Заборона діяльності РПЦ на території України – питання національної безпеки
Крок зроблено!
Два дні тому колективний розум тут правильно спрогнозував, що буде ухвалено проект про заборону рпц. Щоправда, у чинній редакції він досить беззубий.
267 народних депутатів ухвалили у І читанні урядовий проект, який дозволяє судову заборону церков із центром у країні-агресорі.
До ІІ читання робитимемо його «зубатим» і дієвим.
І зараз тим більше треба виконувати ще у 2018 році ухвалений закон про публічне найменування рпц в Україні. Тим більше що в ньому використовуються фактично ті ж визначення і критерії, що і в ухваленому щойно у І читанні урядовому проекті.
Геть московського попа!
Голова ВР Стефанчук рік брехав країні, що в парламенті немає голосів на заборону московських попів.
Погано, що засідання погоджувальної ради при Стефанчуку таємні. Бо ж кожного тижня ми з Артуром Герасимовим вимагали поставити в порядок денний закони про захист національної безпеки, що стосуються впливу російської церкви.
Рік тому Європейська Солідарність зареєструвала законопроєкт №8221, який фахово вирішує питання заборони секти з метрополією в Москві, його підтримав профільний комітет і експерти.
На жаль, наші проєкти не виносять в порядок денний, й уряд подав свій законопроєкт №8371, який на порядок слабкіший. ВР проголосувала сьогодні саме цей проєкт як компромісний. Але в ньому закладені механізми, як роками зволікати з закриттям московських сект в громадах. Ми все це усвідомлюємо і не дамо прийняти ритуальний недіючий закон. Вже зараз готуємо поправки, аби допрацювати слабенький урядовий церковний законопроєкт, і аби суди могли швидко приймати рішення про закриття московських сект.
А сьогодні ми просто радіємо, що перший крок в такому важливому питанні зроблено. Геть московського попа!
* * *
В ній йдеться, що законопроєкт ще не став законом, а сама УПЦ (МП) є «самостійною і незалежною».
УПЦ (МП) заявляє, що вказаний законопроєкт «не відповідає Конвенції з прав людини та Конституції України».
Тим часом СБУ з початку повномасштабної агресії РФ відкрило 68 кримінальних проваджень щодо представників УПЦ (МП), з яких 16 – митрополити церкви. Серед викритих злочинів – 20 фактів держзради та колабораціонізму. 26 фігурантам-представникам УПЦ (МП) повідомлено про підозру, а ще 19 уже отримали судові вироки.
Сьогодні СБУ викрила РПЦ на створенні «православних ПВК» для війни в Україні. За вказівками московського патріархату їхні ПВК займаються вербуванням прихожан та їхньою бойовою підготовкою для війни проти України.
Фінансування на рахунки РПЦ надходять як благодійні внески від фінансових груп, пов’язаних з кремлівськими лідерами.
Рада підтримала у першому читанні урядовий проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій.
Я голосував За, як і фракція Європейської Солідарності. Але сам цей закон не заборонить російську церкву. Буду подавати поправки до другого читання. За що голосувала Рада? Ось аналіз.
Урядовий №8371 пропонує через в загальних рисах прописану процедуру заборони діяльності релігійних організацій, «які афілійовані із центрами впливу» в РФ:
– ДЕСС (Служба свободи совісті) проводить релігієзнавчу експертизу діяльності релігійних організацій щодо виявлення підлеглості в канонічних питаннях до РО з країни-агресора;
– Якщо експертизою буде встановлено порушення, видається припис про їх усунення;
– Якщо впродовж місяця порушення не усунене, звернення до суду з позовом про припинення діяльності релігійної організації.
У чому вбачаються недоліки законопроекту №8371 (урядовий)?
По-перше, він регулює значно менший обсяг питань, порівняно, наприклад, з депутатським законопроектом №8221, який навіть не виноситься в зал, хоча був зареєстрований і одноголосно підтриманий профільним комітетом значно раніше.
По-друге, головним недоліком є розтягнутість запровадженої ним процедури в часі. Процедура може тривати буквально роки.
Якщо предметом судового спору буде обґрунтованість експертизи, наприклад, суд буде зобов’язаний призначати судову експертизу. Але в країні не існує атестованих судових експертів по релігієзнавчій експертизі. Також відсутні зареєстровані методики її проведення.
У законопроекті відсутня процедура перевірки повноти виконання припису. Через встановлені статтею 19 Конституції обмеження ДЕСС може лише визнати факт повного виконання припису, навіть якщо це буде неправда, і не має повноважень це перевірити.
За законопроектом припис ДЕСС не є обов’язковим до виконання для релігійної організації, оскільки законопроект не містить обов’язку релігійної організації виконувати припис. А відтак ДЕСС не може зобов’язати організацію виконати дії, які для неї не є обов’язковими.
Законопроект залишає невизначеною долю майна забороненої релігійної організації, договорів оренди державних і комунальних об’єктів тощо.
До законопроекту є багато інших питань.
Висновки:
Замість того, щоб раз і назавжди на законодавчому рівні заборонити діяльність на території України ворожої структури – РПЦ та її попів-кгбістів в цілях національної безпеки, що повністю відповідає європейському праву і реалізовано в інших країнах (як наприклад, Латвія), прийняття законопроекту №8371 – це імітація і розтягнення рішення на роки.
Наприклад, розгляд справи про заборону Комуністичної партії України тривав 8 років. Позов був поданий 8 липня 2014 року, тоді як рішення про її заборону в апеляційному суді прийняте 5 липня 2022 року.
І приймаючи законопроект №8371, ми не говоримо про заборону цілої структури московської церкви в Україні, йдеться про заборону конкретних релігійних організацій, яких тисячі.
Ми також не вирішуємо питання майна російських церков. Що сьогодні особливо гостро строїть для тих громад, які перейшли в ПЦУ, але не можуть використовувати культові споруди, збудовані за кошти прихожан.
Але навіть за такий беззубий законопроєкт ми проголосували.
Бо парламент має нарешті визначитися: депутати є лобістами московських попів чи готові раз і назавжди заборонити діяльність РПЦ на території України в цілях національної безпеки.
Особливо під час війни.
Ілюстрація: Сергій Йолкін / DW
