Лютий зоопарк

Іван Хом’як

Нам багато чого обіцяють. Якщо дадуть до літа хоч половину обіцяного, то вистачить не тільки зупинити перші дві хвилі часткової мобілізації, а й трохи просунутися вперед своєю землею.

Однак, мати на балансі сотні найменувань різної зброї і техніки – це суцільне жахіття для служби тилу. Це як опинитися посеред розлюченого голодного звіринцю.

Насамперед, мова йде про рембати. Їх не завжди показують на “Тітктоках”, і вони не часті гості в “Телеграмах” та стрічках теленовин. Але тягар, який вони несуть на своїх плечах, непосильний самому Атланту. Адже за кілька тижнів можна навчити нас перетворювати простих росіян на хороших, використовуючи ленд-лізівські няшки, але за цей час не можна навчити нормально обслуговувати зброю і техніку. І тому вона ламається часто, дуже-дуже часто. І усі ці пройо*и та недоученість мусять в найкоротші терміни виправляти рембатівці.

Весною вони часто проїжджали через наш блокпост. Чорні від мазуту і кіптяви, як український чорнозем, із червоними очима, як у кролика альбіноса, і руками багаторазово збитими, обмороженими та зі стертими до крові мозолями. Справжні українські Големи, захисники свого народу. Зліплені із мазуту, окалини і кіптяви та прикликані до життя “ненавистю і безоглядною боротьбою”. З руками перетвореними на суцільні рани під недбало накладеними замурзаними бинтами. З очима палаючими, як вибух наднової…

Ось він справжній “Дух одвічної стихії, що зберіг Тебе…”

 

LVIV.MEDIA: Для ремонту військової техніки в Україні створюють трирівневу систему

В Україні оборонний сектор створює трирівневу систему ремонту та відновлення військової техніки, яка бере участь у бойових діях. Про це на брифінгу повідомив міністр оборони країни Олексій Резніков.

Автори