з району с. Красногорівка та с. Веселе.

Про результати цієї спроби мені поки що невідомо. Однак, судячи за інформацією “з тої сторони”, передовим підрозділам противника так і не вдалося перетнути лінію залізниці, яка веде з Авдіївки у північно-західному напрямку на с.Степове, та закріпитися за нею.

4. Південніше м. Бахмут, очевидно, командування противника концентрує зараз свої головні зусилля в районі с. Курдюмівка – с. Зеленопілля та східніше с. Кліщіївка, намагаючись вести стримуючи бої для виграшу часу, аби встигнути обладнати рубіж оборони вздовж дороги Т-05-13 у районі с. Опитне, с. Зайцеве, с. Одрадівка та с. Миколаївка Друга.

Головне завдання – утримати якомога довше с. Курдюмівка та с. Зеленопілля ( 51-й парашутно-десантний полк\пдп зі складу 106-ї повітряно-десантної дивізії\пдд та окремі підрозділи 57-ї омсбр), а також не допустити просування передових підрозділів ЗСУ в районі ставків на схід від с. Кліщіївка, розташованих вже ЗА залізницею Бахмут – Горлівка, а також на ділянці північніше них (83-а одшбр та підрозділи 4-ї омсбр противника).

В рамках виконання цього завдання противник навіть контратакує. Наприклад, східніше с. Кліщіївка підрозділи 83-ї одшбр, 1428-го та 1307-го мсп ТрВ кілька діб тому здійснили серію контратак північніше ставків, аби відсунути передові підрозділи ЗСУ від залізниці. Однак, безрезультатно для себе.

5. На Куп’янському напрямку у командування противника явно щось пішло “не за планом”. Підрозділам 138-ї та 25-ї омсбр зі складу 6-ї ЗВА противника так і не вдалося витіснити передові підрозділи ЗСУ з с. Синьківка, діючи з боку с. Лиман Перший та с. Вільшана.

Більше того, кілька діб тому явно досить раптово для противника північніше його основної дирекції наступу (Ягідне – Іванівка), у смузі 2-ї “таманської” мсд, а саме її 15-го мсп, передові підрозділи ЗСУ самі атакували противника й зуміли просунутись на відстань зразу біля 2 км у бік с. Орлянське. При цьому ЗСУ продовжують утримувати рубіж Іванівка – Кислівка.

В с. Орлянське знаходиться перехрестя доріг – одна веде з півночі на південь у бік Ягідного, інша, зі сходу на захід у бік с. Петропавлівка, а біля самого села (північніше та південніше) є висоти з відміткою 200, які дозволяють контролювати значну частину прилеглої місцевості – до с. Миколаївка, с. Нова Тарасівка та с. Ягідне включно.

Чесно кажучи, я не думаю, що у ЗСУ на цьому напрямку зараз є сили та ресурси, щоб спричинити противнику значні неприємності. Але такого роду “сюрпризи” для нього, які, очевидно, досить суттєво ускладнюють противнику ведення наступальних дій на Куп’янському напрямку, знаходяться в сфері їх реальних спроможностей, тому цілком можливі.

Фото: Командування Об’єднаних Сил ЗС України