Про Порошенка та державні проекти

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

22 вересня у Лондонському суді Петро Порошенко виграв суд у олігарха Суркіса. Позов подали проти Порошенка, але платити за позовом мусила держава Україна. Петру Порошенку м’яко натякали, що, захищаючись у суді, на адвокатів він витратить більше, ніж в разі програшу. Проте Порошенко виграв і не тільки виправдав чесне ім’я своє і Валерії Гонтаревої – він ще й зберіг для України більше $350 мільйонів, на які Суркіс вже зуби гострив.

Новина пролунала сенсацією – я бачив це по реакціях на своїй сторінці. Але минуло 5 днів. Спробуйте повторити її знову. Багатьох людей вона зачепить? Не дуже. Чому?

На це питання вам відповість кожен рекламник. Коли треба прорекламувати якийсь продукт, говорять не про фундаментальні досягнення в новішій історії виробника – говорять про те, що актуально щодня. Умовно кажучи, новина про те, що відкрито нове виробництво напою «Друзяка-кола» (аби нікого не рекламувати), проживе дня 2-3. А новина про те, що напій «Друзяка-кола» – це класна штука, яку можна пити щодня, перманентна. Бо це актуально, пити хочеться завжди.

Пишу я це тому, що нещодавно пролунала претензія, мовляв, Петру Порошенку як лідеру проукраїнської опозиції треба займатися виключно фундаментальними проектами всеукраїнського масштабу, а не розмінюватися на дрібноту на кшталт допомоги фронту чи роботи ГО, які на вихідних сітки плетуть. Я, боронь Боже, нічим не дорікаю авторам претензій і тим більше не вважаю їх ворогами. Навпаки, вони підняли чудову тему для дискусії. Свою думку я висловлюю прямо зараз. З прикладами.

Рівно рік тому преса повідомила про запуск виробництва захисних костюмів для лікарів, які працюють з КОВІД-19. На відкритті підприємства була присутня депутат Київради пані Марина Порошенко. Чому? А тому, що до відкриття цього виробництва костюмів біозахисту родина Порошенків була дотична безпосередньо.

Я не називаю конкретну фірму. Їм ще жити з ЗЕвладою. Але хто в курсі, ті зрозуміють. Весною минулого року певне виробництво уклало угоду з МОЗ про пошив костюмів біозахисту. Під виробництво костюмів виробництво взяло кредит і закупило матеріал. І тут у МОЗ прийшов новий міністр – Степанов. З виробником розірвали контракт під благим приводом – виробництво не відповідало європейському нормативу «супер-пупер». Норматив «супер-пупер» не був прописаний у тендерних умовах, але МОЗ це не цікавило – все для захисту здоров’я українців.

Уявіть себе на місці виробника. Ти в боргах. Ти з матеріалом, який уже не потрібний. А ще тоді діяла урядова заборона продавати вироби медичного призначення за кордон. МОЗ тим часом заходився купувати костюми в Китаї, і костюми прийшли – з затримкою, не в замовленому обсязі, й не відповідали вони не те що нормативу «супер-пупер», а й багатьом іншим. З китайцями довелося судитися, держава втратила чималі кошти… І жоден Степанов за ті фокуси досі не постраждав. До Степанових претензій нема – претензії лише до чиновників часів Порошенка. Що ж сталося з нашим виробником?

На допомогу йому прийшов Фонд Порошенко, який викупив у нього костюми. А потім структури «Рошен» допомогли нашому виробникові взяти кредит для розгортання спеціалізованого виробництва медичних костюмів – про нього вище. Наразі виробництво працює і забезпечує костюмами біозахисту як закордонні країни, так і український МОЗ. Знову таки, створено робочі місця для людей. Хороша історія? А це до речі, не єдиний проект Порошенка.

А тепер скажіть, часто ви цю історію чули? А знаєте чому ви її НЕ чули? Бо така історія прозвучить рази 2, ну може три. Повторюю, це не актуально. Актуально допомагати армії, бо це потрібно кожного дня. І ще актуально сітки плести, навіть не для самих сіток, а для того, аби прибічники ЄвроСолідарності мали нагоду збиратися і спілкуватися між собою. Сітки – то корисне побічне.

Тож розкажіть про державницькі проекти. І про те, що «не треба розмінюватися на дрібниці». Все має свою логіку. Шкода лише, мало бажаючих допомагати. До біса бажаючих критикувати.

 

Автори