Вісті з фронтів. 07.09.2023
Трохи “вінегрету”…
1. На Токмацькому напрямку передові підрозділи ЗСУ наблизилися та закріпилися на позиціях, які відстоять на схід від селища Новопрокопівка на відстані близько 2.5 км. Одночасно з півночі передові підрозділи ЗСУ вже знаходяться від цього селища на відстаніі трохи більше 1 км.
Окрім того варто зазначити, що ЗСУ ну дуже близькі до того, щоб перерізати польову дорогу, яка веде з Новопрокопівки у селище Вербове. Безумовно, якщо це станеться, то ситуація з утриманням першої позиції головного рубежу оборони противника між Новопрокопівкою та Вербовим для нього суттєво погіршиться. Адже таким чином маневр силами й засобами для противника явно погіршиться. Причому саме на найбільш загрозливій для нього ділянці.
На даний момент підрозділи 71-го та 210-го мотострілецьких полків (мсп) противника намагаються цьому завадити. Однак повністю зупинити просування передових підрозділів ЗСУ східніше с. Новопрокопівка у них не виходить (українські підрозділи, діючи вздовж першої позиції головного рубежу оборони противника, просунулись у південному напрямку на черговий кілометр).
На північно-західній околиці с. Вербове вже не меньше 2-х діб тривають запеклі ближні бої української піхоти з підрозділами 417-го окремого розвідувального батальйону (орвб) противника та батальйоном БАРС-11. Це говорить про те, що ділянка прориву першої позиції головного рубежу оборони противника розширюється по фронту не тільки у західному напрямку, а й у східному.
Так, і, мабуть, головна новина з цього напрямку – південніше с. Вербове противник розгортає підрозділи 387-го мсп ТрВ зі складу своєї 44-ї повітряно-десантної дивізії (пдд). Про формування цього “кострубато-десантного” з’єднання на базі Рязанського училища я писав ще наприкінці минулого року.
За своєю назвою воно вважається “десантним”, але за суттю є ну-у-у дуже своєрідним конгломератом частин і підрозділів, які підпадають скоріше під статус “територіальні війська” чи “формування мобілізаційного резерву”, а не справжні повітряно-десантні війська.
Хто забув, нагадаю…
Формування 2-х “дивізій мобілізаційного резерву (МР) повітряно-десантних військ” 44-ї пдд та 104-ї десантно-штурмової (дшд) відбувалося на базі Рязанського вищого повітряно-десантного командного училища, 242-го навчально-тренувального центру пдв, а також у ППД і на навчальних центрах 31-ї та 83-ї окремих десантно-штурмових бригад (одшбр).
Що характерно, у самому російському командуванні ніхто не “заблуждается” на рахунок рівня боєздатності цих частин і з’єднань і зазвичай по відношенню до них вживають у приватних розмовах такий своєрідний термін як “ублюдочные”.
Термін “ублюдочные” зовсім недаремно та випадково використовується самим російським військовим командуванням по відношенню до цих “з’єднань”, адже їхній бойовий склад (як у кількісному, так й якісному вимірах) і рівень бойових спроможностей на сьогоднішній день викликають більше запитань, ніж відповідей.
Судіть самі:
– 44-а повітряно-десантна дивізія (пдд) МР складається з 2-х полків – 111-го стрілецького полку МР та 387-го мсп ТрВ. Що в ній “десантного”, відомо виключно російському гш та, мабуть, її командиру.
-104-а десантно-штурмова дивізія (дшд) МР також складається з 2-х полків – 1044-го мсп ТрВ і ще одного “стрілецького полку МР”, який формувався та розгортався на базі 83-ї одшбр.
За великим рахунком, ці росіянські “десантники” є банальною “мобілізованою піхотою”. Той факт, що їх “збивали” у більш-менш прийнятні військові формування на базі справжніх десантних частин, підрозділів та установ, зовсім не робить їх самих в “автоматичному режимі” десантниками.
Хоча, звісно, російське командування й намагалося надати цьому “мобілізаційному розгортанню” такого собі десантного “флеру”. Наприклад, в процесі формування 387-го мсп ТрВ його досить “обильно” укомплектували командним складом із числа офіцерів РВПДКУ, а 11-й сп МР оголосили “десантним” простим наказом тодішнього заступника командуючого УВ “Днепр” генерала Теплінського (в миру – командуючого російськими пдв). Тому ці “новосформовані дивізії МР пдв зс рф” – це ті самі “чмобікі” (але на цей раз – вид з боку), які під час своєї “допідготовки” десь “стояли біля пдв”.
А ні за своєю штатно-організаційною структурою, а ні штатним озброєнням і військовою технікою (ОВТ) або особливостями процесу своєї допідготовки та бойового злагодження ці з’єднання не відповідають терміну “десантний”, тим більше “повітряно-десантний” або навіть “десантно-штурмовий”.
І ось “під Роботине” російське командування, нарешті, потягнули й цю “красоту”. На додачу до “кадрових” 7-ї та 76-ї десантно-штурмових дивізій (дшд).
Наскільки я розумію, саме їх і будуть вводити у бій у смузі наступу передових підрозділів ЗСУ на Токмацькому напрямку на ділянці між Новопрокопівкою та Вербовим.
Не знаю, на даний момент я не готовий оцінювати це рішення російського командування як те саме “кардинальне”, про яке я писав декілька днів тому. Адже на даному напрямку ми можемо поки що спостерігати зосередження та розгортання лише ОКРЕМИХ частин зі складу 76-ї дшд та 44-ї пдд (по одному полку – 104-й дшп і 387-й мсп ТрВ). Але той факт, що російське командування стягує до “місця прориву” першої позиції свого головного рубежу оборони все, що “можливо й неможливо”, все, що “подає ознаки життя”, є очевидним.
2. Тепер щодо інших повідомлень…
– Як з’ясувалося, факт захоплення артилерійських гармат противника 152-мм калібру з розряду “буксируемой” на Токмацькому напрямку має ознаки окремо взятого випадку. Тому, на жаль, робити якісь узагальнюючи висновки на даний момент з цього приводу не варто.
– Повідомлення про якійсь масштабний наступ українських військ по рубежу Новодонецьке – Новомайорське на даний момент ще потребують уточнення. Принаймні якихось достовірних відомостей про просування українських військ на цьому напрямку в мене немає. Однак, пожвавлення переміщення підрозділів противника в тактичних тилах цієї зони наша група (ІС) фіксує, зокрема, підрозділів 5-ї окремої танкової бригади (отбр) противника (по загальному напрямку Керменчик – Новодонецьке), а також окремих підрозділів 110-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) південно-східніше селища Новомайорське.
3. Ну й в якості поточних новин…
Північніше м. Бахмут (район м. Соледар) противник підсилив підрозділи 137-го парашютно-десантного полку (пдп) зі складу 106-ї повітряно-десантної дивізії (пдд) двома батальйонами “добровольців” – БАРС-29 “Невские” та “газпромівською” пвк у вигляді батальйону “Поток” у смузі оборони 123-ї омсбр.
Очевидно, що противник намагається не допустити прориву свого рубежу оборони між Краснополівкою та Яковлівкою з півночі у бік м. Соледар, тому намагається ешелонувати свої війська (сили) по цьому напрямку.
