Покровськ. Колись там буде пам’ятник (фото)

Антон Сененко

Це було хороше місце.
Точка, яких, насправді, на великому спекотному запиленому Донбасі не так і багато.
Точка, де стікається купа людей, робить свої справи, обіймається і знову розсмоктується – одні до сходу сонця, інші – назад, на захід.
Точка, в яку повертаєшся після всіх справ по фронту, як метелик на тліючу в пітьмі тріску.

Ми колись її випадково знайшли. Ніхто нам про неї не розповідав. Але заночувати було конче треба, бо валилися з ніг. Так кожного разу з тих пір там і зупинялися.

Гаряча вода. Свіжі простирадла. Такі прості, але змістовні речі, що вкотре підкреслюють – те, що в тому житті тобі реально потрібно… Зранку найсмачніший англійський сніданок на планеті – тут же, поруч. Запашна кава не зі смажених жолудів.

Якась незвична ілюзія мирного життя і впевненості, що тут точно нічого не трапиться.

Кажу ж, рідкісна місцина.
Колись там буде пам’ятник.

Не думав, що мене так цей теракт росіян зачепить.
Людей шкода. Будівлю відбудують.
А людей шкода.
Вічна пам’ять загиблим.
Одужання пораненим.

Фото: ДСНС України та Донецька ОВА

Автор