Фантастичні люди героїчного Херсона (фото, відео)

Ірина Геращенко

Занедбаність, будинки, споганені потворними графіті «z», порожні вулиці, постійний гуркіт обстрілів. І фантастичні Люди! Таким ми побачили Херсон. Херсонці хочуть спілкуватися, відчувається, що ця потреба виговоритися, поділитися, виплеснути все, що тиснуло груди 10 місяців, дуже важлива.

Малі Артемчик і Аліса, яких ми пригостили мандаринками, діляться цукерками з кишені і туляться до нас під гуркіт постійних обстрілів.

Дівчата, яких зустріли біля намету, де вони підзаряджали гаджети, розповідають, що ніколи не пробачать пережите колаборантам.

Мила пані в парковому кафе приносить найсмачніший борщ і запрошує влітку на окрошку.

Дядьки , що ремонтують старе авто під патріотичні пісні.

Обійми зі своїми, які розповідають, як партизанили, зв’язуючи синьо-жовті стрічки в окупованому місті.

В день нашого приїзду в Херсон правоохоронці зафіксували більше 100 атак, кілька пожеж і руйнувань приватного сектора, загинуло 4 людини. Після атаки фосфорними бомбами, під яку ми потрапили, першить в горлі, а мужні херсонці живуть в цьому пеклі щодня.

При цьому їх оптимізм і стійкість вражають. Вони мріють про звільнення всієї Херсонщини. Це щось неймовірне – від людей, в яких немає роботи, туго з грішми, і не завжди є вода та продукти, слухати, як вони вже складають допомогу для сіл в окупації, які обов’язково будуть звільнені.

З Марією Іоновою та Іванною Климпуш-Цинцадзе відвідали обласну лікарню, поспілкувалися з медиками щодо необхідних ліків і обладнання. Високо цінуємо ту фантастичну роботу, яку роблять лікарі в цих важких умовах.

З навчальними закладами в Херсоні цікава ситуація. Попри те, що вони в зоні ризику атак окупантів, за вказівкою Банкової там розмістили так звані центри незламності. І заборонили пекарню від Європейської Солідарності. А пані-керівничка міста сказала, що допомога волонтерів в центрах їм теж непотрібна.

Найемоційніша зустріч – з нашими! Активісти і волонтери ГО Справа Громад відразу після деокупації організували гуманітарний хаб в нашому офісі. Завезли їм більше 20 ящиків продуктів і солодощів, предмети гігієни, дякуємо за допомогу Благодійному фонду “КОЛО” та Віктору Кривенку.

Ми обнімалися і плакали, сміялися і говорили про проблеми.

Місто звільнили півтора місяці тому. Херсонці, які пережили окупацію, хочуть якнайшвидше очистити рідне місто від залишків рашистського гівна. На вулицях – неприбране листя і осколки снарядів, захарастя і багато сміття. В людей немає роботи, а орки вкрали і вивезли комунальну техніку. Здається, було б правильно зараз збільшити програми для комунальних служб і залучити туди людей, які з радістю працюватимуть і отримуватимуть хоч якісь кошти. Списки на допомогу від благодійних організацій тільки складаються…

Але в цей час, замість опікуватися містом і людьми, пані керівничка воює з волонтерами і пекарнею.

Ми з колегами зустрілися також з главою обласної військово цивільної адміністрації, обговорили принциповість питання боротьби з колаборантами, які сприяли в «референдумах» і здавали проукраїнських людей. Всі ці залишки ОПЗЖ і блоків сальдо, які вже перефарбовуються в польоті, мають понести відповідальність.

Зі стусом завдань і проблем, повертаємося до Києва.

Ми апелюватимемо до центральної влади і наших міжнародних партнерів посилити місцеве самоврядування, негайно впроваджувати програми зайнятості і допомоги містам.

Але! Для цього потрібна безпека! Не можна прибирати листя під обстрілами фосфорними бомбами. Тому Херсону потрібен захист. Більше зброї. Щоб звільнити обидва береги Дніпра і відігнати ворожі танки і арту.

Перед очима – Артемчик і Аліса. Наші нові малі херсонські друзі. Вони мають жити в мирі! Як і всі українські діти.