Вісті з фронтів. 01.12.2022

Костянтин Машовець

Командування військ противника продовжує докладати значних зусиль, аби не допустити подальшого погіршення для себе ситуації на Старобільському напрямку в районі міста Сватове.

Основні свої зусилля воно концентрує північно-західніше міста, а також намагається утримати займані позиції південніше Сватового, де очевидно з’явилася достатньо стійка тенденція щодо просування передових підрозділів ЗСУ.

З цією метою російське командування на даний момент реалізує цілу низку заходів, зокрема:

– По рубежу Нижня Дуванка – Новониканорівка противник достатньо активно облаштовує позиції. В тому числі принаймні 2 батальйонних райони оборони. Все це прикривається підрозділами зі складу 41-ї ЗВА. Скоріше за все, саме вони (ймовірно, 55-ї мсбр) і займуть цей рубіж, якщо ситуація північно-західніше Сватового набуде для противника відверто негативного характеру.

– Для того, щоб покращити ситуацію північно-західніше Сватового, командування військ противника організувало та вже третю добу проводить серію наступальних дій по напрямках Куземівка – Новоселівське та Коломийчиха – Стельмахівка з метою відтиснити передові підрозділи ЗСУ від дороги Р-07 на ділянці між Куп’янськом та Сватовим. Успіху не має.
В атаках приймає участь до 2-х “змішаних” БТГр зі складу 144-ї мсд (ймовірно, поповнені батальйони 254-го мсп), ще 1 БТГр (зі складу 1-ї гв. ТА, ймовірно, 245-го мсп) із Муліно знаходиться в другому ешелоні у готовності бути введеною у бій “для нарощування зусиль”.

– Окремо варто сказати за район південно-західніше Сватового, де ситуація для противника поступово набуває відверто драматичного характеру.
Хто забув, то нагадаю, протягом минулого тижня командування військ противника, зосередивши ударне тактичне угрупування (до 3-4 БТГр та рівних їм за обсягами підрозділів), намагалося “нейтралізувати” явну загрозу перерізання дороги Сватове – Кремінна на ділянці Червонопопівка – Житлівка, а також північніше неї, в районі Площанки.
Вони 4 рази переходили у наступ, і кожного разу він “зривався”, противник був вимушений відходити або на вихідні рубежи, або взагалі за дорогу.
Все це тижневе шоу закінчилось тим, що ЗСУ вийшли на ближні підступи до Житлівки і створили реальну загрозу “роз’єднання” Сватівського району оборони й Кремінної.

– Так само закінчилось і намагання противника “повернутися під Лиман”, просунутись західніше Діброви противнику так і не вдалося. Більше того, передові підрозділи ЗСУ зайняли по результатах цих боїв достатньо зручне становище по відношенню до самої Кремінної.
Хоча, звісно, противник навряд чи погодиться з таким положенням і продовжить докладати зусиль, аби відсунути українські війська як північно-західніше Кремінної, так і просунутись у бік Лиману.
На сьогоднішній день на цьому напрямку він оперує принаймні 4-ма “штатними” батальйонами зі складу 20-ї ЗВА і має у своєму розпорядженні 2 “напів-батальйони” БАРС та окремі підрозділи зі складу “стрілецьких батальйонів мобілізаційного резерву” 1-го і 2-го АК (загальною чисельністю до 2-3-х стрілецьких рот без важкого озброєння).

Особливостями дій противника на Старобільському напрямку є:

1. Вагома глибина оперативної побудови військ противника (його окремі резерви розташовані в 40-50 км від лінії фронту).
2. Поступове нарощування угрупування артилерії противника (відмічається перекидання відповідних сил та засобів майже у перманентному режимі як з боку Троїцького, так і з півдня).
3. Дуже активна діяльність засобів РЕБ противника на цьому напрямку (по певним ознакам, противник має можливість тут слухати радіообмін ЗСУ).

Тож, підсумуємо…

На Старобільському напрямку (у широкому сенсі розуміння цього визначення) на сьогоднішній день ситуація набула ознак так званого “оперативного затухання”. І хоча ЗСУ продовжують північніше Сіверського Донця, тобто у північній частині Луганської області, дуже повільно просуватися на окремих ділянках та напрямках. Але явно у гальмуючому режимі.

Противнику шляхом цілої серії масованих контратак та поступового нарощування зусиль у ключових пунктах системи оборони, по суті, ПОКИ ЩО вдалося зупинити ЗСУ. Наприклад, протягом 2-х минулих діб у район Житлівки у “терміновому порядку” після того, як стало очевидним, що ЗСУ нікуди не відступили і не відійшли, а також дуже близькі до того, щоб “перерізати” дорогу Сватове – Кремінна, були перекинуті підрозділи 1-ї мсбр 1-го АК.

Так, повернути собі “рубіж по р. Жеребець”, не кажучи за його вологі мрії про Лиман і “вихід на Оскіл”, йому не вдалося, і в районі Сватового ситуація продовжує поступово для нього погіршуватися. Але, очевидно, найбільш страшне для противника – прорив та захоплення ЗСУ Сватового та Кремінної – явно відсунулось як у часі, так і у просторі.

 

Фото: Сергій Нужненко / Радіо Свобода
«Copyright © 2021 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»

Автори