Ранок після «корніловщини» (фото)
Ми vs Пригожин
З’явилися питання, в тому числі від авторитетних блогерів, який, мовляв, толк нам із бунту вагнерівців у Росії? Зрозуміло, що жаби і гадюки від своїх ігрищ отримують певне сексуальне задоволення. А нам що з того?
Спробую відповісти. Але для початку. Я не вірю в “постановки” та “договірняки”. Про “постановки” більше за все люблять просторікувкти люди, які ніколи не робили постановок за участі навіть двадцяти осіб. І не уявляють собі масштабів подій. Ні, панове, це не постановка. Це спонтанний бунт або підготовлений бунт. Вам який подобається більше?
Чому це вигідно нам?
По-перше, бунт вагнерівців – це сильний удар по інформаційному простору окупантів. Ще рік тому вони всерйоз заявляли про “Київ за три дні”. Нині вони говорять про бої біля Білгорода і про бунт “ПВК”, якою ще вчора захоплювалися. Раптом вони згадали, що в Росії заборонені ПВК. Правда, прогрес?
По-друге, вагнерівці зараз не воюють проти нас. Вони воюють проти армії РФ. Вони нам не друзі і не союзники. Вони вороги. Але коли наші вороги воюють одне з одним, нам явно краще.
По-третє, і це головне, зараз станеться одне з двох. Або Кремль швидко роздушить вагнерівців (і тоді ми здобудемо весь попередній профіт), або Кремль буде змушений знімати проти вагнерівців війська з фронту. Чим це завершиться – варіантів багато. Можливо, поразкою вагнерівців. Можливо, розколом Росії як у 1918 р. на Ленінську, Колчаківську, Денікінську, Красновську тощо. А можливо, у ближчому майбутньому станеться підписання аналогу Берестейського миру між Україною і Росією (або якоюсь її частиною), за яким Росія буде нам винна як земля колгоспу.
Зараз це залежить від того, скільки військових частин армії РФ встануть на бік Пригожина або просто оголосять нейтралітет. У будь-якому разі це означатиме руїну путінської вертикалі влади. Росії щойно показали, бунтувати проти влади можна. А значить, можливий варіант, що прийдеться багато за що відповідати. А це значить, що зараз путінську вертикаль накриє тотальний саботаж. Кожен із чиновників займеться порятунком себе коханого.
Кремль має тільки один спосіб це виправити – потопити бунт Пригожина в крові. Пригожин це знає. Він не ліберал-романтик, він такий самий витвір путінської банди. Тому Пригожин ні на які договірняки не піде.
Шоу триватиме далі.
Кашевар…
Что самое интересное, ростовская полиция, ОМОН и СОБР практически не оказывали сопротивление въезжающим в Ростов “вагнерам”.
Конечно, из этого можно сделать вывод, мол, трусливые мусора, только студентов на митингах гонять умеют, но это не совсем так, хотя и правда.
Вчера в Ростове был введён в действие план “Крепость”, который подразумевает экстренный сбор личного состава, взятие под контроль особо важных объектов силовых ведомств и готовность к отражению внешнего нападения. Но как-то отразить и, вправду, не получилось вот это вот всё…
Дело в том, что российская полиция, ОМОН и СОБР находятся под курированием ФСБ. В свою очередь, ещё вчера ФСБ объявила, что ставит все свои подразделения в боевую готовность. Следует понимать, что ЧВК “Вагнер” – это гибридная группировка, которая создавалась ФСБ для конкуренции с мо рф.
То есть “вагнера” – это такой же филиал ФСБ, как погранцы, фискалы, полицаи, ОМОН, СОБР и прочие внутренние силовые структуры.
Что же до конфронтации пригожина с мо рф, то я неоднократно обращал внимание на то, что это не личная конфронтация, а именно конфронтация силовых структур, мо рф и фсб.
ФСБ намеревалась поставить на место глав минобороны и генштаба вс рф своих карманных генералов, коими являются суровикин и мизенцев. ФСБ годами формировала свой “лубянковский” пул на Фрунзенской набережной, что отчётливо говорит о существовании внутри мо рф групп влияния.
Но вчера, когда фсб крайне резко отреагировала на “поход” пригожина, первая мысль, которая возникла, – “кашевар” не согласовал свои действия с руководством и действует сейчас независимо. Это чревато очень быстрым подавлением его строптивости, поскольку в масштабах силовых структур “вагнера” – ничто.
Но внезапно очень ровно посыпался Ростов. “Крепость” не сработала, а мусора радостно махали “вагнерам”, въезжающим в их город. А этим утром пригожин уже ведёт задушевные беседы с замминистра обороны Евкуровым и первым замначальника ГРУ ГШ Алексеевым.
Всё это указывает на весьма серьёзный раскол групп влияния как внутри мо рф, так и непосредственно фсб. И сейчас эти группы влияния схлестнулись в борьбе не за какую-то там эфемерную “справедливость”, а банально за власть. Война завела россию в глубокий тупик, выход из которого – чистка.
Вот именно та группа влияния, которая сейчас представлена лысым кашеваром, и решила взять под свой контроль раньше времени тот хаос, который мог бы наступить, например, после освобождения Крыма. Выживание и борьба за власть в послевоенной россии.
И ничего лишнего.
Кожне нове фото чи відео з московщини, кожна карта OSINT щодо просування вагнерівців до москви піднімає хвилю справедливої втіхи.
Але маємо готуватися до «ранку після».
Думки частини оглядачів, що це «шоу» чи «постановка», наче стають дедалі менш правдоподібними. Завеликі втрати від «шоу» – і матеріальні, і іміджеві. Будь-яких можливих цілей «шоу» можна було б досягти меншою ціною і меншою кровʼю. Окрім хіба що однієї.
Якщо весь сенс операції – «пригожинці» захоплюють ядерну зброю і використовують її проти України, відводячи таким чином наслідки від офіційної москви. А пригожина потім якось сховають, послідовників же його не жаль за визначенням.
Проти цього є чи не єдина протиотрута – якщо і Захід, і інші члени «ядерного клубу» попередять кремль, що за «пригожинський атом» він відповідатиме так само, як за путінський. І, звісно, посилення ППО.
У іншому, за всіма ознаками, заколот виглядає як добре спланований і заздалегідь підготований виступ «яструбів». Виступ проти «фсб» і «верхівки», яка «тягне соки з країни» і не ділиться ними з яструбами. Або ділиться недостатньо.
Навіть хотіли запхнути найманців у регулярну армію – а ті ж тільки увійшли в смак самовільного стяжательства.
Тож, виходить, яструби зважились на виступ ва-банк. Притому з шансами на успіх. Адже боєздатна армія – в Україні, гарнізонні частини – сумнівної якості і лояльності, а прості росіяни – не громадяни, а піддані, і опору не чинитимуть і не чинять.
Тож для нас постає питання: що потім?
Якщо встоїть путін, які кістки він кине «патріотам», котрі звинувачують його у «недостатній жорсткості»? Що буде з ЗАЕС, ядерним шантажем, терором проти України?
А якщо пригожинці візьмуть москву, і його владу визнає критична маса еліт на москві і в регіонах? Це малоймовірно. І тільки це означатиме перемогу заколоту.
Погляди «яструбів» на «перемогу за будь-яку ціну» відомі. Нам треба буде вистояти божевільний штурм і бути готовими для вирішального наступу. Чи готові на це партнери?
Інший можливий (хоча теж малоймовірний поки) сценарій – якщо заколот переросте у достатньо тривале протистояння, яке врешті закінчиться перемогою якоїсь із сторін «по очках». Або якимось «компромісом», коли репресії над переможеними тимчасово відкладуть. Маємо бути готовими скористатись і таким сценарієм.
Будь-який варіант передбачає, що нам треба підтримувати ЗСУ, а владі – залучати усі політичні і громадські сили для роботи з партнерами і вироблення та реалізації українських сценаріїв.
Бог відняв московитам розум. Ми маємо натомість діяти спільно і рішуче- і не втратити жодної можливості, які відкриватиме ситуація.
Фото: росЗМІ
Ілюстрація на заставці: Herta Burbe
