День піхоти – свято незламних (фото, відео)
Про ратну працю «трударів» війни, наших українських піхотинців, сказано вже багато. Куди більше про них говорять їхні справи.
Сьогодні вони насипають російському ворогу, завдаючи потужного удару на Сході та Півдні України. «Гостинно» зустрічають окупанта.
Українська піхота загартована в боях із агресором, щоденно демонструє стійкість, непереможний характер, відвагу та героїзм. Сильні тілом, сильні духом, сильні волею до перемоги – піхотинці мужньо боронять нашу землю, бо добре знають її ціну.
Дякую кожному воїну за служіння народу України та за те, що наближаєте нашу з вами перемогу!
Слава українській піхоті! Слава Україні!
Фото: 93-тя ОМБр «Холодний Яр»
6 травня, 72 день війни, День піхоти. Вітаю воїнів, які щодня дають по зубах ворогу.
Щоденна оборона нашої країни тримається на звичайній піхоті, яка в окопах, полях і лісах, в зруйнованих містах і селах, в холод і в спеку знищує ворога, не залишаючи йому жодного шансу просуватися вперед.
Я маю честь воювати в піхотному підрозділі та безпосередньо відчувати всі складнощі і випробування, які випадають на долю «цариці поля бою». До речі, сьогодні ще й День одного з покровителів козацького війська – Святого Георгія Переможця (Змієборця). Символічно, правда? Саме завдяки вам, піхотинці, гадюку, що сидить у кремлі, буде поборено!
Зі святом, дорогі побратими! З нами Бог, з нами Україна і з нами буде перемога!
Щиро вітаю з Днем піхоти!
Пишаюся кожним і кожною!
Разом до Перемоги!
Від козаків-запорожців до теперішніх воїнів немає кращої піхоти у світі, ніж українська.
Стійкості та твердості в обороні, перемоги у наступі!
Зі святом, найсильніші!
Слава піхоті ЗСУ!
Слава Україні!
Світлина: 93-тя ОМБр Холодний Яр
Піхота ніколи не спить.
Піхота нікого не боїться. Іноді – зубного лікаря і слів “ти не влучив”.
Піхоті завжди не вистачає боєприпасів, кави, сигарет, і часу на сон. Але для ворога БК завжди чомусь вистачає. А сигарети і запашна кава завжди знаходиться для гостей. А для сну завжди є чарівне слово “потім”.
Піхота ніколи не копає – вона творить прекрасне. Якщо будуть копати ще один тунель під Ла-Маншем – цілком вистачить одного піхотного батальйону, десяти днів, поставленого завдання, кави і сигарет.
Для піхоти немає нічого неможливого. Вона спочатку виконує завдання, а потім перекурює, і, мружачись на сонечко, слухає, що “зробити це було в принципі неможливо”. І рже.
Для простих людей мороз за 25, спека за 40, вода по пояс і ураганний вітер – стихійні лиха. Для піхоти – просто спосіб життя.
Піхота знає толк в чуді. Воскресати з моторошного вогню – для неї звичайна практика. А ходити по воді – взагалі не питання. Потрібен тільки хороший дощ, або щоб сніг танув.
Своїм піхота завжди відповідає – “так”. Ворогові – завжди “ні”.
Армія – це зброя. А піхота – одночасно його основа і вістря.
Піхота – це щит і меч одночасно.
Піхота не виживає. Піхота просто живе там, де більше ніхто не зможе.
Піхота знає смерть особисто. Тому дуже любить життя.
Піхота знає головне – до будь-якої мети можна дійти. Крок за кроком. Плазом. Іноді по сантиметру. Але дійти. Навіть якщо тобі сильно заважають.
Піхота бачить самий виворіт реальності – і не втрачає оптимізму.
Поки є піхота – є все.
Краще слів “Ніхто крім нас” можуть бути тільки слова піхоти “Завжди ми!”.
З Днем Піхоти тебе, свята піхото.
Фото: Viacheslav Skoriak
Сегодня День украинской пехоты. Достал телефон, чтобы написать пост на тему и немного завис… Ну можно написать, «Пехота – самые крутые», прицепить красивое фото и дело сделано.
Но…
Пехота без поддержки артиллерии обречена. Значит, это праздник и Богов войны. Ибо без них… Короче, ну его на хер, остаться без поддержки арты.
Пехота без поддержки танкистов тоже не особо навоюет. Значит, это праздник и наших чёрных беретов. Ибо когда пехота знает, что в лесочке притаились пара-тройка бронированных «мишек», на душе как-то спокойней.
Пехота без поддержки специалистов из ПВО. В общем, всем и так понятно, что остаться без такого прикрытия никому не пожелаешь.
Пехота без помощи шустрых ребят из разведки и аэроразведки слепа.
В общем, День пехоты – это получается летний вариант свята Збройних Сил України!
Ну а как иначе? 🙂
Фото: Anatolii Stepanov
АК — моє світло і моє спасіння: кого мені боятися?
Окоп — бастіон мого життя: кого мені лякатися?
Коли виродки підуть на мене, щоб вкласти мене в мою землю, Господи,
Коли мої вороги і противники проти мене повстануть, Господи,
То спіткнуться вони й падуть. З діркою в животі.
Нехай військо мене оточить — серце моє не здригнеться.
Нехай спалахне проти мене війна — і тоді я буду спокійний, як дохлий удав.
Тому що один мій брат затягнув усе зліва ОЗМ-ками, Господи,
Інший мій брат забив усі ленти, Господи.
Гнів твій впаде на голови ворогів твоїх, дланью твоєю караючою станемо ми, без гніву, але з лютим похуїзмом.
Одного я прошу в тебе, Господи, тільки цього я прагну:
Щоб не жити мені на ТПУ бригади в усі дні мого життя, які в мене залишилися, щоб не споглядати красу розвантаження фури з бичком і не розмірковувати про тлінне в караулі на ПТОРі.
У день біди, Господи, ти даси мені притулок у своєму бліндажі, сховаєш мене у своїй траншеї, даси мені «лівий» «покемон» і два цинки «ЛПС-ів» , Господи, закуриш і посміхнешся.
Під покровом ночі я помолюсь тобі, Господи, так, як умію: трасерами, матом і любов’ю в серці.
Ми просто всіх їх вб’ємо, Господи.
Амінь.
Сьогодні День піхоти.
Без піхоти ми ніхто.
Без піхоти ми нікуди.
Без піхоти не буде нашої перемоги – а вона нам дуже потрібна.
Зі святом усіх причетних!
