02.01.2016. За Порошенка було краще
З 2 січня 2016 року в Україні набула чинності постанова Кабінету міністрів про введення мита на товари російського походження. Таким чином відійшла у минуле «зона вільної торгівлі» України з РФ, а національний ринок став значно менше залежати від товарів із країни-агресора.
У минулі роки більшість українців майже не помічала, скільки продукції з РФ продається в нашій країні. Від автомобілів до парфумерії, від побутової техніки до ліків – наші громадяни купували речі з російським штрих-кодом, не надто замислюючись, де вони вироблені. Окрім очевидної шкоди для вітчизняних виробників, які не завжди могли конкурувати з більш дешевим імпортом, наші споживачі, як виявилось у 2014-му, підтримували гривнею своє власне вбивство. Можливо, це звучить дещо пафосно, та кожна коробка прального порошку з РФ чи пакет «Бабаєвських» цукерок, пройшовши через складну систему податків, перетворювались на кулі та ракети, випущені по українцях.
Логічним було б, мабуть, заборонити імпорт з РФ зовсім. Але міжнародна торгівельна політика – штука тонка. І, не знаходячись з росіянами формально у стані війни, ми б через таку заборону отримали дуже неприємні арбітражні позови по лінії Світової Організації Торгівлі. Тому керівництво нашої держави вирішило припинити закупівлю у ворога стратегічних товарів – вугілля, газу, ядерного палива тощо, а всі інші, споживацькі, обкласти чималим митом. Так і зробили.
Принаймні частково ця політика принесла свої результати. Скажімо, чи давно ви бачили новий російський автомобіль на українській дорозі? А як щодо продуктів харчування – чи часто попадаються вам у супермаркетах товари «Made in Russia»? Про культурний продукт (хоча, здавалося б, де Росія, а де культура?) з Запоребрику годі й казати – хоча тут справа не в економічній, а в гуманітарній політиці.
Загалом, Україна досить жваво почистила полиці в своїх магазинах від продукції Розбійної Федерації. І – як не дивно – раптом виявилось, що багато з цього ми можемо виробляти й самі. Так політичний крок пішов на користь економіці. Аж дивно зараз згадувати, що колись в Україні була влада, яка ухвалювала вірні політичні рішення та не руйнувала економіку на кожному кроці. Але колись так було. І одного разу буде знову.
