Інформований значить озброєний

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Мабуть, треба це проговорити вголос. Бо інформований значить озброєний.

Наступні дні з фронту можуть прийти дуже погані новини. Звісно, в наших умовах незрозуміло – куди вже гірше? Але буде то явно не перемога.

Маєте бути до цього готові. Бо ворог зараз значно посилив вплив на українців силами своїх підрозділів ІПСО. Нам розповідають і про скору економічну катастрофу. І про втрати на фронті більші за російські. Про те, що Європа вже створює плани завершити війну, віддавши Путіну частину України…

Звісно, ворог спекулює на цілком реальних наших проблемах. Але саме – спекулює. Є проблеми. А є питання збереження країни.

Це я вам кажу, блогер, який в опозиції до нинішньої влади був ще до виборів. Я маю до біса претензій до чинної влади, але Україна вища за них за всіх. Так, Україна гетьмана і генерала Скоропадського була кращою за Україну богемного журналіста Петлюри. Але навіть Україна Петлюри була безумовно краща за УРСР. Просто тому, що Україна Петлюри має всі шанси стати Україною гетьмана, а УРСР – мізер.

Треба пам’ятати. Коли на війні питання стоїть між збереженням території і збереженням армії, зберігати треба армію. Бо той, хто зберігає територію, втратить і територію, і армію. А той, хто зберіг армію, відвоює територію. Поляки у 1920 р. відступали до Варшави, для Москви це дуже погано завершилося. Пам’ятаймо про це.

Я повторю те саме, що казав уже багато разів.

Ми виснажуємо ворога. Обороною. Ми примушуємо його кидати в бій всі можливі резерви. Ми примушуємо його наступати і знекровлюватися. Ми воюємо з країною утричі більшою за нас, з повноцінним диктатором при владі. Ми просто не маємо іншої змоги.

Але ми переможемо. Як на Майдані, коли здавалося, що час іде, перемоги нема, і все погано. Одного дня настав час, коли влада хитнулася – і ми перемогли. Одного дня хитнеться колективний Кремль, і…

Ми дамо їм по руках. Ми на сторіччя прищепимо їм безумовний рефлекс “Проти України – не можна”. Все ще буде.
А наразі треба просто не втрачати віру. У ЗСУ. У нас, солдат і командирів нашої країни. В Україну.

Автори