Ракетний удар по «зерновому перемир’ю»

Петро Порошенко

На чолі росії – істоти, не варті жодної довіри.

Бісмарк перевертається в гробу, бо казав же, що угоди з росією не варті паперу, на якому написані.

Не довіряти путіну, не боятися путіна, боротися з путіним.

От стисло і все, що можна сказати про обстріл рашистами порту в Одесі наступного дня після того, як кремль гарантував усьому світові безперешкодне вивезення українського зерна.

А деяким країнам третього світу, яким дії рф загрожують штучним голодом, час замислитися і вийти із спіралі ганебного мовчання щодо агресії ерефії проти України. росія – це загроза для усього світу.


Ірина Геращенко

Україні вкрай потрібні гроші і робочі місця, наша економіка в стагнації.

Фермери героїчно, іноді під обстрілами, збирають новий врожай. В той час як минулорічним зерном забиті склади і елеватори – і це дійсно катастрофа. Наші транзитні можливості через війну і блокаду портів скоротилися до 0. Залізниця, з необхідністю щоразу міняти колеса на кордоні через невідповідність колій європейським й небезпеку бомбардувань вокзалів, – теж обмежує перевалку. Річкове транспортування вирішує проблему дуже точково.

При цьому безпекові ризики від розмінування портів і підступність ворога турбують одеситів і всіх нас ще більше, аніж економічні виклики. І тут довіри до ворога – 0. Й ніяких гарантій, що ворог дотримається домовленостей, а ООН в її коматозному стані захистить Україну – немає…

Як і простих відповідей на виклики – немає. Тому наша команда дипломатично не коментує нинішній переговорний процес.

Днями я спілкувалася з експортерами зерна, які розповіли, що змушені продавати товар по $120 за тонну при собівартості в $160 в час, коли світові ціни вилетіли за $300. І виходу немає – важливо вивезти…

І це в умовах, коли експортерам штучно блокували ПДВ і примушували продавати валюту по 29 грн за $.

Тому дуже важливо, аби вирішилося питання не лише з вивозом, а й зі справедливою ціною для виробника. Аби хтось, користуючись патовою ситуацією, не спекулював на різниці в ціні. І тут треба максимальна прозорість і контроль, аби виграв фермер, а не прокладки, нашвидкоруч створені ушлими персонажами при владі.

З угоди, оприлюдненої в Стамбулі, випливає , що Україна розблокувала три глибоководні морські порти й зможе, дай Бог, експортувати 20 млн тон старого врожаю, що застряг на складах, та новий. Але встигнути треба за 120 днів.

Росія виторгувала собі виведення з під санкцій своїх добрив аж на три роки. Також під санкції не потрапляє російський експорт зерна.

Тут для мене очевидна одна серйозна проблема, як і у випадку з вугіллям з окупованого Донбасу.

Росія крала і краде українські вугілля і зерно й продає під своїми кодами, тому до проблеми мародерства на державному рівні треба привертати увагу світу.

Чому до зернової теми ООН, ЄС, інші країни поставилися з максимальною серйозністю?

Очевидно, що проблема не лише в загрозі голоду для країн Африки і Азії, чи зростання цін на продовольство. ЄС боїться нової хвилі міграції, яку безумовно спричинить голод. Путіну не вперше запускати сценарій мільйонів біженців в Європу.

Але ключове питання – хто забезпечить гарантії безпеки Одеси і України? Бо донині Росія ніколи не дотримувалася жодної домовленості.

Р.S. Я б наполегливо радила нинішній владі припинити всує критикувати Мінські угоди. Які зупинили повномасштабний наступ і дали нашій армії час і сили наростити м’язи, звільняючи метр за метром українські території, й чітко зафіксували, що Донецьк і Луганськ – це Україна.

І зосередитися не на критиці попередників, а на нинішніх викликах, які стоять перед Україною.


Костянтин Єлісєєв

Підписання «зернової» угоди – вимушений компроміс, який необхідний, в першу чергу, для консолідації проукраїнської міжнародної коаліції, підриву російської отруйної пропаганди й дезінформації та посилення економічного здоров’я нашої держави.

Як відповідальний міжнародний гравець, Україна робить свій внесок у зниження гуманітарних та безпекових ризиків у регіонах світу, що вкрай потребують українського зерна. Це і є те підтвердження, що російська війна не лише про Україну, а має значно ширші руйнівні наслідки для всього світу. І саме про це маємо посилено доводити найбільшим споживачам українського зерна – вони мають розуміти, що Росія заради своїх агресивних планів готова була спровокувати внутрішньополітичні кризи в їхніх країнах.

Відновлення експорту зерна також дозволить Україні повернутися на глобальний ринок та зберегти там свою долю, що важливо як для валютних надходжень, так і для розвитку українського агропромислового комплексу.

Якими б не були первинні плани росіі, блокада не спрацювала.

Водночас, так і немає жодної впевненості у дотриманні російською стороною будь-яких «зернових» домовленостей, бо для путінського режиму ризик голоду для мільйонів людей – це лише розмінна монета у його потворних геополітичних іграх.

«Стамбул-1» не знімає головної загрози для безпеки України – морської блокади нашої держави. Вирішення цього завдання є можливим лише через військову перемогу та нейтралізацію російського флоту в Чорному морі. Ключем до свободи судноплавства є прискорене постачання та ефективне використання новітніх важких далекобійних озброєнь.


Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Вчора Росія підписала угоду по вивозу зерна, а сьогодні обстріляла Одеський торгівельний порт, з якого мають вивозити зерно. Ракетами обстріляла.

Ні, що Москва заявить, ніби то ми самі підірвали себе, аби звинуватити Росію, я навіть не сумніваюся. Але ж розвідка НАТО знає, хто стріляв насправді! От просто з чистої допитливості цікаво, скільки ще треба Москві витирати ноги об цивілізований світ, аби цивілізований світ збагнув, що Москва розуміє тільки силу?

Нахабного гопника вгамовують не угодами, а ударами в щелепу. А Москву – передачею зброї Україні. Так зрозуміло?



Олександр Нойнець

В ту секунду, как я въехал в Одессу, Путин её обстрелял. Штош. Несмотря на это, обстрелом Одесского порта я удовлетворён крайне.

Это, выходит, что?

Путин крайне обеспокоен продовольственным кризисом и обсудил пути решения проблемы.
Эрдоган выступил гарантом сделки по зерну.
Гуттериш высказал надежду, что этот шаг навстречу станет первым в череде шагов по деэскалации ситуации.
Стороны подписали соглашение, которое некоторые уже успели назвать “хлебным перемирием”

ННА, НАХ!!!

Суток не прошло, как москали въе*али порт, через который должна была идти отгрузка. Очень хорошо, очень нравится.

Это ж не нам зерно. Нам его отгружать не очень-то и надо. Это миру зерно. Это Путин не по нашему зерну въе*ал, а по эрдогану, гуттеришу и надеждам на дипломатию.

Это он говорит “я воюю не с Украиной, я воюю со всеми вами. Я буду лишать вас хлеба, газа, нефти, я буду давить вас всеми способами, вы мои враги и я буду вас убивать. И не пытайтесь со мной договориться, я недоговороспособный”.

Не нам говорит. Эрдогану говорит.

Очень хорошо. Очень нравится. Въе*и всех, Вова, это ещё не конец.


Олександр Коваленко

Разумеется, сейчас все как один говорят о том, что россия, не успев подписать договорённости по зерну, на следующий же день ударила ракетами по порту в Одессе. Конечно, все как один вспомнили историческую мудрость про подписываемые с россией договора и их ценность…

Зачем?

Я не знаю, как на ваш взгляд, но я считаю, что россия давно должна быть за бортом цивилизованного ведения диалога. Договора? Соглашения? Это страна, которая не сдержала ни одного своего обещания! Хотя, не исключаю, что для Воронежа они сделают исключение.

Сейчас важно другое. А именно. Россия, видя, что мир оказался на пороге решения продовольственного кризиса, созданного ею же, сейчас делает всё, чтобы эта проблема не была решена, а усугублена. То есть, действует как террорист, морящий голодом своих жертв. Что забавно, в первую очередь страны Африки, многие из которых с россией до сих пор в хороших отношениях.

Но я веду совсем к другому.

Россия уже давно угрожает не только Украине, но и всему миру. В прямом смысле. И в нынешней ситуации только Украина может эту угрозу устранить – это было понятно ещё до полномасштабного вторжения.

Но мир не спешит нас обеспечивать абсолютно всем необходимым и как можно скорее, дабы мы как можно быстрее придушили гидру. Например, ракетное вооружение с дальностью до 300 км и более могло бы решить комплекс задач и проблем.

20 батарей М142/М270, а не 20 установок в разы бы повысили эффективность поражения объектов российских оккупационных войск и ускорило бы их бегство из Украины.

Перечислять могу долго…

По сути, все те, кто блокируют, препятствуют, сомневаются в передаче нам подобного оружия, являются пособниками россии. Соучастниками того террора, который она совершает.

Продовольственный кризис уже в этом году может привести к голоду в Африке и волне миграции в Европу. Масштабный голод в XXI веке с тысячами, десятками тысяч смертей. Это мыслимо? Миллионы нелегальных мигрантов из центральной и северной Африки… Берлин резиновый? Париж недостаточно мультикультурный? Рим заиграет новыми красками, или…?

Более того. Там где голод, социальная нестабильность, там дестабилизация, хаос, возникновение радикальных движений. Это всё в комплексе может дать вторую жизнь ИГИЛ или породит более страшный гомункулус.

То есть странам Запада, помимо проблем с продовольственным кризисом, миграционным хаосом, нужно будет решать проблему с террористической угрозой новой формации.

Перспектива апокалиптическая? Нет. Эта та реальность, до которой они дотянут своей аморфностью.

Удар по порту в Одессе – это нечто большее чем просто “Россия не соблюдает договорённости”. Это масштабнее и серьёзнее. И если вы не можете остановить надвигающуюся катастрофу, то дайте это наконец-то сделать нам.

 

Фото ілюстративне: Суспільне

Автори

, , , ,