Порошенко і влада

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

«Порошенко ніколи більше не стане владою!», «Порошенка більше ніколи не оберуть!» – регулярно мені пишуть в коментах таку дурню. Чому дурню? Зараз поясню.

Бо Петро Порошенко не буде, він прямо зараз – влада. Його вже обрали. Він уже у владі. В законодавчій.

Персонально для осіб, які на третьому десятку 21-го ст. мислять категоріями самодержавства і царя-батюшки, нагадую. Влада в Україні поділена на виконавчу (президент і прем’єр), законодавчу (парламент) і судову. Петро Порошенко лідер найбільшої в ВР проукраїнської опозиційної фракції. В цьому амплуа він має всі можливості укладати політичні альянси з іншими політсилами (з депутатами Кіри Рудик з «Голосу», наприклад), вносити правки в закони, впливати на прийняття тих чи інших законів. Тощо й тощо.

«Європейська солідарність» все це робить – і доволі успішно. Чимало відверто лобістських і антиукраїнських законів були торпедовані саме силами «Європейської солідарності». Наприклад, пригадайте, як депутат Бужанський зі «служок» намагався внести правки в закон про мови. Опір прийняттю закону вчинили депутати «ЄвроСолідарності» і «Голосу», та такий, що стався бунт всередині самих «Слуг народу».

Або свіжий приклад. Одіозний Гетманцев намагався протягнути правки на користь будівельних компаній в законі… про підтримку волонтерів. Опозиція чітко сказала, що таке вона голосувати не буде, а в самих «служок» забракло сил.

Гадаю, ніхто не сумнівається, що після перших же виборів до Верховної ради кількість депутатів партії Порошенка у ВР добряче зросте? Просто нагадаю, за день до російського вторгнення «ЄС» за рейтингами випереджала навіть «служок». А яким буде рейтинг «Слуги народу» на момент завершення війни – ще невідомо. Особливо, коли вже навіть «Вашингтон пост» почав ставити питання про підготовку Зеленського до війни – публікації в американських ЗМІ щойно викликали істерику в ОПУ.

Противники п’ятого президента України можуть істерити як хочуть, але реальність така. Петро Порошенко – чинний політик. Петро Порошенко – політик впливовий в Україні і рукопожатний на Заході. Порошенка, буває, запрошують туди, куди забувають запросити Зеленського. Порошенко керує всеукраїнською партією. У Порошенка мільйони прибічників, які, коли треба, цілком здатні влаштувати багатолюдну ходу в центрі столиці. У Порошенка – фракція в парламенті, яка за три роки не знала ЖОДНОЇ тушки і жодного депутата, який перейшов би на бік ворога. На відміну від фракції ім. президента Зеленського.

І так. За три роки влада не змогла довести в суді жодне зі звинувачень проти Порошенка, які були поширені в часи його президентства. Попри всі старання Смірнова, Татарова та Єрмака. Попри спроби залякувати прибічників Порошенка поліцією та СБУ. Мені особливо сподобалися спроби наполохати соратників Порошенка повістками до ЗСУ – ми всі самі пішли на фронт. Включаючи автора цих рядків. А хто з топових прибічників влади нині на фронті, агов?!

Чи стане Порошенко президентом? Не знаю. Я не знаю навіть, чи хоче Петро Порошенко вдруге лізти у це пекло, вголос він таких намірів ще не оголошував. На його місці я взагалі зосередився б на партійній роботі і намагався б провести до ВР критичну масу своїх людей. Бо розумієте, президент – це на 5 років. А депутат – без обмежень, поки обирають. Збери Порошенко у ВР власну коаліцію – і він зможе починати кожен ранок з привезення на Банкову іграшкового роялю. Шоколадного. Зеленого президента перевиховувати він тоді зможе як захоче.

А там можна буде підтримати іншого кандидата у президенти, так само неприйнятного для зелених. В обмін на… ну, ви розумієте. Хоча я впевнений, що Порошенка в президенти оберуть знову.

Можна зробити багато чого. В чому я точно не сумніваюся, так це в тому, що планів на майбутнє у Петра Порошенка неміряно. Так само, як і у його прибічників.

З цим ми щиро вітаємо чинну владу з усім її фан-клубом. Ви можете нас ненавидіти, але жити з нами вам доведеться.

Автори