Україна має виконати вимоги ЄС щодо відбору суддів КСУ

Під час поїздок до Європи президент Зеленський заявив, що вже настав час для того, щоб Європейський Союз погодився почати переговори з Україною про вступ.

«Уже давно настав час, щоб прибрати штучну політичну невизначеність у відносинах між Україною та Євросоюзом. Настав час для позитивного рішення щодо відкриття переговорів про членство України в Євросоюзі. Наші цінності – безпека. Наш добробут – мир на континенті. Усе це може реалізуватися для Європи на 100% лише разом з Україною», – зазначив Зеленський.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у грудні відзвітував, що Верховна Рада нібито вже виконала свою частину роботи й ухвалила всі необхідні законопроєкти для виконання рекомендацій Єврокомісії.

Глава ж Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн неодноразово наголошувала, що Україна має продовжити боротьбу з корупцією, знизити вплив олігархів на економічне та політичне життя, ухвалити законодавство щодо процедур відбору суддів, а також закон про ЗМІ, який увідповіднить українське законодавство з чинними стандартами ЄС.

Тобто Зеленському і цього разі прямим текстом нагадали, в яких ще сферах спостерігається суттєве гальмування чи навіть відкат у реформах.

Готовність України до початку переговорів періодично аналізує низка профільних аналітичних центрів та громадських організацій, серед яких фундація DEJURE та Центр протидії корупції. На початку травня вони оцінили підготовку Києва у 6,8 бала з 10.

При цьому запровадження відбору суддів КСУ потрапило під №1 у список семи пунктів, необхідних для подальшої європейської інтеграції України.

Ще у 2020 році Венеційська комісія ухвалила терміновий висновок щодо реформи Конституційного суду, У ньому вона констатувала, що минулі резонансні рішення – це наслідок політичної залежності суддів, а вихід полягає в незалежній процедурі їхнього добору. Для цього, наголосили тоді експерти, має бути створена політично незалежна комісія, яка б складалася з міжнародних експертів і представників громадськості. Після того ВК повторила сказане ще двічі, в інших своїх рішеннях.

Виконувати цю рекомендацію влада не поспішала, аж доки вона не стала однією з вимог ЄС для збереження Україною статусу кандидата в члени.

У листопаді 2022 року Верховна рада поспіхом ухвалила закон, який не відповідає рекомендації Єврокомісії, а зареєстрований у квітні цього року законопроект №9225 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення окремих положень про проведення конкурсного від[1]бору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України» може ще збільшити ризик політичного контролю над цим судом.

З одного боку, законопроект нібито враховує ключові зауваження Венеційської комісії, висловлені у висновку від 16-17 грудня 2022 року та листі від 25 січня 2023 року. Зокрема, він передбачає:

• Збільшення строку до 30 днів для подання документів особами, що претендують на участь у конкурсному відборі.
• Надання додаткового строку для подачі виправлених документів, якщо вони були попередньо подані із помилками та неточностями, які не є підставою для відмови у допуску до конкурсного відбору.
• Можливість проведення спеціальних перевірок, передбачених Законами України «Про запобігання корупції» та «Про очищення влади», що обмежено під час воєнного стану.
• Протягом перехідного періоду добору, рішення з процедурного чи організаційного питання або рішення щодо оцінки відповідності будь-якого з кандидатів за критерієм високих моральних якостей приймається щонайменше чотирма голосами членів Дорадчої групи експертів (ДГЕ), двоє з яких запропоновані міжнародними організаціями чи Європейською комісією «За демократію через право». Саме їх голоси є вирішальними у разі набрання однакової кількості голосів при повторному голосуванні.

Але Венеційська комісія у своєму висновку CDL-AD(2022)054 чітко і безальтернативно висловила позицію, що ситуація потребує вирішення у випадках, коли ДГЕ не може ухвалити рішення (голоси діляться 3 на 3). І тому кількість членів ДГЕ має бути збільшена до 7, причому сьомий член теж має бути за квотою міжнародних організацій. ЄС та посли Великої сімки також вже кілька разів публічно висловилися, що членів комісії з відбору кандидатів у судді КСУ має бути саме сім, щоб добір до КСУ був незалежним.

Більше того, комісія відмовилась від призначення членів до ДГЕ з відбору суддів Конституційного суду України до виконання рекомендацій щодо змін у законі.

Однак запропонований законопроектом №9225 механізм дозволяє значний вплив на конкурс до Конституційного Суду з боку української влади. Адже підвищення вимоги для кворуму (мінімального складу ДГЕ, рішення якої можуть вважатися чинними) та збільшення з 4 до 5 кількості голосів, яка дозволяє кандидату бути рекомендованим у КСУ, означає, що, щоб бути призначеним суддею КСУ, треба отримати мінімум ДВА голоси політичних призначенців.

На думку експертів, контроль над КСУ потрібен Зеленському передусім для того, аби КСУ визнав конституційним проведення виборів президента та парламенту одночасно, що нині прямо суперечить Конституції. Вважається, що такий крок дозволить  чинному президенту не лише виграти президентські вибори, але й отримати нову монобільшість у парламенті.

Натомість необхідно запровадити таку процедуру добору суддів Конституційного Суду, яка гарантуватиме незалежність призначених кандидатів і відповідатиме рекомендаціям Венеційської комісії. Адже вона є умовою №1 для подальшого руху України до членства в Європейському Союзі. Зараз м’яч на полі України, і вона має з гідністю виконати свою частину роботи – без крутійства і відмовок.