Що треба для повноцінного членства в ЄС
Після вчорашнього євродесанту в Україну, зустрічей і обговорень важливо готуватися до «серйозної битви».
Голова Єврокомісії фон дер Ляєн оптимістично говорить про Європу від Лісабона до Луганська, а шеф європейської дипломатії Боррель передбачає «серйозну битву» власне для вступу до ЄС.
Єврокомісари і міністри країн ЄС відзначили прогрес України у виконанні 7 критеріїв для початку переговорів про вступ, але робота зі вступу попереду дуже серйозна.
1. По-перше, у цьому процесі не можна нічим легковажити. Кепкування і яскраві фрази можуть зачаровувати аудиторію і журналістів, але контрпродуктивні в роботі.
У ЄС, на відміну від України, є час. Відкладати «на потім» вони можуть нескінченно.
Наприкінці минулого тижня в Іспанії міністри з питань Європи усіх держав-членів ЄС, обговорюючи наступні сценарії розширення, розглянули експертний звіт про інституційну реформу ЄС. Його спільно замовили і привезли до Іспанії представники урядів Франції та Німеччини.
Саме там відображено думку, яка викликала різку реакцію премʼєра Шмигаля: окрім повноправних членів ЄС, можливе запровадження “асоційованих членів”. Вони не зможуть використовувати частину інструментів, не матимуть права голосу у багатьох органах ЄС тощо. Тобто де факто членами організації не будуть.
Минулого року подібні ініціативи, називаючи їх «політичною асоціацією», озвучував французький президент Макрон.
Дискусія, чи це потрібно Україні, – зайва і схоластична. Неповноправне членство – не членство. Але кепкувати – це наражатися на реакцію «ну, розважайтесь, а ми почекаємо».
2. Тому, по-друге, має бути суттєво розширене коло тих, хто говорить з ЄС. Політичні ревнощі – це не лише самообмеження, а й ризик потрапляти в пастки і підігрувати скептикам. Бо працює не повторення однієї і тієї ж тези, а штурм із різних напрямків.
3. По-третє, треба використовувати всі наявні і перспективні механізми.
Згаданий франко-німецький документ також пропонує позбавити держави-члени механізму вето і спростити запровадження санкцій проти членів ЄС. Деякі елементи цього можна застосовувати вже зараз, але це потребує дуже системної роботи.
4. По-четверте, треба принципово забути про спроби імітації. Бо просто втрачатимемо час і довіру, а ухвалювати погоджені рішення все одно доведеться. Тож вся енергія має йти на погодження.
5. І по-пʼяте, усе, не раз сказане про реальну єдність, прозорість і реакцію на корупцію, доведеться зробити. Бо час є у ЄС. Не в України.
