Громади чекає скорочення запланованих витрат

Команда Зеленського заклала нереалістичні показники фінансового наповнення місцевих бюджетів

Як і очікувалось, влада при плануванні Держбюджету на 2022 рік заклала завищені показники доходів місцевих бюджетів.

Уряд запланував рекордні доходи місцевих бюджетів на 2022 рік обсягом в 630 млрд. грн., прем’єр Д. Шмигаль назвав це «колосальною цифрою». Це дійсно велика цифра, порівняно з попередніми роками, навіть зважаючи на рекордну інфляцію (а в грудні 2021 року вона склала більше 10%); при тому що з цих 630 млрд. грн. 437 млрд.грн. – власні доходи місцевих бюджетів. Нагадаємо, що протягом 2021 року до загального фонду місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів), за даними Мінфіну, надійшло 351 513,1 млн. гривень. Тобто на 2022 рік закладено ріст загального фонду місцевих бюджетів майже в 20%.

Але вже перші дві декади січня нового року продемонстрували, що ці плани були, м’яко кажучи, дуже оптимістичними.

За даними Державної казначейської служби, з запланованих на січень 28 344,7 млн.грн. доходів місцевих бюджетів по загальному фонду станом на 21 січня 2022 року отримано лише 13 958,2 млн.грн., тобто 49%. Треба бути чарівником, щоб за одну декаду січня отримати доходів місцевих бюджетів на 51%.

Це при тому що ми ще не знаємо, який рівень виконання міжбюджетних трансфертів.

Скажімо, у 2021 році перерахування міжбюджетних трансфертів місцевим бюджетам було виконано в обсязі 203 200,2 млн.грн, що складає 95,3% від передбачених розписом асигнувань на 2021 рік,

Загалом трансферти (дотації, субвенції) з Державного бюджету місцевим бюджетам різко впали при Зеленському. За 2020 рік до загального фонду місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) надійшло 289 986,0 млн гривень, а міжбюджетних трансфертів місцевим бюджетам надано в обсязі 160 986,2 млн грн.

У той самий час за 2019 рік до загального фонду місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) надійшло 275 016,4 млн гривень, а міжбюджетних трансфертів було спрямовано до місцевих бюджетів на 245 435,3 млн грн. (принаймні, так планували при Порошенку, бо Бюджет верстався у 2018 році, але до кінця 2019 року «зелена команда» недоплатила їх місцевим бюджетам).

Поза тим, всього доходи місцевих бюджетів у 2019 році склали 520,45 млрд.грн. Такий самий результат був і три роки тому – у 2018 році до загального фонду місцевих бюджетів (без рахування міжбюджетних трансфертів) надійшло 233 930,3 млн. гривень, а міжбюджетних трансфертів місцевим бюджетам – 285 493,9 млн.грн.

Джерело

 

Влада Зеленського заганяє в борги місцеві громади

У грудні стало відомо про загрозливі тенденції часів Зеленського: людей масово «заганяють» в борги: за перші три квартали 2021 року українські мікрофінансові організації видали 49 млрд грн мікропозик, що перевищило показник 2020 року на 261 млн грн. Кількість таких кредитів зростає щороку: у 2019 році в середньому видавалося 983 тисячі кредитів щомісяця, у 2020 році — 1 млн кредитів, у 2021 році щомісяця видають близько 1,2 млн кредитів.

Виявилося, що при Зеленському не лише фізичні особи заганяються в борги.

«Слуги народу» придумали, як урізноманітнити способи експлуатації територіальних громад: наприкінці 2021 року депутати від СН зареєстрували проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо усунення дискримінаційних обмежень у здійсненні місцевих запозичень та наданні місцевих гарантій сільськими і селищними територіальними громадами №6472 від 28.12.2021. Символічно, що цей проект був зареєстрований рівно через 7 років після того, як ВРУ 28 грудня 2014 року внесла зміни до Бюджетного кодексу щодо реформи міжбюджетних відносин – те, що стало основою реформи децентралізації.

Згідно з пропонованими змінами, пропонується запровадити політику «відкритих дверей» внутрішнім і зовнішнім запозиченням: обласні, сільські, селищні, міські ради будуть мати право здійснювати місцеві внутрішні запозичення та місцеві зовнішні запозичення.

Нагадаємо, що на сьогодні лише обласні ради, міські громади можуть брати внутрішні запозичення, зовнішні запозичення можуть брати лише обласні ради і міські ради обласних центрів.

На сьогодні в Україні 1469 територіальних громад, з яких 409 громад є міськими, 433 – селищними та 626 – сільськими плюс Київ. Таким чином, внесення змін до Бюджетного кодексу щодо зняття «дискримінаційних обмежень» на запозичення, означатиме, що тепер влада буде примушувати сільські і селищні громади (а таких буде 1059 громад, тобто більше 70% від загальної кількості територіальних громад України) брати запозичення в банках і інших фінустановах, у тому числі запозичення зовнішні. Крім того, 385 міських громад отримають право на зовнішні запозичення.

Неважко спрогнозувати, до чого це призведе: територіальні громади вільно-невільно будуть «заганяти» в борги. З іншого боку, багато місцевих популістів, які «люблять показувати результат вже і зараз», отримають прекрасну можливість в межах одного-двох скликань залишити прекрасну пам’ять по собі, а те, що їх наступникам доведеться віддавати борги, про це ніхто думати не буде. Отже, будемо чекати громади-банкрути.

Варто зауважити, що ця ініціатива дуже «непослідовна», адже ще зовсім недавно прем’єр Шмигаль розказував про «колосальну цифру» «рекордних» доходів місцевих бюджетів на 2022 рік в 630 млрд грн, з яких 437 млрд грн – власні доходи місцевих бюджетів.

Джерело

Автори