Ми переможемо, бо за нами правда і математика війни

Наскільки я розумію плани російського командування, виходячи з власної інформації, стратегія РФ загалом формулюється як «ну мы их ё*нули растопыренной ладонью, прям как все стратеги запрещали, но оно чото не очень пошло, значит, надо собрать чё есть и ё*нуть ещё раз».

Геніальний план. Ге. Ні. Аль. Ний. «Один раз не получилось башкой стену разъе*ать, дык я ещё попробую, чё уж там, накося, выкуси, стена ё*аная».

Ну що ж. Чекаємо фінального штурму всіма наявними і вже пойо*ано-демотивованими силами РФ з усією наявною зброєю наперевіс, розпочинаючи з танків із системою фритюру і завершуючи білорусами. Ми стоїмо у власних містах і за нами ціла країна з її мотивацією, досвідом та логістикою, а перед нами – велике, злобне, але демотивоване незрозуміло шо зі збанкрутілою бензоколонкою за плечима, приблизно там, де раніше було «пазаді Масква».

Навколо ЗСУ – любов, підтримка і тепло, навколо ворогів – березень, а не март, а також ненависть і стіни міст, у яких техніка зазвичай займається власним згорянням. Ми переможемо, хоч це буде важко. Нас більше, ми краще озброєні, і ми несповна спокійної, розсудливої люті.

Ми переможемо, бо за нами правда і математика війни.

Вірте в ЗСУ. І ЗСУ не підведе.