Вісті з фронтів. 29.03.2023. Частина II (відео)
Частина друга. Спробуємо сьогодні й закінчити за цей тиждень. Далі будуть огляди…
Dmitry Ar: Згідно останніх повідомлень у відкритих джерелах, певної системності набуло бомбардування ПКС РФ об’єктів на нашій території за допомогою КАБ (Авдіївка, прикордоння Сумської області). Наскільки це є фактором впливу на баланс сил воюючих сторін у боротьбі за стратегічну ініціативу? Наскільки, на Ваш погляд, масово РФ може забезпечити постачання та використання зазначених засобів ураження?
– Так, я про це й писав нещодавно. Противник дійсно нарощує обсяги та інтенсивність застосування керованих авіаційних боєприпасів (авіабомб та авіаційних ракет, КАБ та КАР відповідно). Приблизно до 18-20 випадків на добу. Але до відмітки “фактор впливу на баланс сторін у боротьбі за стратегічну ініціативу” ці обсяги ще далеко. Скоріше, мову можливо вести про певний (але далеко не вирішальний) вплив щодо ситуації на окремому напрямку, ділянці.
– Я думаю, максимум ми ще не бачили. Думаю, основний запас такого роду авіабоєприпасів противник накопичує для нашого гіпотетичного контрнаступу. Тут важливу роль відіграють, окрім власне наявності самих цих боєприпасів, два моменти:
1) Наявність у противника підготовлених для застосування такого роду боєприпасів екіпажів ударної авіації.
2) Бойові спроможності нашої системи ППО (як об’єктової, так й безпосередньо військової) щодо ураження засобів повітряного нападу (літаків-носіїв) ДО виходу їх на рубежи скидання КАБ та пуску КАР.
Максим Масюк: Пане Костянтине, прохання поділитись думками щодо таких питань:
1. Як Ви оціните інформацію, озвучену прігожиним, щодо накопичених резервів СОУ у розмірі 200 тис. воїнів та його заяву щодо можливого контрнаступу на Бахмутському напрямку? Це інформація на внутрішній ринок чи є реальне підґрунтя для таких висновків?
2. Як Ви оціните повернення генерала Забродського в ГШ? Це реальна потреба для обміну досвідом і допомога в плануванні контрнаступу (з урахуванням відомого рейду 95 бригади) чи більше ІПСО для заплутування ворога щодо напрямків потенційного удару?
3. Чи є обов’язковою умовою для контрнаступу СОУ оперативного масштабу пригнічення ВКС рф? Якщо так, то яким чином СОУ можуть цього досягти, враховуючи ситуацію під Авдіївкою та інших ділянках східної ЛБЗ (маю на увазі доволі складну ситуацію, в якій противник зараз застосовує доволі широкий спектр озброєнь саме силами ВКС по наших позиціях)?
– Оцінюю як гучну заяву, зроблену у рамках “внутрішньовидової” боротьби за виживання для створення собі іміджу “людини, яку неможливо замінити”.
– Скоріше друге, ніж перше.
– Я не зовсім розумію сенс терміну “пригнічення ВКС рф”, що саме мається на увазі? Якщо завоювання переваги (або навіть панування) у повітрі, то це зрозуміло, але якщо це почуття смутку та бентеги у особового складу російських ВКС, то це трохи інша річ.
У першому випадку методологія цілком відома й описана у чималій кількості спеціалізованих настанов та навчальних посібників. Досягається таке становище шляхом проведення наступальної повітряної операції оперативного масштабу із залученням різнорідних сил та засобів Повітряних сил, а також, можливо, наземного компоненту.
Методологія при цьому може бути найрізноманітніша – від нанесення масованих ударів по АБ противника, до створення багаторівневої по напрямках і висотах системи ППО (бажано без “дірок” у радіолокаційному полі) на визначеному напрямку. Сенс таких дій переважно полягає у набутті здатності вести результативні повітряні (протиповітряні) бої.
Конкретні способи (наприклад, масоване використання багатоканальних ЗРК\ЗРС або організація безперервного бойового чергування винищувальної авіації у визначених районах) у прив’язці до конкретних напрямків і ділянок ми зараз з вами, зі зрозумілих причин, обговорювати не будемо.
У другому випадку пригнічений стан особового складу підрозділів вкс рф досягається переважно комплексним та цілеспрямованим (і знову ж таки безперервним) інформаційно-психологічним впливом на нього.
Дмитрій Каян: Бажаю здоров’я! Дякую за вашу роботу! Цікавить склад угруповання на Бахмутському та Авдіївському напрямках. Які ваші прогнози з приводу розвитку подій на цих напрямках?
– Зразу після блоку “запитання – відповіді” буде огляд ситуації, він буде присвячений саме Бахмутському та Авдіївському напрямкам. Це буде або сьогодні ввечері (якщо я встигну), або вже завтра зрання.
Леонід Павленко: Чи розглядалося питання щодо дострокового звільнення ув’язнених, які відбувають терміни за незначні злочини в виправних колоніях України, особливо тих, котрі мають бойовий досвід?
– Так, наскільки я пам’ятаю, таке рішення було прийнято ще у початковий період масованого вторгнення російських військ. Якщо я не помиляюсь, Президент навіть підписав відповідний Указ, згідно з яким у переважній більшості таких випадків людям була надана можливість “повернутися у стрій”.
Oleg Zoz: 1. Прокоментуйте дивну історію цього тижня з Новою Каховкою?
2. Останнім часом генштаб звітує про збільшення втрат російської ППО. Питання: це відбувається переважно на напрямку ймовірного нашого контрнаступу чи в різних місцях?
– А що тут коментувати? Всі люди бува помиляються, людський фактор ще ніхто не відміняв. Але у випадку з Новою Каховкою, я не думаю, що представники українського військового командування намагалися навмисно ввести в оману суспільство, думаю, відбувся банальний збій.
– Я не буду уточнювати “у прив’язці” до якихось конкретних напрямків тих чи інших подій, особливо у контексті можливого чи ймовірного наступу СОУ. Як з’ясувалося, мене досить уважно читають по обидві сторони лінії фронту.
Ілона Щириця: Чи можете ви дати якийсь коментар щодо нашої чи то контратаки, чи то розвідки боєм, яка нібито відбулася близько тижня тому на Запорізькому напрямку і (якщо вірити Тому Куперу) закінчилася для нас не дуже добре? Якщо, звісно, це можна коментувати.
– Такого роду дії тактичного рівня регулярно відбуваються не тільки на Запорізькому напрямку, а й на інших ділянках. Їхній сенс полягає головним чином у достеменному виявленні (викритті) системи оборони противника.
– Том Купер, звісно, може коментувати дії ЗСУ, як йому заманеться, але я би, на власну думку, не визначав би ці дії саме на Запорізькому (а для нас це Мелітопольский) напрямку як такі, що “закінчилися не дуже добре”.
Про їхній результат достовірно може казати лише представник тих командних інстанцій, які мали пряме відношення до планування, організації та ведення цих дій. Гадати на цей рахунок або ж довірятися оцінці Тома Купера я залишаю на ваш розсуд. Я особисто не поспішаю оцінювати їх як невдалі.
Юрий Бурлачка: Які на сьогодні у ворога можливості по виробництву літаків/гелікоптерів та засобів ППО?
– “Свіжих” достовірних даних на цей рахунок у мене немає. Але з тих даних, що у мене були раніше, впк рф здатний виробляти (відновлювати, ремонтувати, модернізувати) від 10 до 20 одиниць авіатехніки протягом 2-3 місяців за умов виходу на повну потужність (у рамках “переводу на військові рейки”своїх авіабудівних та авіаремонтних підприємств). Але, повторюсь, це можуть бути цілком застарілі дані. Ймовірно, цей показник може сягати й 30 одиниць на місяць, але, мабуть, “склеєних” на швидкоруч.
– Щодо засобів ППО, то “головне підприємство” у цій царині “Алмаз-Антей” виробляє приблизно 1-2 дивізіонних комплекти за 1.5-2 місяця (3-4 таких комплекти складають полковий\бригадний цикл виробництва, росіяни переозброювали у мирний час свої ППО переважно полковими\бригадними комплектами, подивізіонне переозброєння відбувалось достатньо рідко).
Сергій Отой: Чи дійсно у нас великий кадровий резерв фахових військових і немає великої потреби у фахівцях із досвідом рівня генерала Муженка чи то Марченка, що ми можемо легко відсторонити їх від справ, і чи це не впливає на спроможність військового керівництва і війська?
Означте будь ласка свою позицію щодо прогнозів і оцінок генерала Муженка щодо оприлюднених ним фактів. Дякую.
– Я достеменно не знаю розмір і обсяги “кадрового резерву”, тим більше “фахових військових”. За моїм особистим уявленням, зараз будь-який фаховий військовий буде країні в нагоді, в тому числі “з досвідом рівня генерала Муженка чи то Марченка”. Але, на мій погляд, питання тут полягає більше у формі та методі використання цих фахових військовиків, а не загалом у питанні їх використання. А це вибір (і повне законне право, так само як і відповідальність) вищого військово-політичного керівництва держави. Саме воно оцінює можливості та фахові якості і досвід тих чи інших осіб із військовим званням “генерал”.
Одна справа, коли цих людей використовувати на посадах, пов’язаних із стратегічним (оперативним) плануванням застосування військ, і зовсім інша – на посадах командира бригади, полку, батальйону та навіть простим ротним чи взводним. Наскільки мені відомо, й генерал Муженко, й генерал Марченко готові у будь-який момент стати до строю захисників України, не “перебираючи” посадами, що само по собі викликає повагу.
Але ще раз повторюсь, як і де саме їх використовувати – це не наша з вами справа. Це виключно право відповідного військово-політичного керівництва, так само як і рівні відповідальності за результати війни.
Керівництво держави має виключне право вирішувати, як і де саме використовувати того чи іншого фахового військовика, особливо військовиків рівня генерала Муженка чи генерала Марченка, і порад зі сторони у цих питаннях воно явно не потребує. Але й виключно йому самому (керівництву) нести відповідальність (включаючи особисту) перед суспільством за те, чим закінчиться війна.
– Я її вже “означив” у попередньому пості, у відповіді пану Alex Shpot, питання, пов’язані з політичним підтекстом цього інтерв’ю, я не коментую, а цікаве (для себе) у ньому я вже визначив. Додати до цього мені немає що.
Олег Сластенов: Чекаю коментарі на рахунок інтерв’ю Муженко.
– Чекайте, але я вже його дав у попередніх постах та відповідях, тому повторюватись не буду.
Сергій Отой: Муженко заявив, нібито його усунули з генерального штабу за вимогою Зеленського, схожі історії ми вже чули з комбатом Куполом, із Юрієм Луценком, з генералом Марченком, також була історія про нібито втручання Безуглої в керування військовими в Сєвєродонецьку, окрім цього регулярно повідомляється про присутність Єрмака в перемовинах головнокомандувача з іноземними колегами. Питання. Наскільки військове керівництво самостійне і незалежне від втручання сторонніх осіб при прийнятті військових рішень? Гіпотетично, якщо якісь агенти кремля серед політичного керівництва країни будуть вимагати виконання шкідливих, не вигідних дій для військових, то чи військове керівництво спроможне протистояти такому тиску чи виконає наказ на шкоду обороні? Дякую.
– У питаннях планування та застосування військ воно повністю самостійне та незалежне. Принаймні ознак якогось стороннього втручання на цей рахунок я не спостерігаю й не чув про таке.
– Така спроба можлива виключно на рівні напрацювання рішень у рамках стратегії ведення війни. Тобто ваш “гіпотетичний агент кремля” повинен входити до складу вищого військово-політичного керівництва держави й принаймні бути членом Ставки Верховного Головнокомандувача. Це для того, аби хоча би спробувати якось впливати на рішення стратегічного рівня. Але щоб “віддавати накази” ГК ЗСУ\СОУ, він повинен бути власне Верховним Головнокомандувачем, тобто Президентом, це перше.
Друге, що означає ваш термін “невигідні дії для військових”, це які саме? І як це узгоджується з вашим же терміном “на шкоду обороні”? І хто, по-вашому, повинен визначати, що саме йде на шкоду обороні, а що ні? Ви розумієте, що недаремно існує термін “вище ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНЕ керівництво держави”? Ви що не розумієте, що вони РАЗОМ виробляють стратегію ведення війни і рішення “на шкоду обороні” апріорі в такому становищі малоймовірні? Навіщо, по-вашему, створена та існує на час війни Ставка ВГК? Для того, щоб Зеленському було де позасідати разом із генералами для пафосу, чи що?
Чесно кажучи, якщо ви натякаєте у своєму питанні на те, що хтось у вищому ВПК держави є “агентом Кремля”, то якщо це не сам пан Зеленський (що є вкрай малоймовірним), то його спроможності вплинути негативним чином на рішення суто військового керівництва досить обмежені. Грубо й просто кажучи, генерал Залужний виконує накази та розпорядження виключно пана Зеленського. Для того, щоб “нашкодити обороні”, цьому самому “агенту кремля” треба спочатку переконати у необхідності цієї “шкоди” власне пана Зеленського, який у цих питаннях радиться (от досада) в першу чергу з самим генералом Залужним.
Більше того, пан Зеленський з перших днів масованого вторгнення ворога чітко зрозумів одну просту річ – його власна подальша як політична, так і особиста долі напряму пов’язані з результатами цієї війни (про що він неодноразово сам публічно й заявляв). Навіть якщо усі “агенти кремля”, разом узяті, почали би йому нашіптувати у вуха різну хрінь стосовно реального застосування військ, щоб таким чином “злити Україну”, то з усіма цими “ценными предложениями” він би обов’язково прийшов порадитись в першу чергу до самого генерала Залужного.
Юджин Блэк: Як на ваш погляд проявила себе на полі бою така зброя як Nlaw. Практично немає жодного позитивного відгуку, жодного відео застосування. Зброя виявилась не такою ефективною, як очікувалось ? (У порівнянні зі Стугною та Джевеліном, наприклад).
– Непогано проявила, особливо в таких ситуаціях як ураження бронетехніки противника на середній та ближній дистанції бою. І я не чув особливо негативних відгуків про цей протитанковий засіб, наприклад, 93-а омбр “Холодний Яр” східніше Києва у березні минулого року NLAW-ми попалила чимало бронетехніки противника, включаючи його танки типу Т-72 та Т-80 останніх модифікацій.
John Grey: Керовані авіабомби: наскільки це велика проблема для нас та які є способи протидії?
– Вже відповідав на таке питання (див. вище).
Богдан Государський: Добрий день. Відповідаючи на моє запитання від 15.03 стосовно того, на що вистачить існуючих зараз резервів РОВ, ви відповіли “максимум що вдасться, це доповзти на ближні підступи Краматорсько-Слов’янськой агломерації, можливо, йому вистачить сил ще “зрізати” Сіверський виступ”.
Водночас, відповідаючи на минулі запитання, ви сказали, що “на сьогоднішній день існує певна загроза того, що не буде існувати сама держава”, а також назвали перемогу України гіпотетичною.
Запитання: що може призвести до нашої поразки? Допомога рф від Китаю, припинення постачання нам західного озброєння, інший варіант?
– До поразки України, а нею, очевидно, буде вважатися провал “великого контрнаступу СОУ” та навіть оперативні прориви військ противника на процитованих вами ділянках, можуть призвести декілька речей:
1) Помилки українського військового командування у стратегічному (оперативному) плануванні застосування військ.
2) Вичерпання ресурсної бази (включаючи основні запаси матеріально-технічних засобів), необхідної для подальшого ведення війни.
3) Різке погіршення соціально-політичної й соціально-економічної ситуації внутри країни, як наслідок – політична нестабільність в країні.
4) “Мобілізаційний дефіцит” включно з вичерпанням підготовлених резервів, особливо стратегічного рівня.
5) Припинення або різке зменшення обсягів політичної, фінансової та військово-технічної підтримки України з боку країн-союзників і партнерів.
Або якійсь один чинник, або їх співпадіння разом.
– Щодо гіпотетичної допомоги КНР рф. У стратегічному відношенні це може затягнути війну, але це навряд чи змінить стратегічну ситуацію докорінним чином. Хоча, звісно, це залежатиме від ОБСЯГІВ цієї самої допомоги. Тобто досить вагоме значення буде мати, що саме, у якій саме кількості та як швидко буде поставляти КНР у рф.
Borys Borys: Шановний пане Костянтине! Є питання про склад стратегічних резервів рф. Вони складаються з територіальних військ Рф, чи вже є беєготові кадрові дивізії з числа тих 20-ти, що були анонсовані?
– “Ті 20 дивізій, що були анонсовані” – це скоріше вологі мрії російського військового керівництва, ніж практично реалізовані плани. Нинішні резерви стратегічного рівня зс рф складаються як безпосередньо з частин та з’єднань ТрВ, так і власне штатних частин та з’єднань “старої формації”. У них змішаний характер щодо складу.
Sergey Egorov: У мене питання одне, гіпотетично: чи може виграти війну армія, очолювана кротом? Чи це буде якась особливо спеціальна перемога?
– “Армія, очолювана кротом”, це ви про яку армію? Про армію з мурах? Слово кріт ви у лапки не взяли, ви серйозно вважаєте, що кріт може очолювати якусь армію?
– Але якщо ви під цим терміном маєте на увазі глибоко законспірованого агента ворожих спеціальних служб, який зміг очолити якусь армію, то така ситуація виглядає достатньо неординарно.
– У нашому випадку, треба розуміти, ви маєте на увазі двох людей, судячи з вашого вислову “армія, очолювана кротом” – або генерала Залужного, або пана Зеленського. Один очолює наше військо як його Головнокомандувач, інший – як Верховний Головнокомандувач. В обох випадках я не вважаю їх, у цьому розумінні, “кротами” (тобто глибоко законспірованими агентами ворожих спецслужб), ні першого, ні другого.
Max Kasyanov: Главный вопрос. С Вашей точки зрения, как военного аналитика, исключительно исходя из военной целесообразности, сейчас ВСУ более выгодно держать оборону, перемалывая оркотню с наименьшими потерями, или, не дожидаясь дополнительного призыва на РыФе, провести контрнаступление?
– Я не “аналитик”, я лише військовий оглядач.
– Це, в першу чергу, залежить від 3-х факторів:
1) Оцінки реального стану бойових спроможностей та планів угрупування військ противника, включаючи і в першу чергу напрямок(и), де планується наступ.
2) Оцінки загальних тенденцій розвитку стратегічної ситуації.
3) Оцінки реального стану та бойових спроможностей власних військ.
Там ще є низка факторів, але ось ці 3 – головні.
– За моєю оцінкою, наступ СОУ (в тому числі навіть оперативного масштабу) зараз передчасний.
