Вісті з фронтів. 04.07.2023 (відео)
1. На Токмацькому напрямку по дирекції Новоданилівка – Новопрокопівка, не дивлячись на всі зусилля російського командування, зупинити просування передових підрозділів ЗСУ йому поки так і не вдається.
Оперативно-тактичне угрупування українських військ, яке діє на цьому напрямку, продовжує нехай і повільно, але впевнено просуватися на південь.
Підрозділи 291-го мотострілецького полку (мсп) противника, які намагалися утримати район північніше с. Роботине на заздалегідь підготовлених позиціях протягом останніх діб, були вимушені відійти у саме село і зав’язати бої вже за його утримання.
Причому ситуація для противника настільки ускладнилась, що східніше с. Роботине передові підрозділи ЗСУ стали просуватися ще інтенсивніше. Через це командування противника було вимушене у термінову порядку висунути з другого ешелону (з району с. Новопрокопівка) підрозділи свого 1430-го мсп ТрВ, аби стримати це просування.
Окрім того, батальйон БАРС-3, який займав цю ділянку раніше, судячи зі всього, повністю втратив боєздатність і був відведений у с.Новопрокопівка.
Цікаво, що туди ж почав своє переміщення й 249-й моторизований батальйон фсвнг ри-фи “Юг-Ахмат”, який до цього не приймав участі у боях на перший лінії, а знаходився у другому ешелоні в районі с. Копані. Тобто на наближення ЛБЗ до попереднього району свого розташування цей підрозділ “страшних кадировських військ” відреагував досить своєрідно – відсунувся ще далі у тил.
Майже по всій цій ділянці підрозділи противника почали задкувати – батальйон 291-го мсп противника, а також “рогозинские” так звані “Царские пЬОсики (волки)” разом із залишками батальйону БАРС-11 відійшли до с. Копані.
Вочевидь противник спробує утримати рубіж Копані – Роботіне, але, судячи зі всього, поки сил у нього для цього “під обріз”. А це (у сенсі прорив ЗСУ ЗА с. Копані) для противника є достатньо небезпечним, адже в такому разі правий фланг його 503-го мсп, що обороняється в районі с. Нестерянка, явно “провисне”.
Поки між с. Копані та с. Роботине противник займає підготовлену лінію оборони у вигляді ланцюга взводних і ротних опорних пунктів (ВОП-РОП). Однак, у цьому сенсі зазначу, що самі по собі ці позиції не є чимось “неприступним”, такими їх роблять сили й засоби, які їх займають. А ось з цим у противника на цій ділянці явні трабли.
Тепер стає більш ясною причина, по якій в тил 503-го мсп противник перекинув в район с. Мирне підрозділи “свіжої” 810-ї окремої бригади морської піхоти (обр МП).
Ще один “чутливий” напрямок для противника – на с. Вербове, де передові підрозділи ЗСУ максимально наблизились до головної лінії оборони противника. Досить “порепані” підрозділи 70-го мсп противника навіть за підтримки “зведених тактичних загонів” зразу двох російських “піцназерських” бригад, 22-ї обр СпП та 45-ї обр СпП пдв (причому друга вважається елітою еліт), якось не можуть зупинити просування ЗСУ у цьому напрямку.
Однак, заради справедливості варто також сказати, що все ж таки є ділянка, де противник зміг досягнути певних успіхів. Це район с. Новопокровка. Судячи зі всього, там діють підрозділи 38-ї омсбр противника зі складу 35-ї загальновійськової армії (ЗВА). Їм вдалося повністю зайняти с. Новопокровка та просунутися по інший бік дороги на Новоданилівку на цілих 700 метрів.
Наскільки я розумію, за основним сенсом цього задуму противника передбачалося, що ці контратаки у лівий фланг українських підрозділів, що наступають на с. Вербове та с. Роботине, мають їх повністю зупинити.
Але не так сталося, як гадалося…
По-перше, це жодним чином не зупинило наші війська, які продовжують просуватися на південь просто тому, що реальне просування контратакуючих підрозділів противника було незначним і складало у загальному вимірі десь до 1-1.2 км квадратних.
По-друге, як з’ясувалося, підрозділам 38-ї омсбр противника, які приймали участь у цих контратаках, довелося ОДНОЧАСНО й стримувати просування ЗСУ на протилежному березі р. Конка по загальній дирекції Луговське – Багате. А це куди більш загрозливіше для противника (в першу чергу тим, що потенційно виводить ЗСУ на західні околиц м. Пологи), ніж “штрикання” між Новофедорівкою та Новопокровкою.
Підсумуємо…
Тут можливо відзначити 2 основних позитивних моменти:
– ЗСУ ну дуже близькі до виходу на головну лінію оборони противника й додатково мають принаймні 2 достатньо перспективних ділянки для подальшого “нарощування зусиль”.
– Командування противника почало тренькати на цьому напрямку свій головний оперативний резерв – бригади 35-ї ЗВА.
2. На Бердянському напрямку ситуація для противника також почала набувати дуже своєрідного характеру.
Поки противник намагався утримати район оборони навколо с. Урожайне та не допустити подальшого просування передових підрозділів ЗСУ по напрямку на с. Керменчик, розгорнувши тут низку з’єднань і частин, включаючи 37-у, 60-у та 136-у омсбр, ЗСУ спромоглися, судячи зі всього, увійти у північну частину с. Урожайне, вийти на північну околицю с. Старомайорське та просунутись на с. Керменчик в обхід напрямку на с. Новодонецьке, що стало для противника у певній мірі несподіваним.
Однак, як виявилось, все це було такою собі “розминкою” перед “основним блюдом”. Після того, як війська противника (394-й мсп) були вимушені після невдалих спроб контратакувати полишити с. Рівнопіль та відходити у південному та південно-східному напрямку, командування військ противника сподівалося не допустити “жодних неприємностей” на західному фланзі основної вісі українського наступу по дирекції Велика Новосілка – Старомлинівка.
З цією метою порепані підрозділи 394-го мсп противника навіть стали поступово міняти на підрозділи свіжої 336-ї обр МП. Більше того, противник, очевидно, почав готувати серію контратак силами цієї бригади з району Степове – Новоукраїнське у загальній дирекції на північ у бік с. Левадне, аби зупинити просування передових підрозділів ЗСУ у бік с. Приютне, так би мовити, своїм фланговим тиском.
Знаєте, чим скінчилося?
Правильно, ЗСУ вийшли на західну околицю с. Приютне й навіть північніше цього села, взяли під контроль територію загальною площею близько 14 км квадратних.
Однак, далі почали відбуватися взагалі цікаві речі.
У смузі 143-го мсп противника (це трохи південніше, на захід від с. Ремівка) протягом двох діб з’явилась…. “внИзАпнА”, та-а-адам… 34-а окрема мотострілецька бригада (гірська) зі складу 49-ї ЗВА. Тобто на цій ділянці зосереджуються вже не одна, а дві “свіженьких” бригади противника, причому одна з них явно “не звідси” (основні сили 49-ї ЗВА – це взагалі основа УВ “Днепр”, так, Херсонсько-Кримський операційний напрямок).
Одно з двох:
– або командування противника ну-у-у дуже сильно турбують події на Бердянському напрямку,
– або воно таки готує такий собі “контрудар” на відтинку десь між Гуляйполем та Великою Новосілкою в рамках протидії українському наступу.
Вважаю це достатньо позитивним, адже заради цього командування противника вочевидь вже потягнуло резерви навіть не тільки з сусідніх операційних напрямків, а й вже навіть зі складу інших угрупувань військ (УВ).
Якщо скласти “одне до одного”, у першу чергу, з оперативної точки зору, то стане зрозумілим, що “розтринькування” військ (сил) 35-ї ЗВА одночасно з залученням “вільних” з’єднань зі складу інших УВ, а не тільки УВ “Восток” може свідчити про те, що загальна ситуація в зоні відповідальності УВ “Восток” явно розвивається, м’яко кажучи, “не зовсім так, як планувалося російським командуванням”. І це вже явно виходить “за рамки” виключно тактичного рівня.
3. Про район Бахмуту. Виокремлю декіька моментів, зокрема:
– Так, передові підрозділи ЗСУ увійшли у м. Бахмут і, судячи зі всього, спромоглися вибити підрозділи 4-ї омсбр 2-го АК противника принаймні ЗА вулицю Ювілейну відразу у декількох кварталах. При цьому контратака противника з боку Хромового на Іванівського, судячи зі всього, очевидно провалилася.
– Південніше міста підрозділи 72-ї омсбр противника повністю відійшли у с. Кліщіївка й вже вимушені вести бої за саме село.
– На ділянці західніше с. Яковлівка противник вимушений задкувати у бік м. Соледар, очевидно йому так і не вдається “вирішити проблему” з вклиненням передових підрозділів ЗСУ в районі цього села.
– Контратакуючі підрозділи противника в районі с. Берхівка хоча й зуміли витіснити наші підрозділи з самого села, однак далі водосховища просунутися не можуть. Більше того, 200-а омсбр противника, яка обороняється на “вершині” Соледарського виступу противника, у зв’язку з цим вже відверто стала “потріскувати”, утримувати Дубово-Василівку їй стає все важче, так само, як батальйону “вЫтиранЫ” та парі рот типу “Шторм-Z” вздовж дороги Слов’янськ – Бахмут.
* * *
Деякі подробиці по ситуації в районі Бахмуту.
Командування військ противника на Бахмутському напрямку досить активно розгортає у другому ешелоні частини та підрозділи територіальних військ. зокрема:
– 1428-й мотострілецький полк територіальних військ (мсп ТрВ).
– 1486-й мсп ТрВ.
– 1307-й мсп ТрВ.
– 105-й мсп мобілізаційного резерву (МР).
– 27-й артилерійський полк (ап) ТрВ,
– 1182-й ап ТрВ.
Це в додаток до того, що саме зараз вже оперує в районі Бахмуту, зокрема:
– 4-а омсбр 1-го АК,
– 57-а омсбр,
– 72-а омсбр,
– 200-а омсбр,
ще 2 “дЮсантних” бригади + 1 полк російське командування пригнало туди у якості “пожежної команди”.
– 11-а окрема десантно-штурмова бригада (одшбр),
– 31-а одшбр,
– 51-й парашутно-десантний полк (пдп) 106-й повітряно-десантної дивізії (пдд).
Там же 68-й окремий танковий полк (тп) росіяни “раздёргали” в якості посилення для підрозділів, які зараз намагаються “місцями атакувати” в районі Бахмуту.
Є ще ряд специфічних підрозділів штибу:
– добровольчий батальйон “Призрак”,
– батальйон “Факел”,
– чи підрозділ приватної компанії мо ри-фи “Патриот”.
Окремо варто сказати “за артілерію” противника, яка зосереджена на Бахмутському напрямку й яка, судячи зі всього, буде “отражать пАпАлзнАвения бИндеровцеФ”. Ії овер-дофіга:
– 305-а артилерійська бригада (абр) у повному складі,
– 1065-й ап ТрВ,
– 1182-й ап ТрВ,
– 27-й ап ТрВ,
+ до 6-и окремих самохідно-артилерійських, гаубичних та реактивних артилерійських дивізіонів.
Нахріна їм стільки на порівняно вузькій смузі, поки невідомо. Цілком можливо, це “відлуння” тих самих вагнерівських штурмів, після яких арту банально забули звідси забрати на інші напрямки.
