Вісті з фронтів. 16.03.2023

Костянтин Машовець

1. Після призупинення рф своєї участі у Договорі про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3) Командування Глобального Удару (КГУ) ВПС США поновило активну діяльність своїх сил та засобів на Європейському ТВД, зокрема протягом 11-13.03.2023 р. літаки типу В-52Н зі складу 5-го бомбардувального авіакрила (АБ Майнот, Північна Дакота) виконали серію тренувально-бойових польотів у визначених зонах із авіабаз (АБ) тимчасового базування Морон (Іспанія) та Ферфорд (Велика Британія):

– Польоти виконувались в тому числі над акваторією Балтійського моря.
– Серед завдань, які відпрацьовувались екіпажами літаків В-52Н, був вихід на рубежи умовного пуску ракет у Фінський затоці.
– Здійснювалася взаємодія між літаками В-52Н та силами та засобами Повітряного компонента ГК видів ЗС Польщі (2 одиниці літаків типу F-16 зі складу 31-ї бригади ТА АБ Познань – Кшесіни).

Довідково. На даний момент на Європейському ТВД КГУ ВПС США розгорнуто 8 одиниць стратегічних бомбардувальників типу В-52Н (4 – на АБ Морон, Іспанія та 4 – на АБ Ферфорд, Велика Британія).

2. До проблем комплектування.

– 10-го березня ц.р. говіркий довбень з вусами, який чомусь вважає себе “президентом Білорусі”, підписав папірець із досить гучною назвою “указ президента рб о призыве офицеров запаса на военную службу”.

Згідно з цим “документом”, білоруське військове командування планує “забрити” на дійсну військову службу приблизно 250-260 білорусів віком до 27-и років, із них, як мінімум, 230 відправляться служити у білоруське військо, решта поповнить прикордонні війська тамошнього кдб.

Як з’ясувалось, у білоруському війську нині склалася добре відома для армії пострадянського типу ситуація – в ньому дофіга й більше офіцерів штатної категорії “майор – полковник”, а ось командирів взводів та рот (штатна категорія “лейтенант – капітан”) катастрофічно не вистачає.

Наприклад, в одній тільки 11-й окремій механізованій бригаді (омбр), ППД у м. Слоним, некомплект офіцерів цієї категорії складає не менше 55 осіб (це тільки в одній бригаді, нівроку). Зокрема у мотострілецьких\танкових підрозділах (батальйонах) – до 37-и, у зенітному ракетно-артилерійському дивізіоні (зрадн), реактивно-артилерійському (реадн) та гаубічно-самохідному артилерійському (гсадн) – не вистачає по 6 молодших офіцерів у кожному.

Але білоруське військо у відношенні некомплекту певних категорій в\сл зовсім не показове. Набагато цікавіше є становище у власне російському війську.

Як зафіксували місцеві РОСІЙСЬКІ засоби масової інформації, протягом минулого тижня ЗРАЗУ в 16-и (?!) регіонах рф влада знову почала МАСОВО роздавати чоловікам повістки до воєнокматів. В переважній більшості випадків фігурують 2 основних приводи:

– “актуализация данных воинского учёта” (простіше кажучи, так звана “звірка відомостей військового обліку громадянина”),
– або без зайвих пояснень зразу пропонують “убыть на военные сборы”.

Що це таке? Правильно, це і є та сама друга хвиля мобілізації. Тільки цього разу ПРИХОВАНА. Без всяких указів, наказів та інших “розпоряджень”, що проголошуються різноманітними російськими офіційними мордами публічно. Націлились зібрати чергові 280-300 тисяч тушок, але в реалі навряд чи зберуть більше першої хвилі у 160-180 тисяч.

Саме цікаве, що судячи по динаміці роздачі повісток, ГОМУ гш зс рф проводить “другу хвилю” мобілізації ПОСТУПОВО та розтягує до максималу строки її проведення, аби “згладити” можливий негативний суспільно-політичний ефект від неї.

3. Командування військ противника продовжує реалізацію комплексу практичних заходів щодо підготовки Кримського операційного району оборони, зокрема:

– Сформоване окреме угрупування військ (УВ) “Группировка обороны Крыма” у складі 3-х окремих тактичних угрупувань, відповідно:

1) Группировка “Север”,
2) Группировка “Центр”,
3) Группировка “Юг”.

– В районі с. Медведівка противник продовжує утримувати резерв основних зразків ОВТ для постачання їх до складу УВ “Днепр” та “Восток”, який складується у польовому таборі, загалом, це до 730 одиниць ОВТ, з яких до 30-32 танків, 98-100 одиниць ББМ ( в основному БМП/БТР), до 20-25 МТ-ЛБ, решта переважно автомобільна та спеціальна техніка, а також до 8 одиниць 152-мм гармат типу 2А36 “Гиацинт-Б”, 6 одиниць 122-мм САУ типу 2С1 “Гвоздика” та 12 одиниць 152-мм САУ типу 2С3 “Акация”. Фіксується також не меньше 8 одиниць 122-мм РСЗВ типу БМ-21 “Град”. Ймовірно, частина цього ОВТ може піти також на доукомплектування власне Кримського УВ.

– У північній та північно-західній частині півострова командуванням військ противника за сприяння місцевої колаборантської влади організоване інженерно-фортифікаційне обладнання ряду позицій та районів оборони (рівня “батальйон”).

– На теперішній час на території півострова Крим командуванням противника вже розгорнуті наступні сили та засоби (без урахування повітряного та морського компонентів):

1) Угрупування “Север” – 1 окрема бригада морської піхоти (обр МП), мотострілецьких батальйонів\батальйонів морської піхоти (мсб\бтн МП) – до 4-х, танкових рот (тр) – до 2-х,
2) Угрупування “Центр” – мсб, стрілецких батальйонів (сб), бтн МП – загалом до 10-и,
3) Угрупування “Юг” – повітряно-десантних батальйонів(пдб)\ бтн МП – до 6-и.

Частини та підрозділи безпосереднього підпорядкування командуванню “Группировки обороны Крыма”:

– мотострілецькі полки територіальних військ (мсп ТрВ) – до 2-х (формуються),
– мсб(сб) – до 2-х (повнокомплектні),
– 1 резервний батальйон (“добровольчий”, формується колаборантською владою п-ва Крим).

На сьогоднішній день загалом це:

– особового складу (без резерву) – 12 603 тушки,
– танків – до 28-и одиниць,
– ББМ – 166 одиниць,
– артилерійських систем (калібром від 100-мм) – до 58 одиниць,
– РСЗВ – до 12-и одиниць.

Особливостями кримського УВ противника є майже хронічна нестача (відносно штатної чисельності) основних зразків ОВТ, в першу чергу бронетехніки. А також, судячи зі всього, стислі терміни, визначені російським командуванням для формування та розгортання його складових частин.

Також достатньо вагомі питання виникають і стосовно обсягу запасів основних предметів матеріально-технічного забезпечення, призначених саме для Кримського УВ противника. Ймовірно, їх більша, можна сказати, “левова” частина йде на потреби УВ “Восток” та “Днепр”. У Криму на сьогоднішній день, скоріше за все, залишається виключно “перевалочний мінімум”. Думаю, це пов’язано з визначено-обмеженою пропускною спроможністю Керченського мостового переходу, та й ще в умовах достатньо інтенсивного ремонту його залізничної “гілки”.

Саме тому питання “північного узбережжя Азову”, а рівно всього Приазов’я, у самий найближчий час, на мою думку, набуде відверто очевидного стратегічного значення.

Автор