Бюджет армії 2022 – що нам недоговорюють
Коли українцям будуть розповідати про збільшення видатків на безпеку і оборону, варто пам’ятати, що це збільшення містить багато нюансів, які сильно змінюють реальну картину.
В цілому на безпеку і оборону, як і на армію зокрема, передбачено більше коштів, аніж у попередні роки. Цей показник навіть можна назвати рекордним за всю історію нашої держави.
Відповідно до Стратегії національної безпеки України та Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, щорічне бюджетне фінансування сектору безпеки і оборони має становити не менше 5% від валового внутрішнього продукту (ВВП). Згідно з ухваленим законом про Державний бюджет України на 2022 рік, ця сума складає 323 138,6 млн грн, що становить 6% ВВП.
Однак безпосередньо армія через Міністерство оборони отримає лише 133 488,435 млн грн., тобто лише трохи більше 41%.
Решта піде до Міністерства внутрішніх справ України (99,2346464 млрд грн), Головного управління розвідки Міністерства оборони України (4,48031 млрд грн), Державного космічного агентства України (1,2190586 млрд грн), Ради національної безпеки і оборони України (0,3881325 млрд грн), Служби безпеки України (16,1530257 млрд грн), Управління державної охорони (1,8257979 млрд грн), Служби зовнішньої розвідки (4,4609934 млрд грн) і Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (4,077216 млрд грн)
В цілому витрати на Міністерство оборони України збільшились, у порівнянні з попередніми роками президентства Володимира Зеленського. Відчутним є зростання забезпечення діяльності ЗСУ, куди входить грошове забезпечення військовослужбовців. В оприлюднених додатках до бюджету цього немає, але на сайті Міноборони зазначається, що у 2022 році на грошове забезпечення і заробітну плату військовослужбовців і працівників передбачено 71,2 мільярда гривень, що на 10,9 мільярда гривень більше, аніж було у 2021 році. Але тут не варто забувати про збільшення чисельності армії на 11 тисяч осіб в рамках розвитку сил територіальної оборони, що не дозволить суттєво збільшити грошове забезпечення ЗСУ.
Міністр оборони сам визнав, що на сьогодні в середньому солдат отримує 10 тисяч 200 гривень, при тому, що це утримання необхідно давно вже підвищити мінімум на 30%. Але, на жаль, таких коштів в державному бюджеті немає.
До цього останній раз грошове забезпечення у Збройних Силах України підвищували ще у 2019 році, під час президентства Петра Порошенка.
А в цей час, як анонсувала генпрокурорка Венедіктова, прокурори отримуватимуть удвічі більше, ніж у 2019 році. За її словами, цього недостатньо, але прийнятно «для гідного життя в державі, яка воює і яка має проблеми».
Треба розуміти, що прокурори – то єдина надія України в разі посилення російської агресії. Бо ж Збройні Сили України стають все менше конкурентоспроможними на ринку праці – грошове забезпечення солдата, яке на початку 2016 року відповідало 160% середньої зарплати, на сьогодні складає лише 73%. Нині грошове забезпечення солдата Збройних Сил України на 1500 грн менше за зарплату прибиральниці у піцерії, а командира роти, з 10 роками вислуги, не дотягує до зарплати касира.
Фактично за останні три роки забезпечення військових навіть погіршилося, якщо рахувати всі види грошового забезпечення, то воно фактично зменшилось у порівнянні з 2019 роком. Так у 20 разів було зменшено розмір матеріальної допомоги, а зараз штучно зменшують розмір компенсації за піднайом.
Цього року військові зіткнулися, ще з однією проблемою, яка мала місце аж у 90-х – це затримки у виплатах грошового забезпечення, передусім одноразових виплат, які фактично припинились (оздоровчі, виплати за перший контракт, матеріальна допомога, компенсація за піднайом).
Майже без змін залишилось фінансування будівництва і придбання житла для військових, а також витрати на транспортні потреби армії. Це входить у суперечність зі словами Зеленського під час виступу у Верховній Раді, коли президент заявив: «Вперше з початку війни повністю закриємо чергу на квартири для всіх ветеранів війни на сході України».
Виявляється, що житло, навіть за найкращих умов зможуть отримати не всі учасники АТО, а лише ветерани АТО/ООС, які є внутрішньо переміщеними особами, які захищали Україну і залишились без житла внаслідок збройної російської агресії та які отримали позитивні рішення на виплату грошової компенсації станом на квітень 2021 року. Це приблизно 4 тис. осіб.
Президентський Указ Зеленського № 466/2021 доручає Уряду передбачити у 2022 році видатки на виплату грошової компенсації лише для сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, для осіб з інвалідністю I–II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в АТО/ООС, та які потребують поліпшення житлових умов.
Щодо фінансування інших програм забезпечення житлом усіх ветеранів наразі не відомо.
А видатки на утилізацію боєприпасів навіть зменшились – майже на півмільярда гривень.
Також, як і у попередньому бюджеті, у бюджеті на 2022 рік відсутня окрема стаття про “безперебійність процесу харчування особового складу Збройних сил України”, яка незмінно була в бюджетах 2016-2019 років.
І наостанок ще один цікавий нюанс. У проекті Державного бюджету України на 2022 рік видатки для Міністерства оборони України передбачено у сумі 133,5 млрд грн, що одразу на 16 млрд грн більше проти оборонного бюджету 2021 року, в якому було передбачено 117,5 млрд грн.
Одним з джерел покриття цих видатків є очікувана міжнародна допомогу від урядів Франції (12,6 млрд грн), Великої Британії (6,7 млрд грн) і США (1,7 млрд грн).
Сумарно ця міжнародна допомога складає 21 млрд грн, тоді як військовий бюджет-2022 лише на 16 млрд грн більший за попередній, у якому таких зовнішніх надходжень помічено не було. Таким чином напрошується висновок, що без урахування міжнародної грошової допомоги державні видатки на оборону не збільшились, а зменшились – на 5 млрд грн у порівнянні з попереднім роком!
