Вісті з фронтів. 06.06.2023. Частина І (відео)

Перша частина відповідей на запитання на цьому тижні.

Юрій Товстуха: Навіщо останнім часом ворог так часто обстрілює нашу країну ракетами? Адже ракети – це ресурс, який їм дуже важко відновлювати. А вони його витрачають у такій великій кількості. Це намагання збити наш наступ чи щось інше, чи дурість ворога?

– По цілому ряду причин – від спроб ураження ряду об’єктів критичної інфраструктури до спроб кардинального зниження бойових можливостей нашої системи ППО. Перераховувати всі їх я не буду, ви маєте можливість знайти їх самостійно у відкритих джерелах.

– Насправді, ри-фи не відчуває особливих складнощів у поповненні свого запасу далекобійних ракет наземного, морського або повітряного базування. Усі необхідні складові для цього в них є. Обсяги місячного виробництва цих засобів ураження в рф дозволяють їхньому командуванню підтримувати саме ту інтенсивність ударів, яку ми сьогодні й спостерігаємо.

Саша Губеня: На Вашу думку, будемо чекати F-16 для початку активних дій і перенесемо початок на осінь, при цьому планомірно роблячи бавовну по всьому периметру фронту ще кілька місяців, чи розпочнемо активну фазу наступу без F-16 влітку ? Дякую.

– Думаю, скоріше друге, ніж перше. Наявність літаків штибу F-16 – важливий, але не головний фактор щодо визначення строків і термінів активізації наступальних дій ЗСУ.

Віктор Аміров: Який розвиток подій ви вважаєте більш ймовірним до осені:
1) Україна зможе проламати оборону на кілька десятків кілометрів на одній або кількох ділянках (Сватово-Кремінна, суттєве просування до Азовського моря, ще щось).
2) Росіяни зможуть зробити щось аналогічне (просування в сторону Краматорська, той же Часів Яр, Авдіївка і далі, Куп’янськ, Лиман тощо).
3) Продовжиться нинішня ситуація, коли територія, яку втрачають або набувають сторони, обчислюються кілометрами на місяць?

– Ймовірність всіх перерахованих вами варантів на сьогоднішній момент різна. У цьому сенсі я би зробив третій пункт першим, потім залишив перший пункт, останнім залишив би другий.

Геннадий Великохатский: Виглядає так, що ракети Storm Shadow фактично не застосовуються по Криму. Хоча прямої заборони від Британії озвучено не було. Чи ще не на часі?

– Я в цьому невпевнений, це може лише “виглядати” так.

– Думаю, застосування цього засобу ураження визначається двома основними факторами – наявною кількістю цих ракет у розпорядженні ЗСУ, а також визначенням тих цілей і об’єктів, на які варто дійсно витрачати ці ракети.

– У цьому сенсі звертаю вашу увагу на той факт, що уряд Франції, слідом за урядом Великої Британії, прийняв рішення передати України саме ці ракети. Очевидно, що в них є потреба, й очевидно, що вони активно використовуються СОУ.

Александр Викторович: Костянтине, добрий день. Є якісь варіанти звільнення Енергодару. Чи то якщо і буде, то тільки дипломатично. Дякую.

– Звісно, що є, але якщо співставляти ймовірність здійснення цього між тим, що ви визначаєте як “дипломатичний” шлях, і відповідно не названий вами “військовий” шлях, то скоріше другий, ніж перший.

Andriy Marchen: Пане Костянтине! На Вашу думку, скільки бригад і техніки потрібно для знищення утворення ПМР та передачі цієї території під контроль Кишинева?

– Ніскільки, бо поки немає офіційного звернення уряду Молдови, я не бачу підстав для обговорення складу та структури гіпотетичного угрупування військ ЗСУ, яке буде виконувати це завдання. Якщо у вас є бажання пофантазувати на цей рахунок, можете самостійно визначити чисельність збройних формувань ПМР, наявність в них основних типів ОВТ (ці дані є у відкритих джерелах), додати до всього цього 2 мсб зс рф, 1 бн МТЗ та 1бн управління і визначити необхідну кількість і структуру сил і засобів, необхідних для того, аби нейтралізувати ці сили, врахувавши також то, чим і як можуть здійснити їм підтримку війська ри-фи, які зараз знаходяться на території Херсонської області й в Криму.

John Grey: Яка мінімальна кількість F-16 нам потрібна, та якої реальної кількості ви очікуєте?

– Розпочати цілком можливо з однієї ескадрильї, це 8-10 машин.

– Звісно, що краще було би укомплектувати зразу бригаду тактичної авіації, це приблизно до 25-30 літаків (а ще краще дві).

– Думаю, спочатку буде 4 машини, потім кількість буде подвоєна, з часом чисельність доведуть якраз до бригади.

Volodymyr Mykola: В мене є питання. Абсолютно серйозно. Дуже багато людей, в тому числі українців, значну частину свого життя проводять в соціальних мережах. Як Ви думаєте, чи можливо створити Центр і мережу добровольців, які будуть брати участь в операціях в інформаційному просторі РФ?

– Можливо.

– Вони ВЖЕ створені й достатньо активно діють, причому на самих різних рівнях того самого “інформаційного простору рф”. Той факт, що ви їх не помічаєте (а за визначенням ви й не повинні їх помічати), зовсім не означає, що їх немає, адже вони працюють поза межами тієї аудиторії, до якої ви відноситесь.

Maxim Gorban: Чи зможе рф наростити частоту терористичних атак проти цивільного населення з повітря?

– При певному напруженні сил та ресурсів зможе. Але явно не протягом тривалого часу й не у рази.

Юрій Ярох: Схоже на те, що з подіями в БНР наш ворог тепер сидить у шпагаті, і хороших рішень у нього немає: реагувати – послабити позиції в Україні зі зрозумілими наслідками, не реагувати – так можна втрати і Білгород і хтозна, що ще. Якщо мої роздуми правильні, і обрати варіант з реагуванням на події в БНР, кого і звідки орки могли б перекинути на лінію зіткнення в БНР?

– Думаю, у цьому сенсі варто вести мову про війська (сили) УВ “Запад” (тобто Західний воєнний округ, ЗВО). Саме у його смузі відповідальності все це й відбувається.

– Якщо конкретно, то, думаю, мова буде йти, в першу чергу, про частини та з’єднання його 20-ї загальновійськової армії (ЗВА), можливо, частково 1-ї гв. танкової армії або 6-ї ЗВА. Справа в тому, що кожне з цих об’єднань має певний резерв, але він явно, за замовчуванням, не призначався для застосування саме на цьому напрямку (для цього командування УВ “Запад” створювало та розгортало на відповідних напрямках так звані оперативні групи (ОГ), в тому числі й на Білгородському напрямку). Тому перекинути ці армійські резерви саме на цей напрямок, по суті, буде означати прощання з власними замислами на інших напрямках, наприклад, на Куп’янському або Лиманському.

– Є ще варіант задіяти додаткові сили та засоби зі складу Прикордонних військ ФСБ, а також “Росгвардії”. Але в плані ведення бойових дій загальновійськового характеру їх спроможності явно виглядають обмеженими.

– Якщо вас цікавить, власне, кого саме конкретно можемо побачити на цьому напрямку невдовзі, то, думаю, найбільше вірогідно – 3-я мсд, 144-а мсд, підрозділи 47-ї тд (або їх “суміш”). Також цілком ймовірна поява тут окремих батальйонів зі складу пдв зс рф, наприклад, зі складу 31-ї одшбр, або 106-ї пдд.