Економіка відновлюється, але український бізнес стає похмурішим. П’ять причин, чому це так
Опубліковано 16 вересня 2023 на BBC Україна
Цього року українська економіка почувається значно краще, ніж у перший рік війни, коли вона скоротилася майже на третину. І працює вона краще, ніж прогнозували більшість аналітиків, – як українських, так і закордонних. Після падіння майже на 30% торік, цього року вона може зрости на 3-5%.
Проте настрої бізнесу поступово погіршуються. Про це кажуть самі підприємці, це підтверджують опитування.
У чому проблема? Аналізуємо п’ять основних факторів, які непокоять бізнес.
1. Довоєнні податки, перевірки і штрафи повернулися
Щоб підтримати економіку, яка буквально зупинилася у перший місяць війни, влада запровадила податкові пільги. Великий бізнес платив податки за спрощеною системою, яка раніше працювала лише для малого бізнесу, а малий бізнес взагалі міг сплачувати єдиний податок добровільно. І всіх разом звільнили від перевірок податкової.
“Якщо зможете – сплачуйте. Не можете – немає питань”, – казав тоді президент Зеленський.
Передбачали, що ці пільги діятимуть до кінця війни. Проте з 1 серпня їх практично усі скасували. А для ФОПів І та ІІ груп повернули обов’язковий єдиний податок. З 1 жовтня мають відновитися довоєнні вимоги до малого бізнесу щодо касових апаратів, включно зі штрафами.
Вже у серпні керівники “нових бізнесів” – Rozetka та “Нової пошти” – заявили, що ставлення влади до бізнесу почало повертатися на довоєнні рейки.
Ситуація є набагато кращою, ніж за часів Януковича, але набагато гіршою, ніж у перший рік війни, заявив співзасновник Rozetka Владислав Чечоткін. Він вважає, що тиск держави на бізнес є навіть більшим, ніж у довоєнному 2021.
Cпівзасновник “Нової пошти” Володимир Поперешнюк також вважає, що влада почала прикручувати гайки, щойно бізнес встиг вдихнути:
“Коли владі було страшно і вона розуміла, що все може “накритися”, вони дали свободу підприємцям. Коли вже не так страшно – знову можна ставитися до підприємців як до гусей і баранів, яких можна стригти та скубти”.
2. Для декого податки можуть навіть зрости
У бізнес-колах активно обговорюють можливе підвищення податків. Міністр фінансів Сергій Марченко запевняє, що в уряді “не передбачають зміни податкової системи найближчим часом”. Але він визнав можливість “додаткового оподаткування” в одній галузі, хоч і не назвав її:
“Є декілька ідей, які ми активно обговорюємо, є один сектор досить прибутковий, де є штучно створена прибутковість”.
Судячи з того, що у Національному банку прокоментували цю ініціативу, може йтися про податки для банків, прибутки яких за перше півріччя цього року у понад двічі перевищили показники минулого року.
У НБУ кажуть, що це може бути виправдано під час війни, але важливо не порушити стабільність у банківській системі.
Ці додаткові джерела доходів можуть стати дуже актуальними, якщо виникнуть проблеми із зовнішнім фінансуванням.
3. Бюджет – залежить від Заходу
Нині український бюджет наполовину наповнюють західні донори. Вони закривають практично усі невійськові витрати.
Цього року цих коштів значно більше, і надходять вони набагато регулярніше, ніж торік. За 2023 рік Україна має отримати від партнерів близько 42 млрд доларів допомоги.
Але, наголошує міністр фінансів, безлімітно допомогу вже ніхто не дає, і за цю неї “треба поборотися”, доводячи партнерам, що Україна її потребує і правильно використовує.
Крім того, допомогу від США, ключового партнера України, можуть поставити під питання результати президентських виборів у Америці наступної осені.
Поки ця допомога є, Україні потенційно вистачає грошей на невійськові бюджетні витрати. Але якщо ситуація зміниться, наголошує Сергій Марченко, доведеться використовувати внутрішній ресурс.
З міжнародною допомогою є ще одна проблема, яка напряму впливає на український бізнес. Як зазначає міністр фінансів, нині ці гроші “проїдаються”, а не працюють на розширення виробництва чи створення нових робочих місць.
Це єдиний спосіб, щоб мати достатньо коштів, аби фінансувати усі видатки бюджету і не підвищувати податки.
4. Гривня занадто міцна. Які ризики?
Крім проблеми із наповненням бюджету, в української влади є ще одна фінансова дилема. У перший рік війни надзвичайними зусиллями вдалося втримати економічну систему від колапсу, зокрема – і завдяки фіксованому курсу. Інфляцію приборкали із понад 26% на кінець 2022 року до 11% у липні 2023.
Тепер, коли інфляція знижується, а гривня не просто не падає, але й зміцнюється, стабільність виставляє економіці свій рахунок.
Зміцнення гривні – штучне, вважає міністр фінансів (зокрема і через велику фіндопомогу із Заходу). Особливо, якщо враховувати, що експорт не збільшується, але стрімко росте імпорт.
Така міцна гривня – мінус для експортерів, нагадує Сергій Марченко, додаючи, що бюджет на наступний рік розраховують на курсі 41,4 грн за долар. Це майже на 5 грн більше, ніж нинішні 36,6 грн за долар.
Керівник інвестиційної компанії Dragon Capital Томаш Фіала каже, що їхній прогноз на кінець наступного року збігається із урядовим. Але якщо НБУ ще цього року відмовиться від фіксованого курсу, він опуститься до 37,5 грн ще до нового року.
Натомість голова НБУ Андрій Пишний каже, що “курс, закладений в бюджет, не є ані прогнозом, ані метою”. Метою НБУ є стабільність гривні, і тому там діятимуть дуже обережно, не відпускаючи курс, поки не буде всіх необхідних передумов. Одних показників інфляції для цього замало.
Безпекові ризики, пов’язані з війною, залишаються надзвичайно високими. У разі, якщо вони таки справдяться, а валютні резерви будуть недостатніми, це “може дорого коштувати українському суспільству”, кажуть в НБУ.
Крім того, в Україні утворився надлишок гривні, яку друкували, поки міжнародна допомога не була такою регулярною, як зараз. І якщо курс стане гнучким, а інвестувати ці надлишки люди захочуть у валюту, то це може обвалити систему.
“Мені наша команда до певної міри нагадує снайпера, який намагається влучити точно в ціль, але при цьому ціль постійно рухається, – каже голова НБУ Андрій Пишний. – Ми повинні поцілити так, щоб не зашкодити усім тим здобуткам, які ми маємо завдяки курсовій та ціновій стабільності”.
5. Старі проблеми нікуди не ділися
Уже видно, що український бізнес змінив фокус із виживання на плани розвитку. За даними Європейської Бізнес Асоціації, нині більше половини опитаних компаній – 58% – дають позитивні прогнози для свого бізнесу у 2024 році. Це на 10% більше, ніж торік.
Вдвічі зросла кількість керівників, які планують набирати нових людей. Запускаються нові інвестиційні проєкти, у них росте соціальна складова. Наче все добре?
Але на тлі крихкої стабільності очевидними знову стали довоєнні проблеми. Великі інвестори заговорили про необхідність верховенства права, а малий бізнес – про податки, штрафи та перевірки.
Разом з економікою відновлюється запит на реформи, які відверто “перезріли”, каже виконавча директорка EBA Анна Дерев’янко. Зокрема на боротьбу з корупцією, судову реформу, захист прав інвесторів.
Dragon Capital з 2016 року регулярно опитує підприємців про їхні потреби та вимоги, і лідирують незмінно верховенство права та боротьба з корупцією.
За даними Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, підприємці дедалі краще оцінюють поточну економічну ситуацію, але і дедалі критичніше оцінюють дії уряду. Особливо погіршилися оцінки мікробізнесу: тих самих ФОПів, яким скасували податкові пільги з початку серпня. Четвертий місяць поспіль зменшується кількість тих, хто позитивно оцінює дії уряду.
“Адаптація до умов воєнного часу повертає невирішені довоєнні та традиційні проблеми ділового клімату до порядку денного”, – вважають аналітики ІЕД.
В Україні дуже сподіваються, що з відбудовою допоможуть великі інвестори, але їм критично важливий передбачуваний бізнес-клімат.
Попри гучні заяви, “апетит” у нових інвесторів вкладати гроші в Україну дуже маленький, каже Томаш Фіала. І додає:
“У першу чергу в Україну будуть інвестувати ті інвестори, які вже є тут, – або українські, або закордонні”.
Більше того, як каже Олена Волошина, очільниця IFC в Україні, за їхніми оцінками, такі сектори, як торгівля та агробізнес цілком могли б знайти ресурси для відновлення самотужки. Але держава має допомогти, встановивши чіткі правила.
Саме приватний сектор давав 70% українського ВВП до війни, нагадує економістка. А під час війни він не лише вистояв, але й тепер допомагає армії та впроваджує соціальні ініціативи.
І тепер йому треба допомога від держави: “Будь ласка, не розхитуйте ситуацію для нього, не додавайте непередбачуваності”.
Колаж: Сьогодні
