Російська загроза – ми вистоїмо

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Я мало пишу про російську загрозу. Не тому, що вважаю її несерйозною. Маючи в сусідах найбільшу країну в світі з керівництвом, що живе муками постімперського синдрому, ще й на 8 році війни, готовим треба бути до найгіршого щохвилини. Просто я давно зжився з думкою, що бабахнути може будь-якої миті.

А далі?

Далі я вже давно готовий. Берці – напоготові. Бушлат – у шафі. Тривожний рюкзак в мене зібраний. На фронті я вже був, і що там буде, я собі уявляю. Від дня першого мого повернення з фронту я став спокійним мов двері. Необхідність захищати нашу Батьківщину для мене – реальність, з якою просто треба жити.

Скажу більше. Саме зараз мені стало набагато спокійніше ніж було у 19-20 рр. Чому? Бо я серйозно боявся, що, аби догодити тим, хто 5 років втомлювався від війни на дивані, зелена влада схвалить формулу Штайнмайєра в російському її розумінні та піде на принизливі угоди миру з Москвою. Але тоді ми всі примусили ЗЕвладу не перетинати червоних ліній. А зараз на чолі армії справді адекватне керівництво – бойові генерали Залужний, Шаптала, Миргородський, Мойсюк тощо. Збройні сили ніяк не ті, якими були у 2014 р., низький уклін президенту Порошенку та його команді. Могло бути краще, звісно, але 73% нам обрали саме таку владу. Маємо що маємо.

Війна з Україною для Москви точно не буде легкою. Їм доведеться здобути потік домовин, та такий, що Чечня здаватиметься курортом. Вони будуть змушені починати призов з усіма похідними. Це обов’язково погіршить ситуацію в самій Росії. Поліцейську систему Російської імперії зламала Перша Світова війна, а СРСР – Афганістан.

Проте. Щойно сталася дві події, які вірогідність нападу Москви на Україну роблять вкрай сумнівною, бо шанси Росії добитися бодай якогось успіху руйнуються вщент.

По-перше, Британія надала Україні партію гранатометів NLAW і заявила, що готова надавати ще більше зброї та створити союз з Польщею та Україною. Цей крок не можна розцінювати як чисто англійський. Треба не забувати що UK – тісний союзник США ще з часів Холодної війни, а після Брекзіт – й поготів. Очевидно, надавати зброю Британія почала за узгодженням зі Сполученими Штатами.

По-друге, сам Вашингтон дозволив передавати зброю американського виробництва країнам Балтії, і Латвія з Литвою вже готові її надати. Йдеться, в першу чергу, про переносні зенітно-ракетні комплекси «Стінгер». Так-так, ті самі, наявність яких у повстанців переламала хід Афганської війни.

Треба розуміти, ахіллесова п’ята України – це протиповітряна оборона. Наша авіація, в принципі, значно менша за російську, а системи ППО України створені переважно ще за радянських часів. ПЗРК «Ігла» у нас дуже мало, закрити ними весь фронт Україна не зможе. Тож поява у ЗСУ «Стінгерів» зразу змінить розстановку сил. Думаю, не треба уточнювати, що замість «Стінгерів», наданих Латвією і Литвою Україні, США їм поставлять інші. І наша пісня гарна-нова.

Так, США ще не надають Україні «Стінгери» напряму, але чітко дають зрозуміти Росії, що можуть надати. Через треті руки – вже. Зрештою, вВ

А якщо вам важко подолати страх, маю класний рецепт подолання. Берете гроші – скільки не шкода, надсилаєте волонтерському фонду АрміяСОС, і ваш настрій різко поліпшується. Бо цим ви реально допоможете Збройним силам України.
5168 7456 0652 5191
Отримувач: Олексій Савченко
Більше реквізитів тут.

Автори