Дещо про державні перевороти

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

У зв’язку з тим, що наш найвпливовіший лідер заговорив про державний переворот, мені пригадалася історія про смерть шведського короля Карла ХІІ. Офіційно король-солдат під час облоги норвезької фортеці Фредерікстен (Норвегія тоді входила до складу Данії) був убитий випадковою кулею. Проте практично від дня загибелі короля з’явилася версія, що Карл ХІІ став жертвою змови аристократів. На чому базується ця версія?

В історії Швеції було лише два монархи-самодержці – король Карл ХІ і його син Карл ХІІ. Успадкувавши трон, сестра Карла ХІІ, королева Ульрика-Елеонора зреклася абсолютної влади і передала частину повноважень парламенту. Характерно, що Ульрику-Елеонору сам Карл ХІІ як спадкоємця не розглядав – трон мусив перейти його небожу Карлу-Фрідріху Голштинському (в майбутньому – батькові російського царя Петра ІІІ). Проте Карл-Фрідріх королем не став.

Ще одна деталь. На момент загибелі Карл ХІІ був у Швеції жахливо непопулярний. Північна війна тривалістю у 18 років Швецію виснажила і знекровила. Дійшло до того, що почали карбувати гроші, не забезпеченні скарбницею. В середовищі аристократії склалася потужна опозиція королю. Очолював її граф Нільс Юлленфена, єдина донька якого була одружена з графом Арвідом Горном – головою Королівської ради. Аристократи бачили, що війну треба завершувати, але Карл ХІІ слухати нічого не хотів. Отут і сталася низка вельми цікавих подій.

Ще коли шведська армія готувалася до походу у Норвегію, чоловік сестри Карла ХІІ, принцеси Ульрики-Елеонори, граф Фрідріх Гессенський склав для своєї дружини меморандум, де за принципом «роби раз, роби два» розписав всі дії принцеси на випадок загибелі її брата-короля. Армія вирушила в похід, і 30 листопада 1718 р. Карл ХІІ загинув від… на цю тему досі тривають суперечки. Народу оголосили, що короля убило гарматне ядро. Потім – картеч. В результаті розтину відомо, що Карл ХІІ загину від кулі, але якоїсь нетипової – на рані відсутні сліди олова, з якого тоді лили кулі.

Буквально зразу ж після загибелі короля, граф Фрідріх Гессенський припинив почату Карлом ХІІ війну, зняв армію з позицій і увів до дому в Швецію. Весь шведський генералітет з ним погодився. Секретар графа Гессенського Андре Сікре попрямував до Стокгольму, де з новиною про смерть короля завітав не у Королівську раду, а до принцеси Ульріки-Елеонори. Тієї ж ночі в Стокгольмі були заарештовані всі прибічники Карла-Фрідріха Голштинського. А 6 грудня граф Горн зібрав Королівську раду, яка визнала новою королевою Ульріку-Елеонору, в обмін на… її відмову від частини королівських повноважень на користь парламенту. Вся шведська аристократія присягнула новій королеві без жодних сумнівів.

У 1720 р. королева Ульріка-Елеонора зреклася трону на користь свого чоловіка – графа Гессенського. В історії Швеції він відомий як король Фрідріх І, але по факту до 1738 р. Швецією правив «сірий кардинал» – граф Арвід Горн.

І лише через багато років, у 1750 р., на смертному одрі генерал-артилерист, новатор стрілецької справи тих часів, генерал Карл Кронстедт покаявся своєму духівнику, що Карл ХІІ був убитий, і що вбивство організував особисто він. Генерал Кронстедт назвав конкретного виконавця, але не назвав замовників. Не складно здогадатися, що «виконавець» слова Кронстедта оголосив маячнею помираючого.

Як називається все це? Це називається: «Король Карл ХІІ загинув від випадкової кулі». Шведським історикам протилежного ви не доведете ніколи. Історія знає такі випадки, коли перевороти проводить близьке оточення правителів, і коли все обставляють як прикрий збіг обставин. Державні перевороти – це не завжди танки на вулицях, як у Піночета.

Володимиру Зеленському було б не зле все це знати. І ще таке. Арістотель, який створив термін «аристократія», створив також його синонім – владу небагатьох, які не належать до старих впливових родин. Такий стан речей Арістотель охрестив… олігархією.

 

На заставці: картина “Тіло короля Швеції Карла XII несуть додому з Норвегії”, Gustaf Cederström, 1884

Автор